Судова практика
Заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості за ці послуги стосується тимчасово окупованих територій та періоду окупації
19 травня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/17630/24 залишив без задоволення касаційну скаргу газопостачальника, який нарахував плату за газ за період окупації.
Держпродспоживслужба провела позапланову перевірку АТ на предмет додержання вимог законодавства України у сфері надання житлово-комунальних послуг, за результатами якої складено акт про порушення вимог абз. 4 п. 1 постанови КМУ № 206 від 05 березня 2022 р., а саме: всупереч вказаному положенню проведено нарахування плати за комунальну послугу (розподіл природного газу) за адресою особи, яка ініціювала перевірку, що знаходиться в місті Херсон з дати початку (01 березня 2022 р.) по дату завершення (11 листопада 2022 р.) тимчасової окупації території.
АТ звернулося до суду з позовом до Держпродспоживслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача, обґрунтовуючи тим, що вимоги абз. 4 п. 1 постанови КМУ № 206 передбачають заборону нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій. Водночас, така заборона щодо нарахування плати за житлово-комунальні послуги була впроваджена постановою КМУ № 1405 від 29 грудня 2023 р., яка набрала чинності 30 грудня 2023 р. Таким чином, до 30 грудня 2023 р. у АТ були відсутні правові підстави для ненарахування плати за фактично надані послуги.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 58 Конституції України, в якій вказано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, та положень ч. 2 – 3 ст. 5 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Читайте також: ОСББ не має права блокувати електронний ключ власника квартири навіть за наявності у нього боргів за житлово-комунальні послуги
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості за ці послуги, відповідно до абз. 4 п. 1 постанови КМУ № 206 (в редакції постанови КМУ № 1405) є чинною з 30 грудня 2023 р., але така заборона стосується тимчасово окупованих територій; періоду окупації – з дати початку по дату завершення тимчасової окупації.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що встановлена 30 грудня 2022 р. тимчасова, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборона нараховувати плату за житлово-комунальні послуги стосується виключно тимчасово окупованих територій з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій. При цьому вказана тимчасова заборона передбачена постановою № 206, а не постановою № 1405.
Постанова № 1405 є лише нормативним актом, яким вносяться зміни до нормативного акту (постанови № 206), яким тимчасово врегульовані правовідносини, які стосуються нарахування та стягнення плати за житлово-комунальні послуги на виключно тимчасово окупованих територіях з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій.
Читайте також: Непроживання особи у власній квартирі не звільняє її від обов’язку сплачувати надані житлово-комунальні послуги
Верховний Суд наголосив, що п. 2 Постанови № 206 чітко встановлено, що така підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 р.
Отже, постанова № 206 стосується суспільних відносин, які виникли після набрання нею чинності та тривають на дату набрання нею чинності, зокрема і змін, які внесені постановою № 1405.
При цьому норма абз. 4 п. 1 постанови № 206 в редакції постанови № 1405, яка діє з 30 грудня 2023 р., є чіткою, зрозумілою та не підлягає множинному тлумаченню. Тобто заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості за ці послуги відповідно до абз. 4 п. 1 постанови № 206 (в редакції постанови № 1405) є чинною з 30 грудня 2023 р. Але така заборона стосується тимчасово окупованих територій; періоду окупації – з дати початку по дату завершення тимчасової окупації; включення таких територій до переліку тимчасово окупованих територій України; стосується заборгованості утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
