Судова практика
Застосування під час вирішення цивільного позову працівника до роботодавця норм Конституції замість постанови КМУ, яка суперечить Конституції, не стосується прав, інтересів та обов’язків КМУ
29 січня 2024 р. Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 750/13149/21 залишив без задоволення касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, провадження за апеляційною скаргою якого було закрито.
Працівниця, яку відсторонено від роботи з підстав ухилення від участі у профілактичних щепленнях від респіраторної хвороби COVID-19, звернулася з позовом до ліцею про визнання відсторонення від роботи протиправним та зобов’язання допустити до роботи з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішенням районного суду позов задоволено частково з тих мотивів, що наказ про відсторонення працівників прийнято у формі постанови Кабінету Міністрів України та у спосіб, що не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», поза межами конституційних повноважень Кабінету Міністрів України, тому неможливо застосувати до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236. Спір підлягає вирішенню на підставі норм ст. 43, 64, 92 Конституції України, оскільки в Україні відсутні закони, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, що відмовилися від вакцинації проти COVID-19.
Апеляційним судом провадження за апеляційною скаргою Кабінету Міністрів України закрито у зв’язку з тим, що Кабмін не належить до кола осіб, які відповідно до ст. 352 ЦПК України мають право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції права, свободи, інтереси та (або) обов’язки останнього не вирішувались, а надавалася лише оцінка постанові КМУ без вирішення питання щодо її скасування чи визнання нечинною, а також не вирішувалося інших питань щодо прав та обов’язків КМУ.
Розглянувши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, Верховний Суд вказав, що цивільний суд за позовом працівника до роботодавця про визнання відсторонення від роботи незаконним, поновлення на роботі та зобов’язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення вирішує цивільний спір.
Очевидно, що під час вирішення цивільного спору на виконання імперативних приписів, зокрема ст. 8 Конституції України, ч. 6 ст. 10 ЦПК України, цивільний суд, за наявності висновку, що відповідний правовий акт суперечить Конституції України, не застосовує такий правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. Застосування норм Конституції України під час вирішення цивільного спору, а не іншого правового акта (зокрема постанови Кабінету Міністрів України), який суперечить Конституції України, є мотивуванням судового рішення, а не вирішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки Кабінету Міністрів України.
У разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
З урахуванням цих висновків Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 р. у справі № 750/13155/21 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 р. у справі № 286/3965/21.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
