Connect with us

В світі

«Мюнхенський зговір», або Дванадцять ідей про те, як зруйнувати Україну

Леся ВАСИЛЕНКО,
народний депутат, фракція «Голос»

Документ, який спочатку з’явився, а потім, завдяки реакції України та її друзів, зник із сайту та роздаткових матеріалів Мюнхенської безпекової конференції, офіційно має назву «Дванадцять кроків для більшої безпеки України та євроатлантичного регіону». Хоча насправді він мав би називатися «Дванадцять ідей про те, як перемогти Україну».

У мене до цього документа є два запитання: звідки та чому він з’явився? Також є потреба зрозуміти, що маємо робити після його появи?

План без України

На запитання Звідки, відповісти найпростіше. Автором документа стала так звана Група лідерів із питань євроатлантичної безпеки — об’єднання, одним із засновників якого є сама Мюнхенська безпекова конференція. Та цього разу головну роль серед учасників цієї групи зіграла Російська рада з міжнародних справ. А сам зміст документа свідчить про те, що готували його в Москві.

Про суть «кроків» трохи далі, важливо розуміти його структуру: кілька корисних для України речей для того, аби він виглядав нормально для західної аудиторії, й кілька речей, які множать Україну на нуль. Дана технологія апробована КДБ ще під час «холодної війни». Нічого нового.

Інше запитання — Чому? Ще перед вильотом у Мюнхен ми з колегами обговорювали ризики того, що питання України не стоятиме на порядку денному. Цю ж думку поділяв і Курт Волкер, який у своїй колонці для Foreign Policy написав, що Україна раптово опинилася в тумані міжнародної політики. Поза увагою — бо всі втомилися. Але також через те, що РФ набирає впливу.

Уже під час наших дискусій у Мюнхені стало очевидним: основною метою України мало би бути: повернути міжнародний безпековий дискурс до Украї ни як наріжного каменя міжнародної безпеки; порушити питання ПДЧ до членства в НАТО і прямої військової співпраці і допомоги, а ще питання посилення санкцій.

Із цим Україна мала їхати на ключову світову конференцію. Але ця позиція не пішла далі обговорень депутатів та експертів, її не представила українська влада. Та й вона взагалі нічого не представила наперед.

І тут виникають запитання вже до Офісу Президента, який готувався до Мюнхена. Україна їхала туди слухати та коментувати, не задекларувавши наперед свого бачення того, як потрібно обговорювати проблематику війни. А тому рамки обговорення задали за нас. Так працює російська дипломатично-­пропагандистська машина.

Завдяки реакції наших партнерів, у тому числі США й того ж Atlantic Council, документ був знятий з офіційного сайту конференції, але й досі його привид повертається до цих 12 кроків, явно придуманих Кремлем, або ж створених за його натхненням.

І саме тому непоганий, загалом, спіч Президента України Володимира Зеленського, в якому, щоправда, не було нічого ані нового, ані проривного, сприймався блякло і непевно. Хоча, якщо ми вже проґавили цей план, або не змогли попередити його публікацію, можна було б, напевно, підготуватися до його появи з відповідними реакціями дипломатичними каналами.

Небезпеки російського плану

Інша річ — що написано в «кроках», які намагалися нав’язати в Мюнхені. Нам це важливо проаналізувати. Ворога треба знати в лице. Вже сама назва документа викликає сумніви. «Конфлікт в і навколо України» — це термінологія Кремля, яка не називає справжній корінь проблеми: російську збройну агресію. А якщо проблема визначена неправильно, то й рішення навряд чи буде вірним.

Зупинюсь на деяких резонансних пунктах. Сьомим пунктом пропонувалося створення, по суті, зони вільної торгівлі між ЄС, Україною та Росією. Але це не працює, бо це не інтегровувані речі. Це красива приманка для бізнесу, яка ніколи не стане реальністю, або ж стане, але в спотвореному вигляді. Восьмий пункт припускає часткове зняття санкцій за часткову імплементацію Мінських домовленостей. Нехай навіть сьогодні. І це при тому, що Росія не виконує Мінські домовленості взагалі.

