Судова практика
Зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до законодавства
9 грудня 2020 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 200/13595/19-а відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо виплати судді щомісячної доплати за вислугу років, визначивши, що судді, стаж роботи яких на посаді судді на момент набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 р. № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаного закону право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді у три роки.
Суддя у відставці позивалася до Територіального управління Державної судової адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. На переконання позиваки, звуження відповідачем її прав на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу було протиправним і суперечило нормам Конституції України. Позивачка зазначила, що судді, стаж роботи яких на посаді судді на момент набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом право на отримання такої щомісячної доплати не втратили.
Таким чином, нові умови виплати щомісячної доплати за вислугу років як складової частини суддівської винагороди застосовуються до відносин з оплати праці тих суддів, які отримали право на суддівську винагороду після 29 березня 2015 р., тобто після набрання чинності Законом № 192-VIII.
Окружний адміністративний суд своїм рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, позов задовольнив.
Розглянувши касаційну скаргу ДСА, Велика Палата ВС вказала, що ч. 5 ст. 129 Закону № 2453-VI було, зокрема, встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків за наявності стажу роботи до 5 років. 28 березня 2015 р. набрав чинності Закон № 192-VIII, яким Закон № 2453-VI викладено у новій редакції. Згідно з абзацом першим ч. 5 ст. 133 Закону № 2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років – 15 відсотків.
На час призначення позивача на посаду судді була чинна редакція Закону № 2453-VI, яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років – 15 відсотків.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Отже, положення Закону № 192-VІІІ щодо умов виплати і набуття права на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу у взаємозв`язку зі ст. 58 Конституції України застосовуються до тих відносин, що виникли після набуття ним чинності.
Зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що судді, стаж роботи яких на посаді судді на момент набрання чинності Законом № 192-VІІІ складав менше 3 років, але які отримувалищомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаного Закону право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді у 3 роки. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2019 р. (справа № 805/152/16-а), та не знайшла підстав для відступу від нього в цій справі, вирішивши, що суди не допустили порушень процесуального закону.
Водночас визнала за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 1 та 2 листопада 2016 р. (справи № 812/627/15, 812/636/15).
Підготував Леонід Лазебний
