Біженці як гібридна зброя: для чого Лукашенко шантажує ЄС? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Біженці як гібридна зброя: для чого Лукашенко шантажує ЄС?

Дата публікації:

Володимир САЗОНОВ,
Академія МВС Естонії

Самопроголошений президет Білорусі Александр Лукашенко вирішив знайти гібридний важіль тиску на ЄС. Цим важелем, який він уже на повну використовує самопроголошений президент Білорусі, стали нелегальні мігранти з Іраку, Сирії та інших країн. Режим Лукашенка спрямовує до кордонів Литви все більше іракців, сирійців та інших біженців з Близького Сходу. Варто зазначити, що ця тактика не була придумана Лукашенком. Під час піку кризи біженців 2015–2016 років саме так вчиняв Кремль, направляючи через Мурманськ та інші місця в Скандинавію і Фінляндію потоки нелегалів з Близького Сходу.

Втім Лукашенко творчо опрацював цю технологію, додавши масовості, а головне, зробивши її елементом відкритого шантажу. «В Литву, Латвію і Польщу кинулися тисячі й тисячі нелегальних мігрантів. Вони вимагають від нас захистити їх від контрабанди, від наркотиків. Аж через Атлантику чути сигнал: «Допоможіть, як це було раніше, затримайте ядерні матеріали, щоб вони не потрапили в Європу». Що ми будемо витрачати сотні мільйонів доларів на рік, як і раніше, для захисту ваших геополітичних інтересів?», — заявляє Лукашенко.

Читайте також: Іноземці та біженці зможуть здобути вищу освіту за бюджетні кошти

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Виходить, слідом за біженцями Європа може чекати від Лукашенка і проблем з посиленням наркотрафіку та навіть транзитом брудних ядерних матеріалів. Тим більше, є всі підстави говорити, що цю проблему безпосередньо створює білоруська влада. Нещодавно були запущені нові рейси з Багдада до Мінська з метою привезти до Білорусі ще більше нелегалів з Близького Сходу, бекграунд яких зовсім не контролюють.

Іракська авіакомпанія Fly Baghdad стала з травня 2021 року вперше виконувати прямі рейси з Багдада до Мінська, офіційно Мінськ називає це новою можливістю для туризму. За білоруським даними в 2020 році Білорусь відвідало аж 5 тисяч туристів з Іраку. Однак скільки з них були реальними туристами, а скільки залишилися в Білорусі як нелегали, щоб після перетнути кордон країн Прибалтики і потрапити в ЄС, залишається дуже спірним питанням. У першу чергу не пощастило Литві — на відміну від Польщі, вона не має обладнаної прикордонної інфраструктури, створеної ще за часів СРСР. Часто кордон Литви з Білоруссю — це просто прикордонні стовпчики і зорана смуга землі, що дозволяє зафіксувати нелегальний перехід. До слова, аналогічно виглядає і кордон Білорусі з Латвією. Кілька років тому Рига розпочала облаштування свого кордону, але вирішила почати роботи з обладнання кордону з більш проблемною Росією. Тим більше, що кордон з Білоруссю проходить по болотистій місцевості, й це створює певний природний бар’єр.

Із Литвою все інакше. Особливо в контексті того, що кордон проходить по густонаселених районах — і це спрощує завдання для нелегальних біженців. Як результат, Литва зіткнулася з великим і постійно зростаючим напливом нелегальних біженців. Уже зараз тисячі іракців і сирійців у Мінську очікують, коли вони зможуть перетнути кордон з Литвою, мріючи потрапити в ЄС. Такої кількості мігрантів Литва ще ніколи у себе не приймала. Литовські прикордонники вперше були змушені застосовувати проти порушників кордону сльозогінний газ. За словами литовського прем’єра Інгріди Шимоніте, з 1 червня «на східному кордоні Євросоюзу» були затримані 1 044 нелегальних мігранти. Для порівняння, за весь минулий рік їх було всього 81.

