Судова практика
Звільнення від відбування покарання особи, що вчинила в стані алкогольного сп’яніння ДТП, яким було спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, суперечить вимогам КК
5 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 688/4706/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який просив змінити вирок суду апеляційної інстанції та залишити в силі покарання, визначене місцевим судом.
Вироком міськрайонного суду фігуранта засуджено до покарання за ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 286-1 КК України. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням.
Апеляційний суд ухвалив новий вирок, яким відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що судом першої інстанції було обґрунтовано зазначено у вироку, що засуджений активно сприяв розкриттю злочину, має родинні стосунки з потерпілим, який є його братом. Стверджував, що апеляційним судом не враховано обставину, що пом’якшує покарання – щире каяття, а також те, що потерпілим не було заявлено цивільний позов до засудженого, що вказує на факт його примирення з останнім.
Верховний Суд вказав, що відповідно до матеріалів провадження засудженого за місяць до вчинення кримінального правопорушення було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 130 КУпАП накладено адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, відповідно.
Проте, засуджений знову вчинив кримінальне правопорушення, пов’язане з керуванням транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Врахувавши вказані обставини, суд апеляційної інстанції, вказуючи на помилковість висновку суду першої інстанції щодо можливості виправлення засудженого без його ізоляції від суспільства, визнав неправильним застосування судом першої інстанції положень ст. 75 КК України, скасував вирок у цій частині та постановив новий вирок, яким визначив, що останньому має бути призначено покарання у виді реального позбавлення волі.
Доводи захисника про те, що апеляційний суд безпідставно не визнав обставиною, яка пом’якшує покарання – щире каяття, Верховний Суд визнав надуманими.
Що стосується тверджень захисника про те, що засуджений має родинні стосунки з потерпілим, а також те, що останнім не було заявлено цивільний позов, що вказує на факт їх примирення, Верховний Суд визнав необґрунтованими, оскільки засуджений, грубо порушуючи ПДР, а саме керуючи автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, поставив під небезпеку не лише своє життя і життя потерпілого, який у результаті дій засудженого отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а й інших учасників дорожнього руху.
Отже, з огляду на викладене, позиція потерпілої сторони щодо призначення засудженому покарання не пов’язаного з позбавленням волі, відсутність будь-яких претензій до нього, які хоч і мають значення при призначенні засудженому покарання, проте не є вирішальними під час прийняття відповідного рішення і не обмежують суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність, та можуть бути враховані в сукупності з іншими обставинами даного кримінального провадження, що і було зроблено судом апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