Тут варто нагадати: за чинними рішеннями ЄС, починати зняття санкцій із Росії можливо лише після повного виконання Мінська. А санкції США і Канади взагалі прив’язані не до Мінська, а до порушення територіальної цілісності, до збиття літака, до окупації України. Натомість тут бачимо єзуїтську спробу прив’язати санкції до невигідних Україні мінських угод, які треба взагалі перегорнути та забути. Єдине, що тут варто переглянути — це зняти будь­яку прив‘язку санкцій до Мінська. Санкції мають зніматись тільки у випадку припинення агресії, повернення Криму й деокупації Донбасу.

Одинадцятий пункт — теж, власне, про санкції, цього разу про політичні. Передбачалася можливість «вибіркової взаємодії» ЄС та РФ, в разі, знову­таки, навіть часткового виконання Мінська.

Найцікавіший і найнебезпечніший — останній пункт. В ньому пропонувалося якнайшвидше розпочати новий національний діалог про ідентичність. Це — абсолютний нонсенс та явне втручання у внутрішні справи України. З іншого боку, це чергова спроба зробити те, що роз’єднає Україну. Як Росія допомагатиме Україні та українцям «самоідентифікуватись», можна легко уявити. Результат такої «допомоги» агресора також передбачуваний.

Дивно, як взагалі можна погоджувати власну національну ідентичність з будь­якою іншою країною? Це справа самої країни. Ми самі доволі чітко дали відповідь на питання національної ідентичності. Ще під час Майдану, який зняв усі проблемні питання в дискурсі про національну ідентичність. Наші цінності: воля, свобода, незалежність та єдність. Більше питань немає і бути не може. Не тягніть нас у штучні, нав’язані дискусії з сумнівною метою. У цьому плані погоджуюсь тільки з тим, що, дійсно, державна політика і стратегія мали б бути більш консолідованими в питаннях національної ідентичності.

Автори шедевра

Отже, ці 12 пунктів — це пропозиція цілої низки «незалежних» експертів, серед яких, до речі, вказувалися й кілька українців, які й до того були відомі своєю причетністю до п’ятої колони Кремля й роботою над розвалом України. Це Василь Філіпчук, Олександр Чалий, Олексій Семеній. Хоча серед співавторів є й дійсно шановані люди, що найцікавіше. Всього документ підписали 46 осіб — представники європейських аналітичних центрів, колишні високопосадовці, дипломати тощо. Автори ініціативи — ексміністр оборони Великої Британії Дес Браун, голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер, екс­сенатор США Сем Нанн, колишній міністр енергетики США Ернест Моніз та колишній міністр закордонних справ РФ Ігор Іванов. Серед інших авторів — колишній командувач Об’єднаними силами НАТО в Європі Філіп Брідлав, екс­глава МЗС Нідерландів Берт Кундерс тощо. Те, що росіянам так легко вдалося їх чи то «переконати», чи то обдурити, — окрема проблема.

Як діяти Україні?

Що ми можемо протиставити таким російським дипломатичним нападам? Підходи, описані в документі, неприпустимі. Це сигнал диктатурам: приходьте, дестабілізуйте, захоплюйте території, а ми організуємо, по факту, для вас платформу для діалогу, щоб визначити, як легітимізувати ваші дії. І в Україні та за її межами має бути єдине розуміння: РФ — агресор і порушник міжнародного права. Україна і Європа — постраждалі. Потурання агресору дорівнює підриву безпеки України в регіоні, в Європі, у світі. Також думаю, що настав час і Україні говорити про нашу втому. Ми втомились від лицемірства, від неспроможності великої Європи відстояти свої ж принципи та поставити в куток одного неслухняного кремлівського хлопчиська. Ми стомилися від примусу нас до діалогу з людиною, яка не здатна чути нічого, крім слів про велику імперію.

З іншого боку, ми стомилися від того, що нам 6 років ставлять вимоги і малюють 12­крокові плани дій — намалюйте їх краще для Путіна. Ми втомилися, що на різних платформах під Росію міняють правила гри та правила притягнення до відповідальності. Але при всій цій втомі ми стоїмо міцно й тримаємо оборону навколо європейської демократії. Саме Україна стала оплотом європейської та світової безпеки. Й хотілося б, щоб про це не забували ті держави, які називають себе друзями та партнерами України.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Єврокомісія виділяє 840 млн євро країнам Східного партнерства на подолання епідемії

Європейська Комісія виділила 140 мільйонів євро на підтримку постачання медичного обладнання, зокрема, апаратів штучної вентиляції легень, лабораторних комплектів, масок, захисних окулярів, халатів і захисних костюмів в країнах Східного партнерства – Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна.

