Судова практика
Згода одного з подружжя на передачу майна в іпотеку іншим з подружжя посвідчується нотаріусом без використання спеціальних бланків
7 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 308/2823/19 задовольнив касаційну скаргу ТОВ, оскільки суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про відсутність згоди особи на передачу майна.
Жінка звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка, ПАТ «Промінвестбанк», ТОВ «Кредитні ініціативи», яке є правонаступником ПАТ «Промінвестбанк», про визнання недійсними іпотечних договорів.
Позивачка вказувала, що вона дізналася, що на забезпечення кредитного договору відповідач без її згоди, всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 65 Сімейного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про іпотеку» уклав з ПАТ іпотечний договір, у якому зазначено, що предмет іпотеки не перебуває у спільній власності.
Крім того, під час підготовки до розгляду цієї справи позивачка дізналася, що сторони уклали й інші договори з аналогічним порушенням чинного законодавства та порушенням її прав.
Міськрайонний суд своїм рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, позов про визнання договору іпотеки та договору про позасудовий порядок реалізації іпотечного майна недійсними задовольнив з тих мотивів, що оспорювані договори укладені без нотаріально посвідченої згоди позивачки, яка є співвласником предмета іпотеки на підставі вимог ст. 60 СК України і така обставина не спростована, тому ці договори відповідно до вимог ст. 203, 205, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними.
Читайте також: Без нотаріально посвідченої згоди іншого співвласника майна іпотечний договір не дійсний
У касаційній скарзі ТОВ зазначало, що на час укладення спірних договорів чинне законодавство не вимагало надання нотаріально посвідченої згоди іншого з подружжя на укладення правочинів саме на спеціальному бланку.
Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 578 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення спірних правочинів) майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення спірний правочинів) майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості.
Аналіз Інструкції про порядок вчинення дій нотаріусами, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 (у редакції, чинній на час укладення спірних правочинів) свідчить про те, що нечинним є лише той документ, який посвідчений нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, за винятком заяв у електронній формі, заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 червня 2018 р. у справі № 644/12815/14, від 14 вересня 2022 р. у справі № 761/14025/19.
Дослідивши оригінали заяв (згод) позивачки, що залишилися у справі нотаріуса, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що ці документи не відповідають вимогам Інструкції про порядок вчинення дій нотаріусами щодо допустимості доказу на підтвердження згоди другого з подружжя на відчуження майна.
Читайте також: Подружній борг: дружина за чоловіка не відповідає?
Проте такий висновок не відповідає положенням Інструкції та Закону України «Про нотаріат», оскільки заяви (згоди) позивачки на передання в іпотеку нерухомого майна були надані суду у вигляді примірників зі справ приватного нотаріуса, до яких законом не встановлено вимоги про їх викладення на спеціальних бланках.
Справжність підпису позивачки у зазначених заявах (згодах) засвідчена нотаріусом та у встановленому законом порядку (ст. 204 ЦК України) не спростовано.
Вказавши, що оглянуті у судовому засіданні заяви (згоди) позивачки виконані не на спеціальному бланку, суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про відсутність такої згоди.
Розвиваючи висновок, сформульований у постанові від 29 червня 2021 р. у справі № 916/2813/18, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 р. у справі № 125/2157/19 вказала, що презумпція розпорядження спільним майном одним із подружжя за згодою другого з подружжя встановлена саме на користь добросовісного набувача прав на таке майно. Тому укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що третя особа (контрагент за таким договором) діяла недобросовісно, зокрема знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той із подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя.
Отже, Верховний Суд рішення міськрайонного суду та постанову апеляційного суду скасував, у задоволенні позовних вимог про визнання недійними іпотечних договорів відмовив.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
