В світі
Десять запитань про новий гаазький суд: кого і як покарають за збитий лайнер MH17?
У понеділок, 9 березня, в Нідерландах почалося засідання першого суду у справі про збитий на Донбасі авіалайнер рейсу MH17. Зазначимо, що цей суд (проходить у передмісті Амстердама) надто відрізняється від того, як відбуваються подібні процеси в Україні, тому варто пояснити відмінності та відповісти на важливі запитання. Головне з них, чи дійде до звинувачень на адресу Путіна, Суркова та Росії загалом? Що робить Москва, аби зірвати цей процес? Що вже є у свідченнях? Чи правда, що деякі свідки отримають нові паспорти та нове життя за те, що допомогли в процесі? Про це та інше — у цьому матеріалі.
Хто, де, кого і за що звинувачує?
Президент України Володимир Зеленський днями заявив (а за ним це взялися повторювати й інші чиновники та журналісти), що бойовиків, які збили MH17, судять у Гаазі. Але це не так. Процес дійсно ведуть судді Окружного суду Гааги — міста, де розташована більшість нідерландських органів влади. Однак відбувається він не в Гаазі, а за 50 кілометрів від неї в захищеному судовому комплексі Схіпхол, поруч із Амстердамом та головним аеропортом Нідерландів. Чому так? Для того, аби «процес сторіччя» не мав обмежень та складнощів (у тому числі безпекових), які накладали би слухання в звичайному суді в центрі міста. Приміром, згодом у засіданнях братимуть участь секретні свідки, імена яких так і не будуть названі публічно (про цю дуже незвичну для України процедуру ми розповімо далі).
Статус обвинувачених поки що мають четверо бойовиків, що мали вагу на окупованому Донбасі в 2014 році та були причетні до транспортування з РФ саме того «Бука», який і збив пасажирський Boeing (до речі, «Буків», як з’ясувалося, було два). Це троє росіян — Сергій Дубинський («Хмурий»), Ігор Гіркін («Стрєлков» або «Стрілок»), та Олег Пулатов («Гюрза»), а також громадянин України Леонід Харченко («Кріт»). Звинувачення висунуті за двома статтями Кримінального кодексу Нідерландів: збиття авіалайнера (до 30 років ув’язнення) та умисне вбивство (можливе довічне ув’язнення).
Чому саме ці четверо?
Відповідь на це запитання дав прокурор Вард Фердінандюсс у своїй промові в суді 9 березня. Він визнав: в дійсності, до збиття літака були причетними значно більше бойовиків. «У транспортуванні ракетного комплексу, його охороні брали участь кілька десятків людей. Кількох із них не вдалося ідентифікувати або ж вдалося, але відтоді вони загинули. Відправною точкою в рішенні про те, хто з підозрюваних має або не має бути обвинуваченим, стало питання про те, проти кого є достатньо доказів, аби мати достатню впевненість у винесенні обвинувального вироку», — пояснив прокурор. Цим, до слова, частково пояснюється й тривалість розслідування. Перший процес по МН17 — настільки важливий для Нідерландів, що прокуратура не могла дозволити собі програти його. А тому шанси на реальні вироки стосовно обраної четвірки — украй високі. Але це не кінець історії, кажуть і представники слідчої групи, й адвокати родин загиблих.
А до Путіна дійдуть?
Перший вирок перетворить чимало нинішніх «припущень» слідства на юридично доведені факти, і тоді стане можливим запуск розслідування за наступними епізодами. В тому числі це дозволить довести відповідальність політиків високого рангу. Але особисто Путіна серед звинувачуваних, напевно, не буде. В тому числі через те, що його роль складно юридично довести. Так, нідерландські слідчі (як і всі ми) розуміють, що без санкції президента РФ російську зброю не постачали би в Україну, не почалася б агресія тощо. Але для вироку цього недостатньо, суд не сприйме політичних аргументів. А Путін особисто не спілкувався з бойовиками, у слідства немає записів його наказів та переговорів. А от інші представники російської верхівки цілком можуть перетворитися на обвинувачених. Так, у матеріалах слідства є Владислав Сурков, у 2014 р. — помічник Путіна. Є навіть записи його переговорів із бойовиками. В тому числі — про постачання «Бука». А зважаючи на те, що роль Суркова в координації гібридної війни проти України була провідною, цілком можливо, що це виллється в обвинувачення на його адресу.
У матеріалах слідства є також згадки про міністра оборони Сергія Шойгу, але доведення його провини видається значно менш імовірним — радше, під судом можуть опинитися його підлеглі, які безпосередньо спілкувалися з бойовиками, ставили підписи під документами тощо.
А інших бойовиків судитимуть?
Не факт, хоча це й не виключено. Адже список підозрюваних у цій справі вже зараз значно ширший. Просто у Нідерландах підозри далеко не обов’язково перетворюються на обвинувачення. Наприклад, підозрюваним є відомий нам Володимир Цемах (якого Україна видала Росії, вже знаючи про цей його статус). «Але докази, які є щодо нього, незрівнянні з тими, які зібрані щодо чотирьох підсудних у нинішньому процесі», — додає прокурор Фердінандюсс.
Інший приклад — російський військовий офіцер із позивним «Дельфін», ім’я якого в публічних документах слідства не уточнюється. Обвинувачення має тверді докази лише того, що він був причетний до евакуації «Бука» (а от щодо його ввезення певності немає). Це — значно менш серйозний злочин, тому «Дельфіна» не стали додавати до четвірки.
І, нарешті, слідство наводить показовий приклад бойовика Ігоря Безлера, відомого як «Бєс». У тому, що він скоював злочини на Донбасі, сумніву немає. Безлер навіть дав відеопокази слідству. Він визнав, що був причетний до збиття українських літаків, але не МН17. А справа в Нідерландах стосується винятково цього авіалайнера. І саме по ньому слідство чітких доказів його провини немає. А інші вбивства, скоєні Безлером, має розслідувати Україна.
«Бук» був один чи два?
Одна з новин, що прозвучала під час слухань у Схіпхолі — те, що з Росії до України переправили не одну, а дві ракетні установки «Бук», але друга так і не стала «на бойове чергування». Про це слідство дізналося, коли розслідувало можливу причетність до злочину російського військового з позивним «Оріон». З’ясувалося, що він дійсно організовував завезення на територію України ракетного комплексу, але іншого. Той у дорозі був «пошкоджений вогнем» та виведений з ладу ще до його розгортання — після чого комплекс евакуювали назад до Росії, розповіли прокурори. Чи йдеться про «вогонь» у сенсі бойового обстрілу, чи про звичайну пожежу — під час процесу не уточнювалося.
Чи правда, що повістки бойовикам надсилали через ВКонтакте?
Так, правда. І жодної суперечності праву тут немає — це тільки в нас діє радянська система з рекомендованими листами, підписами про вручення підозри тощо. Звинувачувані не мають блокувати розслідування, ховаючись від суду. Головне — надати достатні докази того, що конкретна людина знає про звинувачення та суд проти неї. І якщо вона вирішила переховуватися замість того, щоб не захищати свою честь у суді — то це означає, що вона відмовилася від захисту. За законодавством Нідерландів це дає право судити зловмисника заочно: суд вивчатиме лише аргументи обвинувачення і сам, без адвокатів, за потреби призначатиме експертизи, перевірки, допити свідків тощо.
(Далі буде…)
Джерело: Юридичний вісник України