«Опозиція атакує разом із Путіним»: як міграційна криза поглибила протистояння в Польщі - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

«Опозиція атакує разом із Путіним»: як міграційна криза поглибила протистояння в Польщі

Дата публікації:

Юрій ПАНЧЕНКО,
ЄП

Опозиція підтримує агресію Путіна та Лукашенка проти Польщі — із таким сенсаційним звинуваченням виступив глава партії влади «Право і Справедливість» Ярослав Качинський. Певною мірою така заява стала відповіддю на мітинг у центрі Варшави, який пройшов 17 жовтня під гаслом «Припиніть тортури на кордоні». Варто зазначити, що це була не акція політиків, а курс Варшави на жорсткий спротив шантажу білоруського диктатора Олександра Лукашенка наразі активно критикують лише маловпливові ліві політики. Втім, це не завадило правлячій партії зробити міграційний виклик питанням внутрішньої політики, намагаючись з його допомогою атакувати, в першу чергу, лідера «Громадянської платформи» Дональда Туска. Втім, такий курс робить Польщу більш вразливою перед гібридними атаками зі сходу.

Нова прикордонна реальність

Чотирнадцятого жовтня Сейм Польщі схвалив направлення 353 млн євро на посилення кордону з Білоруссю, в тому числі на його оснащення датчиками руху. Втім, куди більший резонанс викликало інше рішення Сейму, прийняте того ж дня. Мова йде про зміни до закону про державний кордон, згідно з якими мігранти, що незаконно потрапляють на територію країни, повинні покинути територію Польщі. Також їм може бути заборонений в’їзд в країну на термін від шести місяців до трьох років. Крім того, прийняті поправки дають право польській владі залишати без розгляду клопотання про надання притулку, подані після незаконного перетину кордону, якщо заявник не прибув безпосередньо із зони, де його життя чи свобода перебувають під загрозою.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Міграційна криза: Євросоюз готовий покарати Білорусь

По суті, ці норми узаконюють практику останніх місяців, до якої Варшаву підштовхнув шантаж з боку Александра Лукашенка. Нагадаємо, що з початку літа Білорусь залучає до себе «туристів» із країн Близького Сходу та Африки, допомагаючи їм перейти кордон ЄС з Литвою, або Польщею. Як наслідок — уже за кілька днів пункти прийому біженців, які були не розраховані на такий трафік, виявилися заповненими, а тому Варшаві та Вільнюсу довелося використовувати дії, сумнівні з точки зору міжнародного права, — змушувати мігрантів повернутися до Білорусі.

Утім, білоруські прикордонники також не давали можливості мігрантам зайти на територію країни (більшість із цих туристів мала візу з одноразовим в’їздом). Тож на прикордонній смузі накопичувалася значна кількість людей, в тому числі й дітей. Звісно, що з цим треба було щось робити. Особливо з початком холодів, внаслідок чого вже зафіксовано кілька смертей мігрантів від переохолодження.

Офіційна Варшава постійно підкреслює, що мігрантам, які застрягли на кордоні, надається необхідна допомога. Втім, цих заходів було недостатньо для повноцінного захисту кордону — особливо в ситуації, коли на стороні біженців часто виступали білоруські прикордонники. Для додаткового захисту з 3 вересня на прикордонній території — смузі завширшки 3 км вздовж кордону з Білоруссю, було введено режим надзвичайного стану. Наразі його продовжили до кінця листопада. В населених пунктах, розташованих на території, де введено режим НС, заборонено проведення масових і розважальних заходів, а головне — заборонено перебувати особам, які там не живуть, не працюють або навчаються.

Ухвалені законодавчі зміни мають зробити нелегальний перетин кордону не лише складним, але й безглуздим. Адже навіть у випадку його вдалого перетину біженець не має шансів залишитися в ЄС і буде депортований. При цьому польська влада наполягає, що ці зміни не означають повного закриття країни для біженців — у них завжди є можливість подати заявку про притулок або на легальних пунктах перетину кордону, або в польських консульствах. Утім, на практиці виконати ці вимоги фактично неможливо. Польські консульства зараз працюють в ковідному режимі. Також існують прецеденти відмови в прийнятті заяв про притулок і в легальних пунктах перетину кордону.

