Десять днів до вибуху, або Чому нові вибори заведуть Грузію в ще глибшу кризу? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Десять днів до вибуху, або Чому нові вибори заведуть Грузію в ще глибшу кризу?

Дата публікації:

Юрій ПАНЧЕНКО,
ЄП

Парламентські вибори 2020 року викликали масштабні протести в Грузії, проте нинішні можуть мати ще більші наслідки, оскільки політична криза в країні, що триває вже майже рік, незабаром може вийти на новий, безпрецедентно високий рівень. Уже за 8 днів тут пройдуть нові вибори. Зазвичай місцеві вибори, а в Грузії 2 жовтня обиратимуть представників місцевої влади, не мають значного загальнополітичного впливу та не притягують до себе міжнародну уваги. Проте цього разу все інакше. Щоб гарантувати собі перемогу на цих виборах, грузинська влада вже пішла на істотне загострення відносин із Заходом. А опозиція, чиї шанси отримати перемогу за результатами виборів мінімальні, вже готується до їх оскарження та вуличних протестів. І без того гарячу передвиборчу ситуацію додатково підігрів витік записів, зроблених, ймовірно, грузинськими спецслужбами. Серед іншого, об’єктами прослуховування стали дипломати, що додатково погіршує відносини офіційного Тбілісі із Заходом.

Читайте також: Верховна Рада визнала вибори депутатів Державної Думи РФ 2021 р. незаконними

Почути всіх

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

«Не шукайте мене, все одно не знайдете. Зустрінемося у пеклі», — із цією припискою від невідомої особи грузинські опозиційні телеканали отримали посилання на сайт, де знаходилися тисячі файлів із записами розмов. Ідеться про прослуховування грузинських політиків та громадських діячів, зроблені, як вважають опозиційні журналісти, співробітниками «грузинської СБУ» — Служби державної безпеки. Величезний масив записів означає, що потенціал створення сенсаційних новин далеко не вичерпаний — за перші дні журналісти змогли опрацювати лише частину з них.

Перші публікації стосувалися вищого церковного керівництва Грузії, зокрема, знайденого серед записів аналізу їхніх зв’язків із РФ. Цей факт було використано чинною грузинською владою, щоб звинуватити у прослушці попередників — соратників екс-президента Саакашвілі. Мовляв, у чинної влади не піднялася б рука чинити таке святотатство.

Утім, уже згодом була оприлюднена нова сенсація — записи розмов дипломатів, співробітників посольства США та посла Ізраїлю. При цьому не виключено, що згодом будуть знайдені записи й інших послів. Ці записи відносно свіжі, що означає, що до стеження за дипломатами, а це брутальне порушення Віденської конвенції, причетна нинішня влада. Тоді у правлячій партії «Грузинська мрія» терміново змінили легенду — тепер там вважають, що до записів причетний екс-прем’єр Георгій Гахарія, який нещодавно покинув владну команду, заснувавши опозиційну партію.

Хай там як, а цей скандал може мати довгострокові наслідки й суттєво погіршити відносини грузинської влади із Заходом. А головне — це відбувається в момент, вкрай невигідний, з точки зору влади, для таких конфліктів.

Вибори з неоднозначними наслідками

Ще донедавна 2 жовтня вважалося днем, коли буде отримано відповідь на ключове політичне питання: бути чи не бути в Грузії достроковим парламентським виборам? Переобрання парламенту — ключова вимога опозиції, яка вважає минулорічні вибори сфальсифікованими. Тривалий час партія влади й чути не хотіла про таку можливість. Усе змінилося разом із включенням у переговорний процес Євросоюзу (за підтримки США). Угода Шарля Мішеля, названа на честь голови Європейської ради, що став посередником у грузинському політичному діалозі, передбачала проведення дострокових виборів у 2022 році, але за умови, якщо на місцевих виборах 2 жовтня «Грузинська мрія» отримає підтримку, меншу за 43%.

Ця угода давала шанс на політичне вирішення кризи. Втім, вона передбачала й низку інших демократичних перетворень, стан виконання яких владою від самого початку критикував ЄС. Тож наприкінці липня «Грузинська мрія» заявила про вихід з угоди Шарля Мішеля — формально через те, що її так і не підписала найбільша опозиційна партія «Єдиний національний рух» екс-президента Михайла Саакашвілі. А коли ЄНР таки підписав угоду — це вже не вплинуло на позицію «Грузинської мрії». Тому, як стверджують у партії влади, дострокові парламентські вибори не відбудуться, навіть якщо 2 жовтня за «Мрію» проголосує лише 1% грузинів.

