Судова практика
Зобов’язання з відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних за прострочення сплати аліментів не входить до складу спадщини
12 серпня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 199/5826/16-ц не погодився з висновком апеляційного суду, який дійшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення із спадкоємця боржника заборгованості за аліментами, яка утворилась за спадкодавцем за життя.
Позивачка, яка перебувала у фактичних шлюбних відносинах із спадкодавцем та мала з ним спільну дочку, звернулася з позовом до його матері і іншої дочки про стягнення суми заборгованості зі сплати аліментів, пені та збитків.
Позовна заява мотивована тим, що зі спадкодавця було стягнуто аліменти на доньку в розмірі 1/4 частини із усіх видів його заробітку на користь матері до повноліття дочки, які він за життя не сплачував.
Після його смерті відкрилась спадщина у виді двох земельних ділянок, а спадкоємцями є відповідачки, які прийняли її у встановленому законом порядку.
Рішенням районного суду позов задоволено частково – стягнуто з відповідачок заборгованість з тих мотивів, що борг померлої особи, який утворився у зв’язку з несплатою аліментів, повинен бути сплачений спадкоємцями. Разом із тим зобов’язання з відшкодування пені, 3 % річних та інфляційних за прострочення сплати аліментів є відповідальністю боржника і не входить до складу спадщини.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові з тим обґрунтуванням, що зобов’язання зі сплати аліментів на утримання дитини (дітей) є нерозривно пов’язаним з особою платника аліментів (батьком дитини), а відповідно у разі смерті платника аліментів, зобов’язання щодо їх сплати припиняється і не входить до складу спадщини.
У касаційній скарзі позивачка зазначала, що в цьому випадку мала місце заборгованість зі сплати аліментів, яка не є такою, що нерозривно пов`язана з особою боржника та може бути виконана іншою особою після її смерті.
Верховний Суд вказав, що виходячи зі змісту ст. 1282 ЦК України, це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема, – часткова відповідальність.
Суди встановили, що чоловік мав заборгованість за аліментами на дочку.
За змістом ст. 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов’язок платника аліментів з їх сплати припиняється як нерозривно пов’язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою після його смерті (ст. 608 ЦК України).
Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення боргу спадкодавця, який він мав за життя у вигляді заборгованості за аліментами, а не його обов’язок зі сплати аліментів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача, яка є спадкоємцем майна померлого, заборгованості за аліментами.
Апеляційний суд вищезазначених обставин справи не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення із спадкоємця боржника заборгованості за аліментами, яка утворилась за спадкодавцем.
Підготував Леонід Лазебний
