В світі
Наслідки онлайн-жорстокості
Хто був справжньою жертвою в одному з найвідоміших політичних скандалів?
Їй було 22, йому — 49. Він очолював найвпливовішу державу світу. У 1998 році ім’я Моніки Левінскі стало відомим у всьому світі — і з найгіршої причини.
Моніка була молодою жінкою, коли у 1998 році, вибухнув скандал, через те що екс-стажистка Білого дому мала стосунки з тодішнім президентом США — Біллом Клінтоном. Те, що сталося далі, було більше, ніж політична історія. Це була публічна страта репутації — у прямому ефірі, на шпальтах газет і на перших інтернет-форумах. Левінскі стала однією з перших людей у світі, яких знищували масово й системно в цифровому просторі — ще до появи соцмереж, ще до того, як з’явився сам термін «кібербулінг». Форуми наповнилися злістю та зневагою. З’являлися сайти, створені виключно для того, щоб її висміювати. Дослідження показало, що лише Джей Лено пожартував про неї 454 рази.
Читайте також: Соціальні мережі Франції під контролем
Таблоїди публікували фото та обурюючі статті. Незнайомі люди вважали себе вправі судити усі аспекти її існування. Її пародіювали, висміювали, розбирали на частини — зовнішність, вагу, голос, одяг, характер.
Моніка обговорювала свої інтимні стосунки з президентом по телефону зі своєю близькою подругою Ліндой Тріпп, яка без її відома записувала ці розмови на магнітофон. Після цього Тріпп передала ці записи їх незалежному прокурору Кеннету Старру, а також іншій своїй подрузі, політично заангажованому літературному агенту. У звіті прокурора Кеннета Старра оприлюднили найінтимніші деталі її особистого життя — сухою юридичною мовою, яка лише посилювала приниження. І що найболючіше — основну провину поклали на неї.
За кілька років до цього Білл Клінтон вже проходив розслідування через звинувачення у сексуальних домаганнях до іншої державної службовиці — Поли Джонс. Але Клінтон, 49-річний чоловік із величезною владою, не тільки вийшов абсолютно сухим із води, він зберіг кар’єру, вплив і статус, а й продовжував писати книги, читати лекції, та залишався шанованим політиком. Принанні деякий час.
З 7 січня по 12 лютого 1999 року справу про імпічмент Клінтона було розглянуто сенатом США, згідно з Конституцією США. Але його було відхилено і Клінтон залишився на посаді до закінчення терміну, на який був обраний, тобто до 20 січня 2001 року.
Моніка ж отримала важкий психологічний удар. Вона згодом зізнавалася, що пережила глибоку депресію та посттравматичний стрес. У неї були суїцидальні думки, і її мати — Марша Кей Віленськи — боялася залишити доньку саму. Під гнітом публічного осуду, вона роками досліджувала свою травму та сором, які ледь не коштували їй життя.
Переломним моментом стала історія 18-річного студента Тайлера Клементі, який покінчив із життям 22 вересня 2010 року, коли 19 вересня 2010 року, його сусід Дхарун Раві, за допомогою веб-камери на своєму коп’ютері зняв відео як Тайлер цілується з іншим чоловіком. Раві зробив допис про це у Твіттері, і запросив своїх друзів до себе на перегляд відео через два дні, але він так і не відбувся.
Для Моніки ця історія викликала вже знайоме відчуття несправедливості. Тому у 2014 році вона повернулася — на власних умовах. Опублікувала есе «Shame and Survival» у Vanity Fair, де розповіла цю історію своїми словами. Вона визнала, що стосунки були добровільними. Але наголосила на величезному дисбалансі влади. Написала про приниження, депресію, роки мовчання — і про рішення боротися з культурою онлайн-соромлення.
Сьогодні Моніка Левінскі — одна з найвідоміших активісток проти кібербулінгу. Вона виступає в школах, університетах, та політичних компаніях. Підтримує жертв онлайн-насильства, та бере участь у проєктах, які борються з поширенням інтимного контенту без згоди.
Читайте також: Права людини поза увагою правоохоронних органів
Її історія оголює незручну правду: суспільство часто нищить вразливих і дозволяє сильним виходити сухими з води. 22-річна стажистка стала символом ганьби. 49-річний президент зберіг кар’єру. Нею сором було перетворено на місію, травму — на голос, біль — на самопідтримку. Світ хотів, щоб її історія закінчилася в 1998-му — скандалом. Натомість вона переписала її як історію виживання й трансформації.
Минуло понад чверть століття — і Моніка довела, що людина не зводиться до найгіршого моменту свого життя. Сором не обов’язково є фіналом. Іноді це — початок.
Законодавство, спрямоване на покарання за кібербулінг, було запроваджено в низці штатів США, включаючи Нью-Йорк, Міссурі, Род-Айленд та Меріленд — 6 січня 2011 року. На нинішній час щонайменше 45 штатів ухвалили закони проти онлайн-цькування. У червні 2008 року запропонували федеральний закон, який криміналізує акти кібербулінгу у школах, а у серпні 2008 року законодавчі збори штату Каліфорнія ухвалили один з перших законів у країні, щодо протидії онлайн-цькуванню.
Підготував Федір Мороз, спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