Опозиція натомість вважає, що політична домовленість залишається чинною, незважаючи на вихід із неї «Мрії». Щоправда, складається враження, що в нинішніх виборах бере участь лише влада. Опозиція налаштована не так на виборчу боротьбу, як на пошуки порушень (а на місцевих виборах їх завжди більше, аніж на парламентських чи президентських) та нову хвилю протестів. І цього разу опозиція має більше шансів на успіх. По-перше, влада за останній рік не змогла показати вагомих успіхів ані в економіці, ані в протидії пандемії. А відповідно, незадоволених чинною владою може стати більше, ніж рік тому. Але головне — минулого року позиція Заходу була явно не на боці опозиції. Проте низка скандалів може призвести до істотної зміни симпатій ЄС та США.

Відносини з ЄС — все складно

Ще донедавна сумніви в прозахідному курсі Грузії озвучувала лише опозиція. В ЄС та США «Грузинська мрія» та її політика сприймалися як цілком прозахідні. Так, не до кінця демократичні, але й попередня влада була схильна до авторитаризму. Вихід з угоди Шарля Мішеля остаточно став початком «льодовикового періоду» між «Мрією» та Заходом. Для початку грузинська влада заявила, що продовжуватиме реалізацію прописаних в угоді реформ, проте робитиме це без огляду на оцінки міжнародних спостерігачів. Іншими словами, замість повноцінних реформ були запущені половинчасті, що явно не подобалося Заходу. При цьому, вийшовши з угоди, грузинська влада не стримувала себе в гострих заявах і на адресу західних країн. Наприклад, у відповідь на критику судової реформи чинний прем’єр Іраклій Гарібашвілі заявив, що стан судової системи в Грузії є кращим, аніж у багатьох країнах ЄС. Доходило до кумедного: в уряді Грузії заявляли, що відмовляються від обіцяного Євросоюзом кредиту, бо не мають потреби в нових запозиченнях. І відразу після того в ЄС уточнювали: ніхто й не збирався надавати кредит, адже Грузія виконала далеко не всі потрібні для цього структурні реформи.

На відносини з ЄС додатково впливають події 5 липня — тоді ЛГБТ-прайд у Тбілісі було атаковано радикалами. Побили й журналістів, один з яких незабаром помер. Грузинська влада тут наразилася на гостру критику як через відмову забезпечувати захист учасникам мітингу, так і через скромні результати розслідування нападів — топ-організаторам побоїща вдалося уникнути покарання. А оприлюднені факти підслуховування розмов дипломатів лише додають чорних барв у імідж грузинської влади. Відповідно, за результатами виборів офіційному Тбілісі буде набагато складніше покластися на підтримку Заходу. Особливо в ситуації, якщо порушення й справді виявляться масовими.

Тож до місцевих виборів грузинська влада підійшла в безпрецедентно вразливому стані. І це чудово розуміють в опозиції. Саакашвілі вже оголосив, що планує ще до 2 жовтня повернутися в Грузію та очолити антиурядові протести. Щоправда заяви про своє повернення екс-президент Грузії оголошує не вперше, хоча зараз він каже, що тепер повернення відбудеться вже точно. Все це додатково посилює напруження, а відповідно, збільшує ризики того, що політична криза перейде в повномасштабне силове протистояння. Альтернатива цьому сценарію досі існує — повернення сторін до угоди Шарля Мішеля та поступовий вихід із кризи за посередництва ЄС. Утім ймовірність такого сценарію стрімко зменшується, а Грузія готується до нових потрясінь.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Українське питання в німецьких виборах: чого очікувати Києву від нової коаліції?

Опубліковано

on

От

Німеччина переживає часи великих змін. Результати виборів до Бундестагу змусили чотири партії замислитися про можливі варіанти коаліції: чи буде це «світлофорна» коаліція за участю СДПН, «Зелених» та Вільної демократичної партії, чи, можливо, «Ямайка» у складі ХДС/ХСС, «Зелених» та «вільних демократів»? Відповіді поки що немає, а партія «Союз 90/Зелені» та Вільна демократична партія, як власники двох «золотих акцій», уже розпочали «попередні зондування», щоб визначитися, з якою позицією вони разом прийдуть на перемовини до двох найбільших політичних сил — блоку ХДС/ХСС та СДПН.

