Юрисдикція спорів за участю ФОПів залежить від того, чи виступають вони суб`єктами господарювання саме у цих спорах

3 липня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 916/1261/18 за позовом Одеської міської ради до відповідачів: ФОП Г.В. Б. та ФОП К.О.О. про стягнення солідарно 190 157,50 грн збитків.

22 червня 2018 р. Міськрада звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів через те, що відповідачі – власники готельного комплексу -належним чином не оформили правовідносини щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомого майна, чим заподіяли позивачу збитки.

Господарський суд Одеської області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач не довів здійснення відповідачами господарської діяльності на земельній ділянці, а спірні правовідносини виникли між Міськрадою та фізичними особами.

Південно-західний апеляційний господарський суд це рішення скасував, а справу направив до цього ж суду для подальшого розгляду. Суд послався на те, що земельна ділянка використовується відповідачами в комерційних цілях для розміщення готелю, а тому спір підлягає вирішенню в господарських судах.

15 лютого 2019 р. ФОП Г.В.Б. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови апеляційного господарського суду, мотивуючи скаргу тим, що власниками готельного комплексу є фізичні особи, а спірні правовідносини не мають господарського характеру, тому спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Також скаржник посилався на постанову Київського районного суду міста Одеси від 16 травня 2008 р. у справі № 2-а-346 про визнання саме за фізичними особами права власності на земельну ділянку, яка не виконана Міськрадою, стверджував, що відповідачі неодноразово зверталися до Міськради з метою отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, проте їх звернення не були розглянуті.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові зазначила, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки – суб`єкта господарювання.

Вирішення питання  про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа – сторона у відповідних правовідносинах – як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Суди попередніх інстанцій установили, що відповідачі є в рівних частинах власниками готельного комплексу  загальною площею 2276,7 кв. м. Разом з тим відповідно до наявних у матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вони зареєстровані як ФОП із 13 серпня 2004 р. та 3 грудня 2015 р. Відомостей про припинення їх підприємницької діяльності станом на дату звернення з позовом немає.

Одним із видів діяльності відповідачів є діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд мотивовано послався на те, що діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування з метою отримання прибутку є одним із видів підприємницької діяльності. Позивач довів обставини користування відповідачами земельною ділянкою з метою здійснення господарської діяльності: готель функціонує шляхом надання послуг з резервування та розміщення в готельних номерах.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що спір у цій справі за суб`єктним складом учасників та характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах. Посилання на постанову Київського районного суду міста Одеси від 16 травня 2008 р. у справі № 2-а-346, якою за відповідачами визнано в рівних частках право власності на земельну ділянку, не взято до уваги, оскільки вказане рішення не впливає на питання визначення юрисдикції цієї справи (не змінює господарського характеру спірних правовідносин сторін), а також з огляду на те, що на день розгляду справи відсутні докази реєстрації права власності на земельну ділянку.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути