Судова практика
Застосування пільг для військовослужбовців зі сплати банківських процентів за кредитом не потребує внесення змін до договору
12 травня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 336/512/18 задовольнив частково касаційну скаргу позивача, на якого поширювалися пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Особа звернулася до суду із позовом до ПАТ «Ощадбанк» про визнання неправомірними дій, зобов’язання зарахувати кошти та стягнення пені.
Між сторонами було укладено договір про надання кредиту на споживчі потреби. 25 травня 2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування щодо нього пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII, проте відповіді на своє звернення не отримав.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що для припинення нарахування відсотків за користування кредитом, а також застосування неустойки, сторони мали внести зміни до укладеного договору, що і пропонувалось відповідачем. Проте відповідні зміни до договору внесені не були, положення п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII на момент укладення договору, про який стверджував позивач, а саме червень 2015 р. уже існували.
Читайте також: Військові не звільняються від процентів за кредитами на придбання електрогенеруючих приладів
У касаційній скарзі позивач зазначав, що банком порушено вимоги п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII. Суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 2 грудня 2019 р. у справі № 760/15915/16, інших аналогічних постановах Верховного Суду.
Верховний Суд вказав, що згідно з п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Читайте також: Комісійна винагорода банків: Верховний Суд вирішив, що її стягнення є законним, але розмір має бути обґрунтованим
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2019 р. у справі № 760/15915/16 зроблено висновок, що «згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 р. і триває дотепер. Суди обох інстанцій обґрунтовано врахували наявні у справі докази, що підтверджують факт участі позивача у антитерористичній операції та наявність у нього статусу учасника бойових дій. Безпосередня участь особи у бойових діях, спрямованих на захист Батьківщини, під час дії в державі особливого періоду дає підстави для висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII. Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 306/1157/15-ц, від 30 травня 2018 р. у справі № 521/12726/16-ц, від 10 січня 2019 р. у справі № 327/353/16-ц та від 4 вересня 2019 р. у справі № 554/10264/17».
Суди встановили, що позивач проходить військову службу в Управлінні Служби безпеки України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.
За таких обставин суди неправильно застосували п. 15 ст. 14 Закону № 2011-XII у зв’язку з чим зробили помилковий висновок про необхідність внести зміни до договору для припинення нарахування відсотків за користування кредитом.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд оскаржені судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені змінив у мотивувальній частині, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій, зобов’язання зарахувати кошти – скасував з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову, стягнув з ПАТ «Ощадбанк» на користь позивача безпідставно утримані проценти за користування кредитом за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