Читайте також: У Німеччині заарештували російського шпигуна

Ситуація на сьогодні

Поки партії зосереджені на внутрішньополітичних питаннях, як-от бути чи не бути збільшенню податків, яким буде рік досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності чи як і за які кошти будувати соціальне житло, є час проаналізувати зовнішньополітичні позиції ймовірних членів коаліції. При цьому варто зауважити, що зовнішня політика традиційно відігравала другорядну роль у парламентських виборчих перегонах у Німеччині. Але пандемія коронавірусу, необхідність спільних дій для протидії змінам клімату, питання добудови та запуску газогону «Північний потік-2», боротьба з дезінформацією та кібератаки підтвердили, що не так легко розділити внутрішню та зовнішню політику країни. Окрім того, виведення військ США з Афганістану під час парламентської кампанії змусило основні політичні сили все ж таки звернути свою увагу на зовнішньополітичні питання.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Тож спробуємо проаналізувати, що думають найбільші німецькі політичні партії та їхні лідери щодо важливих для України питань: енергетична співпраця ФРН та ЄС, підтримка України в протидії російській агресії та відновленні територіального суверенітету, вступ до ЄС та НАТО, надання озброєння Україні, підтримка позиції України в ЄС.

Якою буде позиція Німеччини щодо нашої країни? Чи не означатиме відхід Ангели Меркель від великої політики кінець європейської єдності щодо України?

Коли запустять «Північний потік-2»?

Як християнські демократи, так і соціал-демократи підтримували добудову та введення в експлуатацію російського газогону «Північний потік-2».

Обидві політсили вказували на його економічну та енергетичну важливість для економіки ФРН, особливо в контексті використання блакитного палива в якості перехідного джерела енергії, адже дата досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності невідома. Наразі соціал-демократи стверджують, що постачання газу вже завершеним газогоном може бути припинене в разі, якщо Росія здійснюватиме тиск на Україну та загрожуватиме її безпеці, наприклад, шляхом недотримання умов здійснення транзиту газу територією України. Тут згадується підписана Німеччиною та США у липні 2021 року Вашингтонська декларація, в якій ідеться про введення санкцій проти Росії у разі, якщо вона буде використовувати газ як зброю.

У даній ситуації проблематичною для України є правова невизначеність фрази «використання як зброї», оскільки декларація є швидше політичним зобов’язанням, ніж гарантією безпеки.

Соціал-демократ Олаф Шольц вважає, що в цій ситуації безпека України має бути гарантована. Це стосується як продовження угоди про транзит газу з Росією, так і підтримки Німеччиною нашої країни в розширенні виробництва та транспортування водню з її території. Найбільшою надією України в енергетичному питанні є «зелені»: вони виступили проти завершення будівництва та введення в експлуатацію цього газопроводу і поділяють точку зору, що мета Владіміра Путіна — використати газ, який транспортується «Північним потоком-2», для закриття українського газопроводу. На думку Анналени Бербок, Путін хоче дестабілізувати Україну, позбавивши її прибутків від транзиту. Окрім того, вони виступають проти і з кліматичних міркувань. Нові трубопроводи, такі як «Північний потік-2», закріплюють залежність від шкідливих для клімату ресурсів і перешкоджають енергетичному переходові.

Вільна демократична партія, яка теж увійде до коаліції, вимагає в своїй програмі, щоб рішення про введення в експлуатацію газопроводу ухвалювалося на рівні Євросоюзу відповідно до правил торгівлі ЄС та санкцій проти Росії. Вони також закликають ввести мораторій на цей суперечливий проект, поки ситуація з правами людини в Росії не покращиться.

Як альтернатива Україні пропонується стати постачальником водню для ЄС, і 23 вересня 2021 року вже було повідомлено про початок співпраці між операторами газотранспортних систем України (ОГТСУ), Німеччини (OGE), Чехії (NET4GAS) та Словаччини (EUSTREAM) над ініціативою створення Центральноєвропейського водневого коридору. Найпопулярніші кандидати в канцлери Німеччини Олаф Шольц та Армін Лашет схвально ставляться до такої ініціативи.

Політична підтримка України та боротьба з агресією РФ

У жодному варіанті парламентської коаліції Україні не варто очікувати принципової зміни прихильного ставлення з боку Німеччини. Як ХДС/ХСC, так і СДПН будуть продовжувати позиції уряду Меркель щодо підтримки України в її боротьбі зі збройною агресією Росії.

