Заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від цих обтяжень

Спір про визнання недійсними електронних торгів пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на відповідне майно, тобто є приватноправовим, а з огляду на суб`єктний склад сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

23 жовтня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 922/3537/17 за позовом про визнання недійсними торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У жовтні 2017 р. ТОВ «Алта» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ДП «Сетам» та з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову просило:

• визнати електронні торги за лотом № 224512 від 27 липня 2017 р. недійсними;
• скасувати рішення приватного нотаріуса  про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позивач посилався на те, що оскаржувані електронні торги проведені з порушенням приписів Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 р. № 2831/5, та всупереч ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 24 липня 2017 р. у справі № 643/9474/17 про накладення заборони відчуження нежитлового приміщення зареєстрованого за ТОВ «Алта».

Господарський суд Харківської області рішенням, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, позов задовольнив. Суд першої інстанції відхилив посилання позивача на згадану ухвалу Московського районного суду як на підставу визнання електронних торгів недійсними, оскільки ця ухвала не породжувала жодних правових наслідків з моменту свого постановлення у зв`язку зі скасуванням судом вищої інстанції.

Водночас, задовольняючи позов, суди виходили з порушення норм Порядку реалізації арештованого майна.

У травні 2019 р. ПП «Фудстар» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій серед іншого посилалося на порушення судами правил предметної та суб`єктної юрисдикції та твердило, що спір у частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягав вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Суди не встановили, що заборона відчуження нежитлового приміщення, накладена судом в іншій справі № 643/9474/17 ухвалою від 24 липня 2017 р., була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як і не встановили, що ПП «Фудстар» знало чи мало знати про заборону відчуження, отже його недобросовісність як набувача спірного майна не доведена.

Крім того, заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету.

Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень.

В частині визначення юрисдикції, Велика Палата дійшла висновку, що цей спір про визнання недійсними електронних торгів підлягав вирішенню як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на відповідне майно, тобто є приватноправовим, а з огляду на суб`єктний склад сторін підлягав розгляду за правилами господарського судочинства. Вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, ухваленого на підставі зазначених торгів, також безпосередньо стосуються спору щодо такого майна, а тому вони підлягали розгляду за правилами ГПК України, що правомірно враховано господарськими судами попередніх інстанцій.

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути