Кремлівські «граблі» Угорщини - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Кремлівські «граблі» Угорщини

Дата публікації:

Дмитро ЖМАЙЛО,
співзасновник та виконавчий директор «Українського центру безпеки та співпраці»

Газова угода Угорщини та Росії на тлі закликів в угорських ЗМІ про вихід країни з ЄС хоч і виглядає закономірною, але вкотре змушує задуматися про спроможність євроатлантичних інституцій. Порозуміння Берліна та Вашингтона з Москвою щодо реалізації вже цієї осені проекту «Північний потік — 2» поставило під удар безпеку не лише України, а й усієї Європи. І перші плоди такого кроку лідери Старого світу вже відчули. Кремль інспірував чергову газову кризу напередодні опалювального сезону, в результаті якої ціна на «блакитне паливо» сягнула рекордних показників. Тож газова угода Угорщини та Росії на тлі закликів в угорських ЗМІ про вихід країни з ЄС хоч і виглядає закономірною, але вкотре змушує задуматися про спроможність євроатлантичних інституцій.

Читайте також: Україна та Угорщина взаємно визнали документи про освіту та наукові ступені

Як усе відбувалося

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан після свого другого приходу до влади у 2010 році поступово встановив авторитарний режим в країні. З початком збройної агресії РФ проти України в 2014 році, він висунув ультиматуми до української влади щодо надання подвійного громадянства та «колективних прав» на «автономію» угорцям Закарпаття. З того часу уряд Орбана послідовно виступає за зняття санкцій, накладених на Росію за окупацію Криму, частини Донеччини та Луганщини, прямо заявляючи, «що санкції проти Росії — нерозумна політика». Навіть під час засідання «Вишеградської четвірки» (регіонального утворення Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини) в квітні цього року, Будапешт заблокував більш жорстку заяву з критикою Кремля. А з початком пандемії, саме уряд Орбана першим у ЄС затвердив до використання російську вакцину «Спутнік V», ефективність якої досі не доведена. До слова, зняти санкції Орбан вимагав не лише з Росії, а й із Білорусі. Самопроголошений президент останньої, Алєксандр Лукашенко нещодавно навіть запропонував Орбану «спільно боротися за сімейні цінності».

Крім того, цьогоріч Орбан разом із Путіним та Лукашенком увійшов до списку «ворогів преси» за версією авторитетної організації «Репортери без кордонів». Прем’єр-міністр Угорщини став єдиним лідером країни-члена ЄС у цьому переліку. А нещодавно наближена до влади газета «Magyar Nemzet» («Угорська Нація»), вийшла з провокативним заголовком «Настав час говорити про «Угзіт» (по аналогії з британським «Брекзіт»), прямо закликаючи до виходу країни з Європейського Союзу. Це видання й раніше нерідко використовувалося угорським урядом для заміру суспільних настроїв щодо окремих дражливих питань.

У відповідь на відцентрові намагання Будапешта міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн висловив думку, що Євросоюзу слід провести референдум щодо подальшого членства Угорщини в ЄС. Однак загалом позиція об’єднаної Європи так і залишилася млявою.

«Велика перемога»… Кремля

У кінці серпня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про погодження довгострокової газової угоди з Росією. Нова угода з «Газпромом» розрахована на 15 років з можливістю зміни обсягів закупівлі газу через 10 років. І вона вже підписана днями.

До узгодження нового контракту, поставки російського газу до Угорщини здійснювалися за двома напрямками — через прикордонне Берегове на українсько-угорському кордоні (майже весь основний потік) і Баумгартен на словацько-австрійському. У 2020 році Москва поставила Будапешту 8,637 мільярда кубометрів газу, а в 2019 — 10,522 мільярда. У першому півріччі цього року поставки склали 3,909 мільярда кубометрів.

Тепер же «Газпром» має щорічно перекачувати Угорщині 4,5 мільярда кубометрів природного газу двома маршрутами: 3,5 мільярда через Сербію та 1 мільярд — через Австрію. Тобто, в обхід України, газопроводом «Турецький потік» і його сухопутним продовженням територією Болгарії, а далі Сербії та Австрії, відповідно. Нова угода фактично покриває половину потреб Угорщини. Яким чином буде доставлятися інша частка і якою буде роль України в цьому процесі — питання відкрите.