«Підтримують агресію проти Польщі»

Питання біженців і вибір між підтримкою дій влади та їх критикою, стало справжнім викликом для польської опозиції. З одного боку, ці кроки польської влади відверто суперечать міжнародному законодавству. З іншого, виступати проти них означає де-факто підігравати Лукашенку. Показовим став розклад сил при голосуванні останніх законодавчих змін. Проти них виступила лише Lewica, тоді як інші партії, включаючи й «Громадянську платформу», в цілому їх підтримали. При розгляді цих законодавчих змін у Сенаті, де опозиція має більшість, закон було пом’якшено лише створенням винятків для родин із малими дітьми. Проте при повторному голосуванні у Сеймі й ця норма не була врахована.

Утім, навіть за таких розкладів у правлячій партії не забарилися звинуватити опозицію в роботі проти інтересів держави. Причому не стільки лівих, скільки «Громадянську платформу», чиї рейтинги стрімко зросли після повернення до керівництва партії Дональда Туска, і що, безумовно, турбує правлячу партію. В останні тижні спікери ПіС не втомлюються заявляти: якщо б зараз при владі був Дональд Туск та його «Громадянська платформа», то Польща не стала би захищати свої кордони і її швидко б наповнили мігранти.

Та навіть на такому тлі заява Ярослава Качинського стала сенсацією. «Існує два фронти гібридної війни: на кордоні та у Варшаві; якби дії опозиції були іншими, ця операція мала б зовсім інший хід, однак формування двох фронтів спонукало Александра Лукашенка та Владіміра Путіна до ескалації та зміцнення нападу», — стверджує де-факто найвпливовіша особа Польщі. За словами Качинського, «опозиція відкинула правила демократії, визнавши себе лише єдино можливою та законною владою. Наслідком цього став їх спротив будь-яким діям демократично обраної більшості. Це спонукало їх підтримати агресію проти Польщі».

Ці заяви — частина інтерв’ю, яке вийшло в «Gazeta Polska». Тож не виключено, що в ньому будуть й інші звинувачення. Вони стали ознакою переходу політичного протистояння в Польщі на новий рівень.

Випробування зимою

Польська влада обрала жорстку відповідь на шантаж Лукашенка, але одночасно вирішила використати цю кризу в своїх внутрішньополітичних суперечках. Схоже, що такі заяви — підготовка громадської думки до більш жорсткої критики з боку опозиції. Підстав очікувати посилення критики також більш, ніж достатньо. Нинішня політика Варшави щодо ситуації на кордоні з Білоруссю в першу чергу виходить із факторів ризику, які несуть нелегальні біженці. Польські урядовці вже заявляли про підозри про причетність деяких мігрантів до екстремістських угруповань, акцент робиться на знайдених доказах небезпеки цих людей. Безумовно, цей фактор не можна ігнорувати. Проте так само його не можна поширювати на всіх біженців. Режим НС на кордоні ускладнює потрапляння туди журналістів, проте зі слів співробітників гуманітарних місій, ситуація там близька до критичної. Своєю чергою, наближення зими означатиме збільшення смертей від переохолодження, причому в зоні ризику — жінки та діти.

Такі смерті зможуть змінити настрої у польському соціумі. Складність ситуації вимагає максимально широкої дискусії, адже ухвалені рішення тоді будуть мати максимальну підтримку в суспільстві. Натомість у партії влади віддають перевагу використанню цієї теми для атакування опозиції, намагаючись знищити їхні рейтинги. Питання, яке є викликом для державної безпеки, стало елементом політичних інтриг. І це зовсім не те, що сприятиме захисту від гібридних атак Путіна та Лукашенка.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Гібридне перемир’я: як змінюється «міграційна війна» Лукашенка з ЄС

Опубліковано

on

От

Прикордонний перехід «Кузниця—Брузги» за останні тижні став символом спроб самопроголошеного президента Білорусі шантажувати ЄС навалою мігрантів. Саме в околицях Брузги 8 листопада мігранти розгорнули свій табір, саме там за тиждень, 15 листопада, відбувся найпотужніший штурм польського кордону, коли мігранти жбурляли каміння в польських військових, а ті у відповідь були змушені застосовувати водомети. Від 19 листопада ситуація там дещо стабілізувалася. За повідомленням польської прикордонної служби, мігранти вже покинули стихійний табір, а його рештки прибирають білоруські працівники. Самих мігрантів, які 10 днів прожили просто в лісі на кордоні, білоруська влада перевела до транспортно-логістичного центру. Одночасно стало відомо про перші рейси, які повертають на батьківщину учасників численних проривів кордону ЄС.

Читайте також: Біженці як гібридна зброя: для чого Лукашенко шантажує ЄС?