ХДС/ХСС вважають, що до Росії потрібно ставитись конструктивно і рішуче та запобігти серйозній загрозі для Європи з її боку. Християнські демократи планують сприяти політичній та економічній модернізації східних сусідів ЄС. Метою східної політики для них залишається відновлення європейського порядку, який був зруйнований анексією Криму Росією. Якщо коаліція буде утворена на чолі з ХДС/ХСC, то вони будуть і надалі докладати зусиль для закінчення конфлікту на сході України та повернення легітимного міжнародного статусу Криму. Не варто очікувати й зміни позиції щодо європейських санкцій. Німеччина підтримуватиме їх продовження, поки влада Росії не буде готова до закінчення війни.

Політика СДПН щодо України та східна політика в цілому базується на цінностях та принципах ОБСЄ. Вони також спираються на підхід колишнього канцлера Віллі Брандта: не входити в спіраль ескалації, а використовувати можливість для діалогу та предметної співпраці. Есдеки визнають, що Росія регулярно порушує міжнародне право і тим самим напружує відносини зі своїми сусідами, разом із тим у німецьких та європейських інтересах — досягти з Росією прогресу в питаннях спільної безпеки, роззброєння та контролю над озброєннями, а також у сферах сталого розвитку, енергетики та боротьби з пандемією. Питання санкцій проти Росії вони пов’язують із виконанням Мінських угод, майбутнє яких не зрозуміле.

«Вільні демократи» також перебувають у фарватері зовнішньополітичної позиції найбільших партій, тож від них не варто очікувати сюрпризів.

А от «Зелені» — єдина партія, що згадала в своїй програмі про зміцнення місії ОБСЄ на сході України та допомогу в розмінуванні для захисту цивільного населення. Найімовірніше, що портфель міністра закордонних справ отримає «Союз 90/Зелені», що дає надію на конструктивну співпрацю з новим міністром з важливих для України питань.

І насамкінець про наші перспективи на шляху вступу в ЄС. Для усіх політичних партій, які можуть увійти до правлячої коаліції, вступ України до Євросоюзу залишається віддаленою теоретичною перспективою. ХДС/ХСС зазначають, що вони виступатимуть за поглиблення дружніх і тісних зв’язків зі своїми безпосередніми сусідами. Але за правило беруть принцип «Поглиблення перед розширенням». Внутрішня згуртованість Європейського Союзу не повинна послаблюватися вступом нових членів. Країни-кандидати мають повністю відповідати всім критеріям членства, що поки, на жаль, не стосується України. Есдеки в своїй програмі стверджують, що інтегруватися до ЄС будуть країни Західних Балкан, для України ж спочатку залишається опція партнерства через економічну та політичну співпрацю.

Марія КОВАЛЬ-ГОНЧАР,
експерт програми Європейських студій,
Рада зовнішньої політики «Українська призма»,
проектний координатор представництва
Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Справа МН17: все ближче до вироку

Опубліковано

on

От

Суд у Гаазі (Нідерланди) винесе вирок у справі про катастрофу MH17 на Донбасі в наступному році.

Читайте також: Коли варто очікувати фінального рішення у справі МН17?

Про це в Twitter повідомив кореспондент нідерландського De Telegraaf Саскія Беллеман, передає «ДС». За її словами, через велику кількість матеріалів і складності справи суд не зможе винести рішення в звичайний двотижневий термін після завершення розслідування. «Є три можливих дати рішення: 22 вересня, 17 листопада чи 15 грудня 2022 року», — зазначила вона. Відзначимо, що наразі в суді виступають родичі жертв катастрофи.

Джерело: Юридичний вісник України

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В світі

У Конго палили відьом

Опубліковано

on

От

У провінції Південне Ківу на сході Демократичної Республіки Конго стратили на вогні 8 жінок через обвинувачення в «чаклунстві».

Про це повідомляє The Guardian. За даними правозахисників, загалом зафіксовано 324 звинувачення проти жінок у чаклунстві за період з червня по вересень цього року. Експерти наголошують, що сплеск цього явища відбувається через те, що «держава зазнала невдач у своїх основних місіях — поліція й система правосуддя не функціонують».

Читайте також: Як гільйотина стала символом просвітництва, рівності та гуманізму

На вбивства жінок місцевих жителів провокують псевдоекстрасенси (баджаказі), які стверджують, що здатні виявляти відьом. Як зазначається, ще два роки тому 11 «екстрасенсів» ув’язнили на 6 місяців. Однак їх звільнили після обіцянки змінити професію, деякі з них і далі таємно займаються «виявленням відьом».

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link