Ще на початку липня влада Литви ввела в країні стан надзвичайної ситуації й попросила допомоги в ЄС. Агенція Європейського Союзу з безпеки зовнішніх кордонів FRONTEX, у свою чергу, звернулася до країн-учасниць з ЄС із закликом надати всіляку додаткову допомогу з охорони кордону Литви з Білоруссю. Попри ці зусилля, Центр реєстрації іноземців у Литві вже переповнений, і влада має намір побудувати для нелегалів — в основному іракців, сирійців і турків — ціле наметове містечко в Пабраде.

Тринадцятого липня Сейм Литви ухвалив рішення про те, що зростання нелегальної міграції через білорусько-литовський кордон — не що інше, як гібридна агресія, спрямована проти безпеки держави. Литовський парламент запропонував уряду надіслати збройні сили для посилення охорони кордону з Білоруссю. Сейм висловив стурбованість тією обставиною, що ця гібридна загроза може бути використана і в подальшому саме для загроз нового типу, в тому числі й проти Литви в контексті майбутніх військових навчань «Захід-21».

Останній момент — важливий, бо вказує, що в Литві не вважають нинішню ситуацію лише справою рук Лукашенка. Навпаки, за цим загостренням стоїть РФ, яка має тут свої інтереси. А тепер поставимо собі запитання: для чого Мінську і, ймовірно, Кремлю потрібні ці великі організовані потоки нелегалів, які незаконно перетинають литовський кордон, особливо напередодні навчань «Захід-2021»? На цих масштабних військових навчаннях Росія й Білорусь будуть відпрацьовувати можливі сценарії агресії проти країн Балтії, Польщі, можливо, і України. Такі навчання — самі по собі загроза для західних держав та й нашої країни. Українці чудово пам’ятають недавні навчання РФ біля українських кордонів, які легко могли бути прикриттям для нової військової агресії.

У нинішньому випадку російсько-білоруські навчання проходитимуть у ситуації, коли Литва матиме серйозні проблеми з нелегалами і, цілком можливо, використає армію для утримання кордонів. І це суттєво збільшує ризики для всіх сусідів Білорусі. Не виключено, що Росія тестує новий формат гібридної агресії, використовуючи біженців для загострення проблем у країнах-супротивниках. І бажання білоруського диктатора «помститися» Європі, а в першу чергу — Литві, виявилося вкрай зручним для Кремля.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Чорногорія у вогні: як «сербський мір» та друзі Росії довели країну до межі розколу

Опубліковано

on

От

Наталія Іщенко,
редактор порталу «Балканський оглядач»

Сльозогінний газ, світло-шумові гранати, гумові кулі та барикади на вулицях історичної столиці Чорногорії. Усе це стало результатом бажання Сербської православної церкви (СПЦ) інтронізувати (ввести на кафедру) новообраного митрополита Чорногорсько-Приморського Йоанікія II. В цьому прагненні СПЦ підтримав й уряд Чорногорії, кинувши поліцію на подолання опору мешканців міста. Тож інтронізація в Цетинському монастирі може стати прологом до нової сторінки історії Чорногорії, а, може, і для всіх країн південно-східної Європи. Наслідки цього, нібито, суто релігійного заходу тією чи іншою мірою будуть відчутними у внутрішньополітичному чорногорському житті, в геополітичних розкладах на Балканах і в безпековій ситуації в регіоні. То що ж такого було в церемонії вступу на кафедру сербського митрополита Чорногорії?

Читайте також: Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

Церква йде у владу

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Інтронізація очільника митрополії Чорногорсько-Приморської Сербської православної церкви 5 вересня цього року пройшла вперше за 30 років. Сходження на престол попередника Йоанікія ІІ Амфілохія відбувалося ще до розпаду Югославії (в 1990 році) і, як вважається, суттєво вплинуло на подальший розвиток ситуації. Річ у тім, що чорногорський митрополит СПЦ був активним учасником подальших подій у регіоні, і не як миротворець, а навпаки, як підбурювач. Амфілохій приймав у Цетинському монастирі і благословляв членів сербського парамілітарного формування «Тигри» та їхнього ватажка Желько Ражнатовича («Аркана»), особисто відвідував лінію фронту, де підбадьорював чорногорсько-сербські війська, які тримали облогу Дубровника, вмовляв лідерів боснійських сербів не підписувати мирні плани, запропоновані міжнародною спільнотою, а продовжувати воювати, «як цар Лазар на Косовому полі»….

