Судова практика
Заява внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги не є офіційним документом
22 листопада 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 355/889/18 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, який наполягав, що заява на отримання допомоги є офіційним документом.
Особа обвинувачувалась в тому, що підробила підпис від імені свого сина на двох заявах до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету міської ради про надання грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, та надала вказані заяви працівникам цієї установи для призначення щомісячної адресної допомоги.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився й апеляційний, визнав особу невинуватою та виправдав у зв’язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку показам свідків, які свідчили про виконання підписів на заявах саме виправданим та неможливість отримання грошової допомоги без подання відповідної заяви. На думку сторони обвинувачення, це свідчило про те, що така заява створює правові наслідки у вигляді грошової допомоги, а тому висновок судів про те, що ці заяви не є офіційними документами, не ґрунтуються на матеріалах справи та не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 1 ст. 358 КК предметом підробки може бути лише офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи.
Відповідно до примітки до ст. 357, 358, 366 КК офіційним може бути лише документ, що видається чи посвідчується повноважними особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв’язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів.
Отже, обов’язковою ознакою офіційного документа як предмета злочину є належність його до документів, що складаються, видаються чи посвідчуються відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції. Суд неодноразово зазначав, що невідповідність документа цьому критерію виключає визнання його офіційним [постанови Верховного Суду від 1 березня 2018 р. у справі № 461/7315/15-к; від 13 вересня 2018 р. у справі № 607/10931/14-к].
Розглядаючи справу щодо подібних обставин Об’єднана палата Касаційного кримінального суду [постанова від 5 вересня 2022 року у справі № 310/3772/20] дійшла висновку, що декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням будь-якого виду соціальної допомоги, складена громадянином, котрий не займається професійною чи службовою діяльністю, щоб вимагало складання (видання чи посвідчення) ним такого документа, та яка не видається чи посвідчується повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, не містить ознак офіційного документа.
Отже, Верховний Суд погодився з позицією суду першої інстанції про те, що заяви на отримання грошової допомоги не є офіційними документами, оскільки вони складені виправданим у своїй особистій якості, а не як особою, що уповноважена законом їх видавати та посвічувати, а зафіксована в них інформація не обумовлює настання юридичних наслідків. Таким чином підроблення та використання цих заяв не утворюють складу злочину, передбаченого ст. 358 КК.
Підготував Леонід Лазебний