«Ми також домовилися про ціну, яка є набагато вигіднішою за ту, яку ми заплатили за угодою, підписаною Угорщиною 1995 року і яка закінчується зараз», — сказав Сійярто, не надаючи точних деталей, але позиціонуючи угорсько-російські домовленості як велику «перемогу» для своєї країни.

Однак «вигідна ціна», про яку говорить Сійярто, апріорі не може бути такою. Якщо раніше газ до угорців потрапляв за прямим маршрутом: Росія — Україна — Угорщина, то тепер він буде прокачуватися набагато довшим, а відповідно, дорожчим шляхом: Росія — Туреччина — Болгарія — Сербія — Угорщина. Не говорячи вже про те, що прокачка за новим напрямком збільшить шкідливі викиди в атмосферу. У цій ситуації «Газпром» вдало ховає транспортні витрати в кінцеву ціну на газ.

Чому так? Бо Росії головне, всупереч економічній доцільності, нарешті затягнути газовий зашморг з півночі («Північний потік — 2») та півдня («Турецький потік») не лише навколо України, але і Європи загалом. Чи розуміють це в Будапешті? Очевидно, що так.

Уроки на майбутнє

За «вигідні» угоди з Росією її партнери зазвичай розплачуються суверенітетом. Це ми бачимо на прикладі Білорусі, це свого часу очікувало й Україну, коли в 2010 році було підписано сумнозвісні «Харківські угоди». Кремлівські «граблі», на які зараз наступає Угорщина, за такої тенденції не стануть винятком. Залишається сподіватися, що угорське громадянське суспільство ще скаже своє слово, добре пам’ятаючи про утоплену в крові Москвою революцію 1956 року.

Україні ж нічого не залишається, як думати про власну енергетичну безпеку та примушувати до відповіді союзників, адже і Вашингтон, і Берлін обіцяли не дозволити Москві «перетворити газ на зброю». Наприклад, вимагати від «Газпрому» продавати газ на кордонах Енергетичного співтовариства, до якого входить Україна. За таких умов європейські трейдери мали б можливість самостійно обирати маршрути подальшого транспортування блакитного палива.

А поки що найгірші прогнози, про які попереджав офіційний Київ, почали справджуватися ще навіть до запуску «Північного потоку — 2».

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Українське питання в німецьких виборах: чого очікувати Києву від нової коаліції?

Опубліковано

on

От

Німеччина переживає часи великих змін. Результати виборів до Бундестагу змусили чотири партії замислитися про можливі варіанти коаліції: чи буде це «світлофорна» коаліція за участю СДПН, «Зелених» та Вільної демократичної партії, чи, можливо, «Ямайка» у складі ХДС/ХСС, «Зелених» та «вільних демократів»? Відповіді поки що немає, а партія «Союз 90/Зелені» та Вільна демократична партія, як власники двох «золотих акцій», уже розпочали «попередні зондування», щоб визначитися, з якою позицією вони разом прийдуть на перемовини до двох найбільших політичних сил — блоку ХДС/ХСС та СДПН.

Читайте також: У Німеччині заарештували російського шпигуна

Ситуація на сьогодні

Поки партії зосереджені на внутрішньополітичних питаннях, як-от бути чи не бути збільшенню податків, яким буде рік досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності чи як і за які кошти будувати соціальне житло, є час проаналізувати зовнішньополітичні позиції ймовірних членів коаліції. При цьому варто зауважити, що зовнішня політика традиційно відігравала другорядну роль у парламентських виборчих перегонах у Німеччині. Але пандемія коронавірусу, необхідність спільних дій для протидії змінам клімату, питання добудови та запуску газогону «Північний потік-2», боротьба з дезінформацією та кібератаки підтвердили, що не так легко розділити внутрішню та зовнішню політику країни. Окрім того, виведення військ США з Афганістану під час парламентської кампанії змусило основні політичні сили все ж таки звернути свою увагу на зовнішньополітичні питання.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Тож спробуємо проаналізувати, що думають найбільші німецькі політичні партії та їхні лідери щодо важливих для України питань: енергетична співпраця ФРН та ЄС, підтримка України в протидії російській агресії та відновленні територіального суверенітету, вступ до ЄС та НАТО, надання озброєння Україні, підтримка позиції України в ЄС.

