Судова практика
Зазначення адвокатом в акті виконаних робіт розрахунку вартості роботи в погодинній прив’язці або зазначення такої вартості у фіксованому розмірі не є обов’язковим
23 січня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/32993/23 залишив без задоволення касаційну скаргу управління Держ праці, яке вказувало на необґрунтованість вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
ТОВ звернулося до суду з позовом до управління Державної служби з питань праці, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено, відмовлено у задоволенні заяви про стягненні витрат на правничу допомогу з тих мотивів, що у поданих документах не визначена вартість однієї години роботи адвоката або вартість певного виду робіт, що унеможливлює встановити те, яким чином обчислюється гонорар адвоката.
Натомість суд апеляційної інстанції задовольнив вимогу, виходячи з того, що витрати на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі 8500 грн є документально підтвердженими, співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що оскаржуване судове рішення ухвалено без дотримання вимог ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема у наданих позивачем документах відсутній порядок розрахунку за надану правничу допомогу, розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру), що не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень цієї статті Кодексу сформована, зокрема у постановах від 21 червня 2023 р. у справі № 320/14138/21 та від 24 червня 2024 р. у справі № 420/11912/23, і полягає в тому, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб’єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв’язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Водночас, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 5 ст. 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Враховуючи об’єм наданих послуг адвокатом, під час надання позивачу правничої допомоги та з огляду на відсутність з боку відповідача клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України, Суд дійшов висновку, що зазначений розмір витрат 8500 грн є співмірним із складністю справи та наданою адвокатом правничою допомогою.
Читайте також: В разі односторонньої відмови від договору з адвокатом стягнення неустойки (штрафу чи пені) не допускається
Водночас, колегія суддів не погодилась з доводами відповідача про необхідність обов’язкового зазначення в акті виконаних адвокатом робіт розрахунку вартості такої роботи в погодинній прив’язці або зазначення такої вартості у фіксованому розмірі.
Аналізом положень ст. 134 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Подібну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 р. у справі № 816/2096/17.
Таким чином, колегія суддів визнала допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив’язки такої роботи до її погодинної вартості або фіксованої вартості.
Верховний Суд зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукає суб’єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