Читайте також: Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою?

У 2000-х роках усі конфлікти на території колишньої Югославії припинилися, сама країна розвалилася, військові та політичні лідери регіону воєнного часу або кардинально змінили свої погляди (як Міло Джуканович), або опинилися в Гаазькому трибуналі. Але Сербську церкву в Чорногорії ці зміни практично не зачепили. Користуючись пріоритетним становищем, очільники церкви не соромилися просувати тези «сербського міра», навіть відмовляючись визнавати чорногорців окремим від сербів народом.

Інтронізація за будь-яку ціну

Вік та коронавірус підкосили Амфілохія наприкінці 2020 року. Відтак, був обраний новий очільник Чорногорсько-Приморської митрополії Йоанікій. Його сходження на престол, як і попередника, мало відбутися в Цетинському монастирі, в історичній чорногорській столиці, яка не тільки є центром православ’я одночасно для сербів та чорногорців, але й символом чорногорської державності. Акт інтронізації сербського митрополита в Цетинє мав стати не просто релігійною церемонією, але засвідчити, що СПЦ в Чорногорії є провідною суспільно-політичною силою, справжньою владою, остаточно підтвердивши перемогу владної коаліції, справжнім лідером якої була Сербська церква.

Ось цей аспект, нібито релігійної церемонії на Балканах, усі чудово бачили й розуміли, але Захід (про що свідчать численні заяви тамтешніх функціонерів та інших офіційних осіб, експертів і матеріали ЗМІ) або дійсно не бачив подвійного сенсу запланованої події, або вирішив заплющити очі на цей нюанс. Натомість патріотичні чорногорські організації, майже вся опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича, сам Джуканович, який нині є президентом Чорногорії, міська рада Цетинє вимагали перенести інтронізацію митрополита до іншого храму в іншому місті.

Читайте також: Визнати ФСБ та Генштаб ЗС РФ терористичними організаціями пропонує Верховна Рада

Напередодні інтронізації на дорогах до Цетинє постали барикади, а сербські ЗМІ дружно прогнозували кровопролиття. Цього всього можна було легко уникнути, якби інтронізація була перенесена до офіційної столиці – Подгориці. Зробити так рекомендувало Міністерство внутрішніх справ, проте такий сценарій виявився категорично неприйнятним для СПЦ. Цього року Сербська церква отримала болючого ляпаса: влада самопроголошеного Косова заборонила проводити інтронізацію нового патріарха на території держави. А тому інтронізація саме в Цетинє розглядалася і як своєрідна сатисфакція, і як свідчення, що церква зберігає владу в Чорногорії.

Уряд зробив ставку саме на силу. Чорногорська влада блокувала історичну столицю, щоб унеможливити прибуття туди опозиції з інших міст, а протести в самому місті жорстко розганяли спецпризначенці.

Разом із тим, барикади з палаючих шин завадили новому митрополиту та Сербському патріарху Порфирію доїхати до Цетинського монастиря автотранспортом. Втім, це не завадило проведенню інтронізації – ієрархів доставили до монастиря військовим гелікоптером та з озброєною охороною. Кадри, на яких священнослужителі виходять з гелікоптерів, яких відразу ж прикрили від протестувальників куленепробивними екранами, швидко розійшлися по всьому світу.