Водночас, ЄК переорієнтує ще близько 700 мільйонів євро для подолання соціально-економічних наслідків кризи спричиненої коронавірусом.

30 мільйонів євро Єврокомісія виділяє у співпраці з ВООЗ для спільних закупівель необхідних товарів та їхнього ефективного розподілення між установами охорони здоров’я країн Східного партнерства. Надаватиметься також фінансова підтримка для проведення тренінгів медперсоналу і працівників лабораторій.

Окрім цього, для подолання соціально-економічних наслідків пандемії Європейська Комісія спільно з міжнародними фінансовими інституціями та відповідним фінансовими установами країн-членів ЄС працює над наданням скоординованої допомоги ЄС для реальної економіки країн Східного партнерства, включаючи малий та середній бізнес, яка передбачає:

  • започаткування нової програми допомоги у розмірі 100 млн євро для підтримки малих та середніх підприємств, включаючи приватних підприємців та інших, з метою полегшення доступу до кредитів та відновлення їхнього бізнесу після кризи;
  • спрощення та посилення кредитних ліній і грантів у розмірі 200 млн євро у національній валюті для МСП, у тому числі через ініціативу EU4Business;
  • мобілізацію Європейського фонду сталого розвитку – у розмірі 1,55 млрд євро для підтримки країн сусідства ЄС. Ця допомога надається на додаток до програм МФД ЄС для Грузії, України та Молдови.

Читати далі

В світі

ЄС продовжив санкції проти Росії

Європейський Союз офіційно продовжив на шість місяців дію санкцій щодо РФ (фізичних і юридичних осіб та підтримуваних Кремлем сепаратистів) через порушення територіальної цілісності України, повідомляє Радіо Свобода.

«Візові заборони й заморожування активів щодо 175 росіян та сепаратистів плюс 44 суб’єкти господарювання за порушення територіальної цілісності України офіційно продовжені на 6 місяців», — повідомляє видання.

Раніше Європейський Союз (19 грудня 2019 року) офіційно оголосив про продовження санкцій проти Росії на наступні півроку. Перед тим,
13 грудня, глави держав і урядів країн Євросоюзу продовжили дію економічних санкцій проти Російської Федерації — теж на півроку.

Окрім того, після анексії Криму в 2014 році й початку бойових дій на Донбасі ЄС запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім наразі в Брюсселі є політичні сили й лідери, які лобіюють зняття цих обмежень з Кремля.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Десять запитань про новий гаазький суд: кого і як покарають за збитий лайнер MH17?

Закінчення. Початок

Сергій СИДОРЕНКО,
Нідерланди, ЄП

Та повернімося до самого суду

Довести, що всі обвинувачені дійсно отримали повідомлення про суд, також непросто, і для цього провели справжню спецоперацію. Зокрема, Леоніда Харченка, який переховувався в Донецьку, дістали через його профіль у ВКонтакте, куди надіслали приватне повідомлення. Подальші дії бойовика довели, що він дійсно прочитав повідомлення про виклик до суду. «Лінк на повідомлення про суд був відкритий 19 липня з IP-адреси в Донецьку. 20 липня профіль був видалений з мережі ВК», — розповів під час слухань у Схіпхолі головуючий суддя Хендрік Стейнхаюс.

У суді наголошують: за бажання звинувачувані мали змогу взяти участь у процесі віддалено, за допомогою відеозв’язку, могли запитати про гарантований захист тощо, але натомість вирішили «сховатися». Хоча з цього правила є один виняток.

Звідки у бойовика адвокат?

Ми вже повідомляли, що один з чотирьох обвинувачених, підполковник запасу російських повітряно-десантних військ Олег Пулатов (позивний «Гюрза»), бере участь у процесі. Сам він, звісно, до Нідерландів не приїхав. На нього працює команда авторитетних нідерландських адвокатів, а також одна росіянка, яка не вправі виступати у процесі, але має доступ до всіх документів. Хто саме платить за адвокатів — лишається таємницею, в Нідерландах такі дані не розкривають. Але немає великого сумніву, що бойовик-підполковник платить не сам, а також, що ця тактика була обрана російським керівництвом.