Чи достатньо цього, щоб говорити якщо не про завершення кризи, то хоча б її гострої фази? Не менш важливе й інше питання: хто вийшов переможцем із цієї кризи? Чи стали ними Польща та Литва, які зуміли захистити європейські кордони? Чи, може, Александр Лукашенко, який добився відновлення контактів із керівництвом ЄС? А може, переможцем став Кремль, якому вдалося «продати» ЄС вирішення кризи, створеної за його активної участі?

Непозбувна криза

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Дві тисячі мігрантів під контролем білоруських прикордонників переселили до логістичного транспортного центру, де умови далеко не ідеальні, але принаймні люди ночують у закритому приміщенні. Проте це явна меншість від загальної кількості мігрантів, що перебувають у Білорусі. Основна причина, чому вони все ж таки залишаються на кордоні — у них підживлюють надію на можливість потрапити до Німеччини, яка є для багатьох основним пунктом призначення. Мігранти, серед яких ця інформація постійно циркулює, періодично збирають речі, очікуючи примарних автобусів, якими їх повезуть до Німеччини.

Це підтверджують й у Польщі. За словами польського міністра оборони Маріуша Блащака, мігранти змінили методи й тепер меншими групами атакують кордони на різних ділянках. Приміром, 20 листопада польські прикордонники зафіксували 208 спроб нелегального переходу державного кордону. Як і раніше, мігранти діють за відкритої допомоги білоруських силовиків. Своєю чергою, Литва заявила про нову тактику проштовхування мігрантів через кордон — білоруські силовики заштовхують у Литву невеликі групки мігрантів, що ускладнює процес пошуку цих груп.

Одночасно залишаються і спроби масштабних проривів. Так, у ніч на 22 листопада група з близько 150 агресивно налаштованих іноземців намагалася прорватися на територію Польщі поблизу села Дубичі Церковні — також за сприяння білоруських силовиків. Тож про завершення кризи говорити поки явно зарано.

Чого досягнув ЄС?

Ключовий успіх Євросоюзу — перекриття каналів, якими мігранти потрапляють до Білорусі. Зокрема, Узбекистан уже заборонив брати громадян шести країн на авіарейси до Мінська. Обмеження на перевезення потенційних мігрантів запровадили також Туреччина і ОАЕ, а сирійська авіакомпанія Cham Wings Airlines взагалі скасувала всі рейси до Мінська під загрозою санкцій.

Утім, гарантій на повний успіх такі заходи дати не можуть, оскільки за необхідності режим Лукашенка цілком здатен налагодити аналогічні канали перевезення людей з інших країн Близького Сходу або іншими маршрутами, зокрема й через територію РФ.

Лукашенко «на дроті»

Наразі ключова перемога Александра Лукашенка полягає у відновленні контактів із Заходом. Два тижні тому йому двічі телефонувала канцлерка Німеччини Ангела Меркель — і це стало першими контактами Лукашенка з лідером європейської країни після вкрадених президентських виборів у Білорусі у серпні 2020 року. Це навіть поставило питання про можливий вихід Лукашенка з міжнародної ізоляції й крок до легітимізації диктатора. Щонайменше, державна білоруська і російська пропаганда змогли вдало обіграти дзвінок Меркель, змальовуючи Лукашенка як переможця. А на додачу — можливі умови «мирової угоди» з білоруським диктатором могли б стати загрозою для єдності ЄС. На першу телефонну розмову гостро відреагував польський президент Анджей Дуда, який заявив про невизнання будь-яких досягнутих домовленостей. Як наслідок, іміджева перемога Лукашенко стала його єдиним досягненням. Про жодне визнання його як легітимного президента та зняття санкцій не йдеться.

Читайте також: Мінфін США назвав імена «гаманців» Лукашенка

Обіцянка від Путіна

Про те, що за організацією кризи з мігрантами стоїть Кремль, неодноразово заявляли європейські політики.

Міграційна криза наочно продемонструвала, що Москва та Мінськ діють узгоджено та посилюють напругу на західних кордонах. При цьому російська офіційна риторика намагається перекласти всю відповідальність на так званий «колективний Захід» і закликає до прямих перемовин із Лукашенком. Кремль традиційно намагається максимально дистанціюватися від ситуації, граючи роль своєрідного посередника.

Міграційну кризу можна розглядати як пазл у стратегії Москви з посилення напруги та ескалації відносин з ЄС та НАТО. Таким чином Кремль намагається досягти (причому — досить вдало) своїх проміжних цілей, отримуючи, зокрема, додаткові важелі впливу для запуску «Північного потоку-2» і цементування Білорусі в зоні російського впливу.

