Судова практика
Заборона на подання до суду до початку судового розгляду інших документів, крім обвинувального акта, не поширюється на матеріали, що додаються до заперечень на ухвалу слідчого судді
10 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 175/1958/22 визнав необґрунтованими доводи прокурора щодо незаконності ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження.
Ухвалою районного суду кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв’язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції, закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, не розглянув викладених у запереченнях сторони обвинувачення обставин, поданих на ухвалу слідчого судді від 14 липня 2022 р. (якою було скасовано постанову слідчого від 24 лютого 2022 р. про зупинення досудового розслідування щодо підозрюваного та оголошення його в розшук), не спростував наведених у них тверджень.
Верховний Суд вказав, що заперечення прокурора на ухвалу слідчого судді від 14 липня 2022 р., в цілому були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, однак з урахуванням того, що сторона обвинувачення, подаючи заперечення на ухвалу слідчого судді від 14 липня 2022 р., не долучила будь-яких документів на підтвердження доводів щодо незаконності цієї ухвали, то, на переконання колегії суддів, місцевий був позбавлений можливості надати іншу оцінку наведеним у запереченнях доводам, крім тієї, з якою не погоджується прокурор у касаційній скарзі.
Верховний Суд також не взяв до уваги доводи прокурора про те, що місцевий суд усупереч положенням ч. 4 ст. 291 КПК України дійшов помилкових висновків про ненадання стороною обвинувачення доказів щодо невідповідності ухвали слідчого судді від 14 липня 2022 р. положенням КПК України.
Системний аналіз положень, передбачених ч. 3 ст. 309, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, свідчить про те, що законодавець визначив правову процедуру подання клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та заперечення на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає апеляційному оскарженню, зокрема, на стадії підготовчого судового розгляду. Водночас, ураховуючи те, що з огляду на практику Верховного Суду щодо права учасників провадження надавати суду першої інстанції відповідні документи на підтвердження свого клопотання про закриття кримінального провадження, колегія суддів зауважила, що сторони кримінального провадження також не позбавлені права на подання до суду відповідних матеріалів для підтвердження своєї позиції, викладеної в запереченнях, поданих у порядку ч. 3 ст. 309 КПК України.
У постанові Верховного Суду від 17 лютого 2025 р. у справі № 283/1638/23 зазначено, що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді.
За таких обставин колегія суддів уважає, що прокурор, подаючи заперечення на ухвалу слідчого судді від 14 липня 2022 р. (яким місцевий суд зобов’язаний надати належну оцінку), не був обмежений у процесуальному праві на долучення до таких заперечень відповідних матеріалів з метою підтвердження доводів щодо незаконності та необґрунтованості рішення слідчого судді, які суд першої інстанції також мав взяти до уваги під час постановлення рішення.
До того ж Верховний Суд зауважив, що заборона на подання до суду інших документів, крім обвинувального акта, яку визначено ч. 4 ст. 291 КПК України, жодним чином не позбавляє учасників судового провадження наведеного вище права (долучення до клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та заперечень на ухвалу слідчого судді, поданих у порядку ч. 3 ст. 309 КПК України, відповідних матеріалів на підтвердження своєї позиції, яку в них викладено), оскільки вказані положення процесуального закону стосуються саме тих документів (доказів), що підтверджують наведені в обвинувальному акті обставини скоєння кримінального правопорушення.
Водночас Верховний Суд визнав слушними доводи касаційної скарги прокурора про те, що суд апеляційної інстанції, закриваючи кримінальне провадження щодо інших обвинувачених на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, допустив істотне порушення вимог КПК, а тому ухвалу апеляційного суду стосовно них скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
