Макрон, Сенцов і демарш Києва: як пройшла сесія ПАРЄ без участі України

Минулого тижня — уперше з 1996 року — сесія ПАРЄ відбулася без офіційної участі української делегації. А було красиво: і український режисер Олег Сенцов приїхав, і французький президент Еммануель Макрон, і опера на честь 70-річного ювілею організації. До речі, якщо когось цікавить питання кортежів для європейських перших осіб, то квартал і всі дороги навколо Палацу Європи були перекриті півдня — їх закрили за годину до приїзду Макрона і тримали заблокованими ще годину після. Як і вхід у будівлю, який був закритий у цей час навіть для акредитованих журналістів. Хоча для нас головне те, якими бачать у Страс бурзі наслідки повернення Росії до асамблеї, та чи мало вплив на інших депутатів рішення України бойкотувати осінню сесію.

Повернення Росії

Сенцов з Макроном говорили не лише про творчі плани, як може скластися враження з короткого протокольного відео, яке прес-служба президента Франції дозволила відзняти під час їхньої зустрічі в Страсбурзі. Олег наступного дня розказав, що вони, серед іншого, обмінялися думками також про повернення російської делегації до ПАРЄ. Каже, що пояснив французькому президенту: повертати агресора без санкцій — це поступка.

Але водночас, зі словами «перемовини кращі за війну», він погодився із Макроном, що Україні варто продовжувати роботу в асамблеї. «Вже нічого не поробиш із тим фактом, що тут присутня Росія. На цьому майданчику (у ПАРЄ) з нею будуть розмовляти, будуть намагатися допомогти громадянському суспільству в Росії і спілкуватися щодо порушень прав на окупованих територіях», — переказав Сенцов думку, якою із ним, очевидно, поділився президент Франції.

Та й сам Макрон під час виступу в залі асамблеї назвав повернення Сенцова у результаті обміну в’язнями прикладом того, що розмови з Москвою бувають результативними. Мовляв, для продовження саме таких перемовин Франція підтримала зняття санкційного тиску з Росії в ПАРЄ. «Я ні на мить не недооцінюю обурення, яке багато хто відчуває, коли держава-член Ради Європи вдирається на територію іншого члена. Питання, яке ми мусимо собі поставити — чого ми можемо досягти своїми рішеннями», — заявив Макрон. Продовження блокування Росії в ПАРЄ не допоможе закінчити війну на Донбасі, а повернення до співпраці може допомогти захистити російських громадян, пояснив він.

Аргументи проти санкцій

Приблизно ту саму думку у Страсбурзі повторювало чимало депутатів ПАРЄ. Кажуть, що вони розуміють, чому Київ оголосив бойкот цій сесії, але наполягають, що це неефективний метод боротьби. При чому ті, хто активно працював над поверненням росіян до пленарної зали у Страсбурзі, тепер кажуть, що вони підтримують Україну. Показовий приклад: Олега Сенцова до ПАРЄ привіз німецький депутат Франк Швабе, який протягом останнього року був однією з ключових рушійних сил зняття з РФ санкційного тиску в асамблеї.

Він і зараз захищає власну позицію. Каже, без цього неможливо виконати головну мету Ради Європи — захищати права людини: «Ця організація не вирішує територіальні спори. Якщо Радбез ООН не може повернути Україні частину території, то як Рада Європи може це зробити? Але я вірю, що ми на щось здатні. Що треба їхати в регіони, показувати, що там відбувається, тільки так ми можемо покращити захист прав людини».

Швабе також апелює до того, що Москва більш-менш виконує рішення Європейського суду з прав людини. Хоча він і визнає: рішення, що стосуються грошових компенсацій, — справді виконані майже на 100%, але з рекомендаціями змінити законодавство — усе складніше.

Бойкот у Страсбурзі

Щоб знизити напругу у відносинах з Україною, ПАРЄ поїде до Києва: генсек Асамблеї разом з головами політичних груп планують відвідати Київ. Це доволі незвична практика, і українська делегація, яка працювала в кулуарах Палацу Європи, назвала цю новину маленькою перемогою, якої вдалося досягти в тому числі за допомогою бойкоту осінньої сесії ПАРЄ.

Шукаючи союзників, Україна зібрала групу Балтик+ (Грузія, Литва, Латвія, Естонія та Польща). Але проігнорували вони лише церемонію святкування 70-річчя асамблеї у вівторок, дехто також перший день сесії. Непоміченим демарш не лишився: естонський депутат сказав, що саме з цього питання наступного дня починали розмови політичні групи.

Крим як червона лінія

Депутати з Криму не можуть бути включені до складу російської делегації. У цьому запевняє навіть лівий депутат від Нідерландів Тіні Кокс, якого вважають одним із найвідданіших союзників Росії. «Я розумію недовіру українців. Але всім чітко зрозуміло, що Рада Європи вважає анексію Криму порушенням міжнародного правопорядку, і це жодним чином не зміниться. Я не бачу жодних натяків на те, щоб чи наші уряди, чи асамблея прийняли це», — заявив він.

Підтвердив це і впливовий австрійський депутат Штефан Шеннах, колишній голова моніторингового комітету ПАРЄ: «Ми чітко дали знати, що це неможливо. Ми не можемо затверджувати членів з окупованих територій. І, думаю, росіяни двічі подумають, перш ніж пробувати це зробити. Бо вони розуміють, що в Раді Європи буде величезний протест».

«Теплої ванни» для РФ не було й минулого тижня, хоча й наджорстким ставлення до РФ також не назвеш. Так, у Страсбурзі організували дебати про придушення літніх протестів у Москві, але вирішили піти по процедурі, яка не передбачає ухвалення рішення. А ще в ПАРЄ досі лишається вакантною кандидатура віце-президента від Росії — ще влітку асамблея провалила призначення на цю посаду скандального росіянина Леоніда Слуцького і до цього питання не поверталася.

Реформа асамблеї

«Рада Європи показала російській делегації, що ми звертаємо увагу на те, що відбувається… У нас є інструменти протидіяти і тиснути на членів Ради, аби змусити їх виконувати свої обов’язки», — каже голова ісландської делегації Роза Бйорк Брінуфсдоттер.

Однак насправді ці інструменти не завжди дієві, тому зараз асамблея працює над зміною механізмів притягнення країн до відповідальності, про що згадав і Макрон під час свого виступу. Вже почалися перші консультації — доволі складні, каже Франк Швабе, але без змін ПАРЄ не має майбутнього. «Ми маємо бути готовими до роботи з країнами, які повністю ігнорують правила. І стосується це не лише Росії. Це, наприклад, і Туреччина, буває Азербайджан чи Угорщина».

Тема, як на мене, доволі слизька. Адже лише цього літа, задля повернення Росії, асамблея знищила наявні санкційні механізми. Тому й зараз одні кажуть, що новий регламент допоможе виключати з ПАРЄ порушників, але інші наполягають, що все робиться для того, аби санкції в майбутньому не можна було взагалі накласти.

Ще один висновок, який зробили в асамблеї після проблем з Росією — потрібно переглянути схеми фінансування Ради Європи. І це — непросте завдання.

Олена АБРАМОВИЧ,
журналіст,
Страсбург-Брюссель

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути