Судова практика
З метою захисту ділової репутації юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту поширення недостовірності інформації в порядку окремого провадження
11 грудня 2023 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 504/4099/16-ц задовольнив частково касаційну скаргу юридичної особи, яка просила встановити факт недостовірності інформації про неї, поширеної невідомо ким.
ТОВ звернулося із заявою про встановлення факту недостовірності інформації, викладеної у статті в мережі Інтернет.
Рішенням районного суду заяву задоволено. Апеляційним судом рішення скасовано, заяву залишено без розгляду, роз’яснено заявнику його право подати позов на загальних підставах з тих мотивів, що ТОВ було обізнане про осіб, які створили технічну можливість та умови для поширення інформації, яку заявник вважає недостовірною, – головного редактора веб-сайту, а також – про місцезнаходження сайту, у зв’язку з чим відсутні підстави для застосування ч. 4 ст. 277 ЦК України (звернення із заявою про встановлення факту). Суд вирішив, що оскільки заява ТОВ про встановлення факту недостовірності інформації містить спір про право, це виключає можливість її розгляду в порядку окремого провадження.
Розглянувши касаційну скаргу ТОВ, Об’єднана палата вказала, що якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України).
Юридична особа має право на ділову репутацію і таке право по своїй суті не може належати тільки фізичній особі.
З метою захисту свого особистого немайнового права, в тому числі права на ділову репутацію, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (гл. 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав, які передбачені у гл. 20 ЦК України, зокрема вимагати спростування поширеної недостовірної інформації, дати відповідь на цю інформацію тощо.
З урахуванням принципу розумності абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України потрібно тлумачити в контексті змісту ч. 1 ст. 91 ЦК України та ч. 1 ст. 94 ЦК України. Тобто, оскільки юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, юридичній особі належить право на ділову репутацію, то для захисту цього права юридична особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. В такій ситуації юридична особа по суті не має іншого правового механізму захисту права на ділову репутацію.
Читайте також: Спір про захист честі, гідності та ділової репутації не може використовуватися для спростування набуття особою статусу підозрюваного
Встановивши, що відсутні відомості про власника веб-сайту чи розповсюджувача (автора) відповідного матеріалу, апеляційний суд не надав оцінки оспорюваній інформації на предмет її достовірності, при цьому не з’ясувавши по суті, чи не є заінтересовані фізичні особи власниками веб-сайту чи розповсюджувачами (авторами) відповідного матеріалу.
За таких обставин апеляційний суд зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні заяви про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування.
З урахуванням викладеного, Об’єднана палата відступила від висновку щодо застосування норм права (абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, ч. 1 ст. 91 ЦК України, ч. 1 ст. 94 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 30 вересня 2020 р. у справі № 373/1890/19, від 30 серпня 2023 р. у справі № 754/311/23, скасувала постанову апеляційного суду та передала справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
