Судова практика
За несвоєчасне і неповне зарахування коштів, внесених позичальником на погашення кредиту, банк має сплатити проценти
1 липня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 666/6436/15-ц задовольнив касаційну скаргу позичальниці, чий внесок не був повністю й одразу зарахований банком на погашення кредиту.
Особи звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивували тим, що у квітні 2012 р. між сторонами було укладено договір про іпотечний кредит, за умовами якого банк надав, а позичальниця отримала грошові кошти у сумі 650 000,00 грн на 20 років на придбання житлового будинку та земельної ділянки.
29 листопада 2012 р. позивачка здійснила платіж у розмірі 36 774,50 грн, але банк зарахував у рахунок погашення заборгованості лише 15 000 грн. У зв’язку з незгодою щодо незарахування банком суми коштів у повному розмірі, які були внесені, позичальниця звернулася до суду за захистом своїх порушених прав. На підставі рішення районного суду банк зарахував на рахунок погашення боргу позивачки решту внесених нею коштів у розмірі 21 774,50 грн.
Позивачка вважала, що вказане рішення суду банком було виконано частково, оскільки 13 березня 2014 р., тобто після набрання законної сили рішенням суду, відповідачем було проведено платіж лише на суму 21 774,50 грн, а решта суми у розмірі 15 000 грн залишилася у безпідставному користуванні банку. Такими неправомірними діями банку було штучно створено заборгованість по сплаті платежів за договором і банк неправомірно користувався вказаними коштами.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, оскільки спірну суму банк зарахував, хоча й лише після набрання рішенням районного суду законної сили.
У касаційній скарзі позивачка вказувала, що суди попередніх інстанцій не застосували положення ст.ст. 623, 625 ЦК України і не надали належної правової оцінки тому, що протягом певного періоду часу банк безпідставно користувався сумую належних їм грошових коштів.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що протягом певного періоду часу банк безпідставно користувався сумою грошових коштів у розмірі 21 774,50 грн, які належали позичальниці, тому на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України банк має сплатити суму за прострочення виконання грошового зобов’язання на користь позичальниці.
Підготував Леонід Лазебний
Рішення в ЄДРСР