Якою буде позиція Німеччини щодо нашої країни? Чи не означатиме відхід Ангели Меркель від великої політики кінець європейської єдності щодо України?

Коли запустять «Північний потік-2»?

Як християнські демократи, так і соціал-демократи підтримували добудову та введення в експлуатацію російського газогону «Північний потік-2».

Обидві політсили вказували на його економічну та енергетичну важливість для економіки ФРН, особливо в контексті використання блакитного палива в якості перехідного джерела енергії, адже дата досягнення Німеччиною кліматичної нейтральності невідома. Наразі соціал-демократи стверджують, що постачання газу вже завершеним газогоном може бути припинене в разі, якщо Росія здійснюватиме тиск на Україну та загрожуватиме її безпеці, наприклад, шляхом недотримання умов здійснення транзиту газу територією України. Тут згадується підписана Німеччиною та США у липні 2021 року Вашингтонська декларація, в якій ідеться про введення санкцій проти Росії у разі, якщо вона буде використовувати газ як зброю.

У даній ситуації проблематичною для України є правова невизначеність фрази «використання як зброї», оскільки декларація є швидше політичним зобов’язанням, ніж гарантією безпеки.

Соціал-демократ Олаф Шольц вважає, що в цій ситуації безпека України має бути гарантована. Це стосується як продовження угоди про транзит газу з Росією, так і підтримки Німеччиною нашої країни в розширенні виробництва та транспортування водню з її території. Найбільшою надією України в енергетичному питанні є «зелені»: вони виступили проти завершення будівництва та введення в експлуатацію цього газопроводу і поділяють точку зору, що мета Владіміра Путіна — використати газ, який транспортується «Північним потоком-2», для закриття українського газопроводу. На думку Анналени Бербок, Путін хоче дестабілізувати Україну, позбавивши її прибутків від транзиту. Окрім того, вони виступають проти і з кліматичних міркувань. Нові трубопроводи, такі як «Північний потік-2», закріплюють залежність від шкідливих для клімату ресурсів і перешкоджають енергетичному переходові.

Вільна демократична партія, яка теж увійде до коаліції, вимагає в своїй програмі, щоб рішення про введення в експлуатацію газопроводу ухвалювалося на рівні Євросоюзу відповідно до правил торгівлі ЄС та санкцій проти Росії. Вони також закликають ввести мораторій на цей суперечливий проект, поки ситуація з правами людини в Росії не покращиться.

Як альтернатива Україні пропонується стати постачальником водню для ЄС, і 23 вересня 2021 року вже було повідомлено про початок співпраці між операторами газотранспортних систем України (ОГТСУ), Німеччини (OGE), Чехії (NET4GAS) та Словаччини (EUSTREAM) над ініціативою створення Центральноєвропейського водневого коридору. Найпопулярніші кандидати в канцлери Німеччини Олаф Шольц та Армін Лашет схвально ставляться до такої ініціативи.

Політична підтримка України та боротьба з агресією РФ

У жодному варіанті парламентської коаліції Україні не варто очікувати принципової зміни прихильного ставлення з боку Німеччини. Як ХДС/ХСC, так і СДПН будуть продовжувати позиції уряду Меркель щодо підтримки України в її боротьбі зі збройною агресією Росії.

ХДС/ХСС вважають, що до Росії потрібно ставитись конструктивно і рішуче та запобігти серйозній загрозі для Європи з її боку. Християнські демократи планують сприяти політичній та економічній модернізації східних сусідів ЄС. Метою східної політики для них залишається відновлення європейського порядку, який був зруйнований анексією Криму Росією. Якщо коаліція буде утворена на чолі з ХДС/ХСC, то вони будуть і надалі докладати зусиль для закінчення конфлікту на сході України та повернення легітимного міжнародного статусу Криму. Не варто очікувати й зміни позиції щодо європейських санкцій. Німеччина підтримуватиме їх продовження, поки влада Росії не буде готова до закінчення війни.

