Судова практика
Залучення захисника є обов’язковим, якщо психічна чи фізична вада особи перешкоджає їй реалізовувати своє право на захист
8 липня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 683/1915/17 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, дійшовши висновку, що факт перебування особи на спеціальному обліку та проходження курсу замісної підтримувальної терапії не є безумовною підставою для обов’язкового залучення захисника.
Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК.
Згідно з вироком особа, діючи всупереч вимогам ч. 1 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», повторно придбала у невстановленої особи наркотичний засіб – метадон, масою 0,00864 г, після чого зберігала його з метою подальшого збуту.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що засуджений є особою з психічними вадами, а тому мав бути в обов`язковому порядку забезпечений захисником з початку досудового розслідування. При цьому вказував, що усупереч вимогам ст.ст. 2, 91 КПК України не було проведено судово-психіатричну експертизу для достовірного визначення психічного стану засудженого.
Верховний Суд зазначив, що з системного аналізу п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК випливає, що під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист, необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.
Проте у касаційній скарзі захисник не навів аргументів, які б свідчили про наявність у засудженого саме істотних вад, які перешкодили йому реалізовувати свої права на стадії досудового розслідування до забезпечення його захисником.
Самі собою факти перебування особи на спеціальному обліку та проходження курсу замісної підтримувальної терапії внаслідок вживання опіоїдів свідчать лише про наявність у особи окремих поведінкових розладів, однак це автоматично не вказує на нездатність такої особи повною мірою реалізувати свої права і не може слугувати безумовною підставою для обов’язкового залучення захисника.
Для вчинення такої процесуальної дії має бути встановлено, що певна психічна вада, наявна у конкретної особи, перешкоджає їй реалізувати свої права.
Разом із цим колегія суддів звертає увагу на те, що КПК не передбачає обов’язкового залучення експерта для визначення здатності/нездатності особи повною мірою реалізувати свої права внаслідок фізичних чи психічних вад. Лише у разі наявності у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду обґрунтованих сумнівів у тому, що особа здатна або не здатна повною мірою реалізувати свої права (у силу характеру захворювання, поведінки під час кримінального провадження, наданих нею показань), та за необхідності використання спеціальних знань має бути залучено експерта.
Підготував Леонід Лазебний
