Судова практика
Засуджений до позбавлення волі, який не володіє державною мовою, не має захисника та перекладача для складання процесуальних документів, має право на безоплатну правову допомогу
5 вересня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 947/17022/22 задовольнив касаційну скаргу засудженого, який вказував на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону.
Засуджений звернувся до місцевого суду у порядку ст. 303 КПК зі скаргою на постанову слідчого.
Слідчий суддя районного суду повернув цю скаргу у зв’язку з пропущенням строку подання цієї скарги та відсутністю клопотання про його поновлення.
Суддя апеляційного суду повернув апеляційну скаргу скаржникові у зв’язку з її невідповідністю вимогам ст. 396 КПК. Мотивами такого рішення було те, що апеляційна скарга засудженого викладена іноземною (російською) мовою, що перешкоджає виконанню апеляційним судом його процесуальних обов’язків.
Читайте також: Суд та інші органи не мають права перебирати на себе обов’язки перекладача, користуватися його правами й нести відповідальність
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що вимоги закону щодо здійснення кримінального провадження державною мовою та щодо складання процесуальних документів стороною обвинувачення, слідчим суддею та судом виключно державною мовою не стосуються його як засудженої до довічного позбавлення волі особи, яка не володіє українською мовою і вправі писати скарги рідною мовою.
Стверджував, що не мав можливості в установлений законом на апеляційне оскарження п’ятиденний строк з дня отримання ухвали слідчого судді скористатися кваліфікованою правовою допомогою для належного оформлення та подання апеляційної скарги.
Верховний Суд вказав, що на момент звернення з апеляційною скаргою у заявника був відсутній захисник. Отже, заявник, хоча й мав право на правову допомогу і на перекладача, реалізувати свої права не зміг, незважаючи на неодноразові звернення до органів системи безоплатної правової допомоги.
За таких обставин, установивши, що заявник, перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, не володіючи державною мовою і при цьому не маючи захисника та перекладача, звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, викладеною іноземною мовою, до якої не долучив її перекладу українською мовою, апеляційний суд, приймаючи рішення відповідно до положень ст.ст. 396, 399 КПК про повернення цієї скарги, повинен був в ухвалі роз’яснити її автору спосіб реалізації ним свого права на правову допомогу і право на перекладача.
Для одержання правової допомоги під час складання документів процесуального характеру засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, за змістом ст. 110 і 113 КВК вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Апеляційний суд, попри те, що в державі існує правовий механізм забезпечення особам, засудженим до покарання у виді позбавлення волі, на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, права на звернення до суду як за допомогою перекладача, так і захисника, усупереч вимогам закону не роз’яснив заявникові способу реалізації ним свого права на кваліфіковану правову допомогу і права на перекладача. Таким чином, суд апеляційної інстанції своїм рішенням позбавив засудженого права на доступ до суду.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