Політика СДПН щодо України та східна політика в цілому базується на цінностях та принципах ОБСЄ. Вони також спираються на підхід колишнього канцлера Віллі Брандта: не входити в спіраль ескалації, а використовувати можливість для діалогу та предметної співпраці. Есдеки визнають, що Росія регулярно порушує міжнародне право і тим самим напружує відносини зі своїми сусідами, разом із тим у німецьких та європейських інтересах — досягти з Росією прогресу в питаннях спільної безпеки, роззброєння та контролю над озброєннями, а також у сферах сталого розвитку, енергетики та боротьби з пандемією. Питання санкцій проти Росії вони пов’язують із виконанням Мінських угод, майбутнє яких не зрозуміле.

«Вільні демократи» також перебувають у фарватері зовнішньополітичної позиції найбільших партій, тож від них не варто очікувати сюрпризів.

А от «Зелені» — єдина партія, що згадала в своїй програмі про зміцнення місії ОБСЄ на сході України та допомогу в розмінуванні для захисту цивільного населення. Найімовірніше, що портфель міністра закордонних справ отримає «Союз 90/Зелені», що дає надію на конструктивну співпрацю з новим міністром з важливих для України питань.

І насамкінець про наші перспективи на шляху вступу в ЄС. Для усіх політичних партій, які можуть увійти до правлячої коаліції, вступ України до Євросоюзу залишається віддаленою теоретичною перспективою. ХДС/ХСС зазначають, що вони виступатимуть за поглиблення дружніх і тісних зв’язків зі своїми безпосередніми сусідами. Але за правило беруть принцип «Поглиблення перед розширенням». Внутрішня згуртованість Європейського Союзу не повинна послаблюватися вступом нових членів. Країни-кандидати мають повністю відповідати всім критеріям членства, що поки, на жаль, не стосується України. Есдеки в своїй програмі стверджують, що інтегруватися до ЄС будуть країни Західних Балкан, для України ж спочатку залишається опція партнерства через економічну та політичну співпрацю.

Марія КОВАЛЬ-ГОНЧАР,
експерт програми Європейських студій,
Рада зовнішньої політики «Українська призма»,
проектний координатор представництва
Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Справа МН17: все ближче до вироку

Опубліковано

on

От

Суд у Гаазі (Нідерланди) винесе вирок у справі про катастрофу MH17 на Донбасі в наступному році.

Читайте також: Коли варто очікувати фінального рішення у справі МН17?

Про це в Twitter повідомив кореспондент нідерландського De Telegraaf Саскія Беллеман, передає «ДС». За її словами, через велику кількість матеріалів і складності справи суд не зможе винести рішення в звичайний двотижневий термін після завершення розслідування. «Є три можливих дати рішення: 22 вересня, 17 листопада чи 15 грудня 2022 року», — зазначила вона. Відзначимо, що наразі в суді виступають родичі жертв катастрофи.

Джерело: Юридичний вісник України

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В світі

У Конго палили відьом

Опубліковано

on

От

У провінції Південне Ківу на сході Демократичної Республіки Конго стратили на вогні 8 жінок через обвинувачення в «чаклунстві».

Про це повідомляє The Guardian. За даними правозахисників, загалом зафіксовано 324 звинувачення проти жінок у чаклунстві за період з червня по вересень цього року. Експерти наголошують, що сплеск цього явища відбувається через те, що «держава зазнала невдач у своїх основних місіях — поліція й система правосуддя не функціонують».

Читайте також: Як гільйотина стала символом просвітництва, рівності та гуманізму

На вбивства жінок місцевих жителів провокують псевдоекстрасенси (баджаказі), які стверджують, що здатні виявляти відьом. Як зазначається, ще два роки тому 11 «екстрасенсів» ув’язнили на 6 місяців. Однак їх звільнили після обіцянки змінити професію, деякі з них і далі таємно займаються «виявленням відьом».

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link