Однозначний успіх РФ полягає у збільшенні військової присутності в Білорусі. Йдеться і про бойові чергування авіації, здатної нести ядерну зброю, і про постачання комплексів «Іскандер» до кордону з Україною, і про наміри спільно оборонятися від «ворожого Заходу». Щоправда, цей шантаж ледь не призвів до суттєвих економічних втрат РФ. Погрози Польщі повністю закрити залізничні перевезення з Білорусі напряму стосуються російського експорту до ЄС, а на додачу це може збільшити вартість підтримки «на плаву» білоруської економіки. Саме тому цю погрозу Варшави почули у Москві — і це також один із факторів, що призвів до поступового зняття напруженості на кордоні.

Проте набагато важливішим для Кремля є можливість за допомогою білоруської кризи позиціонувати себе як країну, здатну допомагати ЄС у вирішенні глобальних проблем. «У президента РФ дуже тісні відносини з президентом Білорусі, тому в нього мають бути засоби, щоб діяти і чинити тиск дипломатично чи іншими методами. Ми очікуємо, що Путін зможе це зробити», — заявив днями глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан. Поза увагою залишається те, якою стане ціна цієї допомоги, тобто на які поступки буде змушений піти ЄС? Щонайменше, приклад «розв’язання» міграційної кризи буде використовуватися європейськими «друзями Путіна» як аргумент на користь послаблення санкцій.

Марія АВДЄЄВА, Європейська експертна асоціація, експерт iSANS,
Юрій ПАНЧЕНКО, редактор ЄП

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Злочинець повернувся до в’язниці через 30 років після втечі

Опубліковано

on

От

Австралієць, який утік із в’язниці Нового Південного Уельсу майже 30 років тому, здався поліції та вирішив повернутися в тюрму, бо пандемія COVID-19 зробила його безхатьком.

Читайте також: В Україні з’являться спеціальні в’язниці для «злодіїв в законі»

Як повідомляється, у 90-х Дарко Десича засудили до трьох з половиною років тюремного ув’язнення за вирощування марихуани. Відбувши 13 місяців, в ніч на 1 серпня 1992 року він зміг втекти з виправного центру Графтона. Попри ретельні пошуки, поліції не вдалося знайти втікача. Десич навіть згадувався в колись популярному телесеріалі «Найбільш розшукувані в Австралії». За даними близьких до слідства джерел, чоловік втік на північні пляжі Сіднея, де працював найманим будівельником і різноробом. Жив у будинку в Авалоні, але попри те, що намагався вчасно платити за оренду житла, був виселений, адже через пандемію втратив роботу.

У подальшому 64-річний чоловік спав на пляжі, поки не вирішив, що життя за ґратами «набагато простіше», ніж життя бездомного. Відтак одного дня він здався поліцейським дільниці Ді Уай в передмісті Сіднея. Десичу висунули звинувачення у втечі. І знову тюрма.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Чверть мільйона за погану стрижку

Опубліковано

on

От

В Індії стався той самий випадок, про який хоч раз, але точно, думала кожна жінка після візиту до перукарні.

Читайте також: Споживачів знову звільняють від сплати судового збору у справах про захист їхніх прав

Клієнтка два роки судилася з перукарнею через знівечену долю. І, врешті-решт, суд зобов’язав місцевий салон краси виплатити моделі колосальну компенсацію за погану стрижку, повідомляє BBC. Як ідеться в позові, жінка, яка мала довге волосся, звернулася до однієї з перукарень Делі ще у 2018 році. Клієнтка дала конкретні інструкції про те, який образ їй потрібен, але перукар обрізав більшу частину її волосся, «залишивши тільки 4 дюйми (трохи більше за 10 см. — Ред.) від маківки до плечей». Це призвело до того, що в позивачки, працівниці фірми з виробництва товарів для волосся, стався нервовий зрив і розвинулася психічна травма — вона не могла зосередитися на своїй роботі й була змушена звільнитися.

Читайте також: Беззахисний споживач. Коли держава нарешті подбає про наші права?

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

У Національній комісії з вирішення споживчих суперечок Індії дійшли висновку, що це «повністю змінило її спосіб життя і зруйнувало її мрію стати топ-моделлю». На цьому тлі суд у справах споживачів Індії зобов’язав салон виплатити своїй клієнтці 20 мільйонів рупій (271 тисячу доларів США). «Вона перестала бачити себе в дзеркалі. Вона — професіонал в сфері комунікацій і мала брати участь у зустрічах та інтерактивних сесіях. Але втратила впевненість у собі через коротку стрижку», — постановив суддя.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link