Судова практика
Законодавством не встановлено в якій формі та якими діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару
15 вересня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 920/618/18 відмовив у задоволенні касаційної скарги постачальника, який вимагав оплати за прийнятий ним повернений товар.
ТОВ (постачальник) звернулося до суду з позовом до ДП (покупець) про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно з договором через простроченням виконання покупцем зобов’язання з оплати поставленої продукції за договором поставки.
У свою чергу, ДП звернулося до суду із зустрічним позовом до ТОВ про стягнення штрафних санкцій за договором. Зустрічна позовна заява аргументована порушенням товариством договірних строків поставки продукції та порушенням зобов’язання з поставки товару належної якості.
Судом першої інстанції первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ДП на користь ТОВ заборгованість за договором. У задоволенні первісних позовних вимог у частині стягнення пені відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким провадження у справі у частині стягнення з ДП на користь ТОВ суми основного боргу закрито. Первісні позовні вимоги задоволено частково.
У касаційній скарзі ТОВ зазначало, що на час спору був відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права (ст.ст. 599, 692 ЦК України) у подібних правовідносинах щодо того, чи є належним чином проведене виконання зобов`язання у випадку, якщо постачальником було здійснено поставку товару, строк на приймання продукції завершився, покупцем не заявлено про відмову від прийняття товару, докази поставки неякісного товару відсутні, однак у подальшому такий товар направлено постачальнику і прийнято останнім, і чи виникає у такому випадку у покупця обов`язок з оплати за поставлений товар.
Верховний Суд зауважив, що право вимагати прийняття та оплати товару продавець може реалізувати лише у тих випадках, коли покупець відмовляється від прийняття товару без достатніх правових підстав, передбачених ст.ст. 666, 670, 672, 678, 686 ЦК України тощо.
При цьому чинне цивільне законодавство чітко не визначає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару.
Наведене не виключає наявності підстав вважати, що відповідна відмова може бути виражена і в діях покупця щодо фактичного повернення поставленого товару без попереднього письмового повідомлення продавця про таку відмову.
За встановлених судами обставин справи ВС погодився з висновком апеляційного суду про те, що з урахуванням повернення покупцем постачальнику частини товару (6 підшипників) і невиконання постачальником обов’язку з подальшої поставки цього товару, помилковими є твердження ТОВ про те, що його зобов’язання з поставки цього товару є виконаним належним чином.
У зв’язку з цим ВС наголосив, що, зазначаючи про відсутність висновку ВС щодо вищезазначеного питання застосування норм права (ст.ст. 599, 692 ЦК України) у подібних правовідносинах, скаржник помилково не врахував як змісту положень ст.ст. 599, 615, 672, 692 ЦК України в їх сукупності, так і встановлених судами під час розгляду цієї справи обставин фактичної відмови покупця від прийняття частини поставленої продукції шляхом вчинення дій з її повернення постачальнику, а також подальшої належним чином оформленої відмови підприємства у квітні 2018 р. від зобов’язання за договором поставки.
У подібних правовідносинах в аспекті встановлення наявності/відсутності виникнення у покупця обов’язку з оплати товару в разі здійснення поставки товару, який у подальшому було повернуто постачальнику і прийнято ним, згадані положення слід застосовувати так:
«За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов’язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця».
Підготував Леонід Лазебний