Ми вже розповідали, що саме доступ РФ до документів — одна з очевидних причин долучення адвокатів до процесу. Вже відомо про перші витоки конфіденційних даних. Однак ця причина — точно не єдина. До того ж, участь у процесі вже дозволила РФ суттєво затягнути розгляд. «Без участі підозрюваних ми очікували, що тривалість буде від року до двох. Тепер, коли є адвокати одного з них, йдеться про 2—3—4, а, можливо, і п’ять років. Це залежить як від доказів, які представить обвинувачення, так і від запитів захисту. Наприклад, якщо захист казатиме: ми хочемо почути цього експерта, ми хочемо провести технічну експертизу цього запису і так далі, то це може дуже затягнутися», — розповів журналістам Пітер Лангстраат, член команди юристів, які представляють членів родин 244 жертв.

А що там у справі?

Міжнародна слідча група, що складається з представників Нідерландів, Австралії, Бельгії, Малайзії та України зібрала справді безпрецедентний обсяг матеріалів, розповіли в прокуратурі. Станом на сьогодні справа складається зі 102 томів. Обсяг документів слідства — 36 тисяч сторінок. Окрім того, до справи долучено понад 6 тисяч додатків — текстових файлів, фото, відеоматеріалів та скачаного вмісту веб-сайтів (на кшталт сторінок ВКонтакте). Сумарний обсяг мультимедійних та текстових файлів — 128 гігабайт! Саме з цим обсягом була пов’язана ще одна можливість загальмувати справу. Росіяни наполягали, що всі 36 тисяч сторінок перед розглядом справи по суті мають бути перекладені російською, щоб їх прочитав клієнт. Це затягнуло би початок розгляду справи мінімум на півроку… Але з’ясувалося, що в Нідерландах суд має право обмежувати подібні прохання. «Суд доведе до обвинуваченого рішення, в якому пояснить, що повний переклад не є необхідним. Підсудний має нідерландських адвокатів. Якщо є потреба, вони перекладуть йому всі необхідні матеріали справи.

Чи є в Росії стратегія захисту?

А ось тут, без перебільшення, доб- ра новина. Схоже, що затягування розгляду — це єдина сформована стратегія. Інших адвокати Пулатова досі не представили. У понеділок, 9 березня, в суді виступили обидва його нідерландські захисники. Виступ першого ґрунтувався на заявах про те, що Пулатов непричетний до злочину, що він потрапив до справи випадково, але це не дало жодної зачіпки, яка б дозволила говорити, що в нього є аргументи на користь цієї заяви. Другий адвокат взявся доводити, що небо над Україною не було закрите для цивільних лайнерів, а тому відповідальною за катастрофу є Україна. Це — стара версія Росії, проти якої в слідства вже є аргументи. Але головне, що навіть відкрите небо ані на крихту не виправдовує бойовиків, які збили авіалайнер.

До слова, прокурори були готові до таких аргументів захисту, порушивши ці питання у вступному слові. «Навіть якщо влада могла зробити більше, щоб запобігти вбивству, це жодним чином не виправдовує вбивцю», — пояснив прокурор Вард Фердінандюсс.

І, нарешті, справа яка слухається у Схіпхолі, не стосується вини держав. Цей суд має покарати конкретних людей — бойовиків, військових, політиків, а питання винуватості України чи Росії просто не буде порушуватися, бо цей суд не має такого права. А отже, те, що захист росіянина вдається до наперед програшної стратегії, є дуже доброю ознакою – реальних аргументів у них немає.

Невже когось посадять?

Напевно, це одне з найскладніших питань: зважаючи на відмову РФ співпрацювати зі слідством, вона не буде виконувати вирок і саджати в тюрму Гіркіна, а потім і Суркова. Проте в Гаазі впевнені: така ситуація не триватиме вічно. «Зараз підозрювані — під захистом російського режиму. Але ми не знаємо, як довго цей режим буде зберігатися. Другий вплив — те, що вирок обмежить їхню можливість подорожувати, вони будуть змушені лишатися в РФ. Зрештою, подивіться на історію теракту над Локербі. Зрештою, і там справедливість перемогла», — нагадує Пітер Лангстраат.

Він упевнений: довга рука правосуддя колись дістане винуватців теракту. «Цей файл ніколи не поховають. Зрештою, це найбільша атака на нідерландських цивільних після Другої світової війни. І ми ніколи про це не забудемо», — говорить Лангстраат. І тим більше у родичів жертв немає сумнівів у вердикті суду. «Я впевнений, що буде вирок «Винний» — переконаний член правління фонду MH17 Disaster Foundation, родич трьох загиблих в авіакатастрофі Антон Котте.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.