Перемога Бєлграда та Москви

Навіщо церква та влада пішли на цей конфлікт? Відповідь на це запитання частково дає ось такий один епізод з багатого на події дня 5 вересня. Готуючись зустріти Йоанікія, священники в Цетинському монастирі співали пісні. Однією з них була «Ječam žela», улюблена пісня покійного Амфілохія. Оплески присутніх викликав куплет, в якому є такі слова: «Коли військо до Косова повернеться, коли військо, матусю, повернеться до Косова».

Читайте також: Не визнавати вибори у Державну Думу РФ на окупованій території України закликає Верховна Рада

Звісно, йдеться лише про пісню. Але на Балканах подібні символічні деталі іноді мають не менше значення для прогнозування подальших подій, аніж заяви офіційних осіб. Відео із записом співу з монастиря ЗМІ Косова прокоментували так: «Митрополит Йоанікій офіційно вступить на посаду з ультранаціоналістичною піснею. Він приходить на заміну владиці Амфілохію, який був відомий як сербський і російський ультранаціоналіст. Новий єпископ належить до того ж ряду».

Уроки для Європи

Нинішній конфлікт став можливим ще й тому, що в Європі та США не бачили геополітичних чи безпекових загроз для регіону через тісний зв’язок чорногорської влади з ідеологами «сербського міра», а через них – і з РФ. Як наслідок, західні дипломати не вбачали загрози у проведенні церковного ритуалу в історичній столиці Чорногорії і традиційно закликали всі сторони до спокою та діалогу, незважаючи ані на надзвичайну впертість Сербської церкви, ані на незвичне намагання урядовців догодити їм за будь-яку ціну. Ба більше, критика переважно лунала на адресу опозиції (яку звинувачували в організації протестів лише для повернення до влади) та патріотів, яких, повторюючи тези російської пропаганди, чорногорські урядовці, західні медіа і навіть деякі західні політики та дипломати називали радикалами і націоналістами.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Колишній єврокомісар постане перед судом

Опубліковано

on

От

Колишньому єврокомісару Джону Даллі висунуть звинувачення у зв’язку зі скандалом про хабарництво, який призвів до його відставки з Єврокомісії в 2012 році.

Про це повідомляє Times of Malta. Як вказується, 17 вересня цього року Даллі постане перед судом на Мальті у зв’язку з його участю в справі, яка стала відома як «Даллігейт». Сам він заявив, що звинувачення були частиною кампанії проти нього. Його помічник Сільвіо Замміт, нібито, намагався отримати хабар в розмірі 60 мільйонів євро від шведської тютюнової компанії, щоб скасувати заборону ЄС на снюс, різновид бездимного тютюну. В той час Даллі був європейським комісаром з охорони здоров’я, який відповідав за проведення реформ щодо тютюнових правил ЄС. У грудні 2012 року Замміт був звинувачений у торгівлі впливом.

Читайте також: У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»

Даллі залишив посаду в жовтні 2012 року і заявив, що колишній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу змусив його піти після того, як представив йому звіт Управління по боротьбі з шахрайством (OLAF). Джованні Кесслер, який у той час очолював OLAF, заявив, що існують «недвозначні непрямі докази» того, що Даллі знав про спробу підкупу.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

П’ять років тюрми за поширення COVID-19

Опубліковано

on

От

У В’єтнамі чоловіка засудили до ув’язнення за поширення вірусу. Двадцятивосьмирічний Ле Ван Трі порушив правила 21-денного карантину й заразив вісьмох осіб, з яких одна людина померла.

Читайте також: Поширення COVID-19 у світі й в Україні можна відслідковувати онлайн

Про це повідомляє Reuters з посиланням на державні ЗМІ В’єтнаму. Так, державне інформаційне агентство VNA зазначає, що 28-річний Ле Ван Трі був засуджений «за розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб» на одноденному засіданні в Народному суді південної провінції Ка-Мау. Чоловік повернувся додому з Хошиміна і порушив правила 21-денного карантину. Він заразив вісьмох осіб, одна з яких померла після місяця лікування. Тепер карантин для нього продовжиться у в’язниці.

Читайте також: За підробку довідок про щеплення від COVID — за ґрати!

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link