Судова практика
За відсутності технічної можливості поділу земельної ділянки спадкоємець може вимагати грошову компенсацію своєї спадкової частини
12 січня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 607/9865/16-ц відмови в у задоволенні касаційної скарги дружини спадкодавця, яка заперечувала право його матері на частину спадкової земельної ділянки.
Матір спадкодавця звернулася до суду з позовом до його дружини про визнання права власності на спадкове майно. У позові зазначала, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті сина позивачки є його дружина, дочка та позивачка. В установленому законом порядку позивачка прийняла спадщину та частково оформила спадкові права за законом, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину спірної земельної ділянки та спірного будинковолодіння у порядку спадкування за законом через відсутність правовстановлюючих документів.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, за позивачкою визнано право власності на 1/4 частину земельної ділянки у порядку спадкування за законом після смерті її сина. При цьому суди виходили з того, що спірна земельна ділянка є об’єктом спільної сумісної власності сина та його дружини, оскільки придбана подружжям на підставі договору купівлі-продажу у період шлюбу, тому їх частки визнаються рівними, незалежно від того, на кого зареєстровано право власності. У решті позовних вимог відмовлено через те, що до дня смерті син позивачки лише отримував дозвіл на будівництво спірного будинку, тому об’єкти самочинного будівництва не є об’єктами права власності і не входять до складу спадщини.
У касаційній скарзі відповідачка наполягала, що визнавши право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,20 га з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, суди першої та апеляційної інстанцій порушили принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розташовані, що випливає зі ст.ст. 377, 381 ЦК України та ст. 120 ЗК України.
Верховний Суд вказав, що з урахуванням встановлених обставин і вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, встановивши, що спірна земельна ділянка була придбана під час шлюбу та є об’єктом спільної сумісної власності, суди обґрунтовано визнали, що після смерті сина позивачки відкрилась спадщина на належну йому 1/2 частину цієї земельної ділянки та враховуючи те, що на день смерті останнього його дочці виповнилось 17 років і вона відповідно до вимог ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог матері про визнання за нею права власності на 1/4 частину земельної ділянки у порядку спадкування за законом після смерті сина.
Щодо єдності юридичної долі земельної ділянки і будівель, споруджених на ній, Верховний Суд вказав, що у разі відсутності технічної можливості поділу земельної ділянки між спадкоємцями та вільного користування своєю частиною земельної ділянки, з урахуванням встановлених конкретних обставин, позивачка може порушувати питання до інших спадкоємців земельної ділянки щодо грошової компенсації своєї спадкової частини спірної земельної ділянки.
Підготував Леонід Лазебний
