Судова практика
Застосування різних механізмів компенсації за майно, зруйноване внаслідок агресії рф до і після початку повномасштабного вторгнення, не порушує принципу рівності громадян
2 липня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 202/3809/22 залишив без задоволення касаційну скаргу позивачки, квартиру якої було зруйновано внаслідок обстрілів у 2014 р.
13 вересня 2021 р. позивачку було визнано постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації, а 23 грудня 2021 р. вона отримала компенсацію за зруйновану квартиру у розмірі 300 000,00 грн та припинила право власності на свою квартиру у зв’язку з її знищенням. Такий розмір компенсації визначений відповідно до Порядку від 18 грудня 2013 р. № 947.
Водночас згідно з ч. 10 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна. Вартість квадратного метра за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України станом на 10 грудня 2021 р. у Донецькій області становить 15 261,00 грн, згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 10 вересня 2021 р. № 230 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України».
Таким чином, розмір грошової компенсації за належну їй квартиру площею 60 кв. м, згідно з вартістю квадратного метра за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, становить 915 660, 00 грн. Натомість їй виплачено лише 300 000,00 грн.
Посилаючись на те, що Порядок № 974 є підзаконним нормативним актом і не може звужувати дію КЦЗ України, позивачка просила стягнути з обласної державної адміністрації та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України солідарно компенсацію за зруйновану квартиру у розмірі 615 660, 00 грн.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих мотивів, що правовою підставою для виплати позивачці компенсації за зруйноване житло є спеціальний нормативно-правовий акт щодо надання грошової допомоги та відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій воєнного характеру, спричиненої збройною агресією російської федерації, – Порядок № 947. Позивачка скористалася правом на отримання компенсації, отримала її у максимально визначеному зазначеним Порядком розмірі.
У касаційній скарзі позивачка зазначала, що суди не звернули уваги на те, що в світлі положень ст. 24 Конституції України обмеження розміру грошової компенсації на рівні 300 000,00 грн є дискримінацією громадян України, чиє житло було знищено до 24 лютого 2022 р. у порівнянні з громадянами, житло яких було знищено після 24 лютого 2022 р.
Верховний Суд вказав, що що держава виконала позитивні зобов’язання та розробила компенсаційний механізм відшкодування вартості зруйнованого (пошкодженого) житла, позивачка отримала належну їй суму грошової компенсації за зруйновану квартиру, рішення комісії та/або сам нормативно-правовий акт, яким регулюється механізм виплати грошової компенсації за зруйноване житло, не оскаржувала, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
22 травня 2023 р. набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 23 лютого 2023 р. № 2923-IX, який визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р., тобто з 24 лютого 2022 р.
Отже, цей Закон не регулює питання надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, які були пошкоджені або зруйновані до 24 лютого 2022 р., у той час як до початку широкомасштабного вторгнення надання компенсації тим, чиє житло було зруйновано внаслідок збройної агресії російської федерації, здійснювалося згідно з Порядком № 947 (зі змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2020 р. № 767).
Розробка інших механізмів щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна після 24 лютого 2022 р. не свідчить про дискримінацію громадян України.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2024 р. у справі № 172/631/23, ухваленій у подібних правовідносинах. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06 січня 2025 р. у справі № 202/3804/22.
Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на російську федерацію як на державу, що здійснює окупацію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 р. у справі № 757/64569/16-ц).
Таким чином, колегія суддів не встановила підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 вересня 2024 р. у справі № 172/631/23, як того просила заявниця.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
