Connect with us

В світі

«Польський Зеленський»: як антисистемний кандидат отримав шанс на виборах президента Польщі

Станіслав ЖЕЛІХОВСЬКИЙ,
кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України
імені Геннадія Удовенка

Якби вибори президента в Республіці Польща відбулися, як очікувалося, 10 травня, то компанію чинному президенту Анджею Дуді з високою ймовірністю склав би «польський Зеленський» — незалежний кандидат Шимон Головня.

Сорокатрирічний журналіст і шоумен напередодні дня голосування міг би розраховувати на підтримку 19,2%, суттєво випереджаючи кандидатів від «традиційної» опозиції. А його порівняння із Зеленським не випадкове — сам Головня залюбки порівнює себе з українським президентом. Та чи подібна сьогоднішня польська ситуація до України річної давнини? Чи не виявиться Головня «каліфом на годину», чий рейтинг може так саме швидко піти донизу? А якщо ні, то чого тоді варто очікувати від Польщі? Спробуємо розібратися.

Від монастиря до ЗМІ

Шимон Головня народився 3 вересня 1976 року в Білостоці — місті на північному сході Польщі, неподалік від кордону з Білоруссю. Його батько, Войцех Головня, у 1980-х роках був активістом професійної спілки «Солідарність» у Білостоці, на перших вільних місцевих виборах 1990 року став міським райцем (депутатом міської ради), а потім — віце-президентом Білостока. Натомість його син не показував схильності до політики чи активізму.

Після закінчення школи Шимон знявся в польській короткометражній драмі «Людина з тіні», що побачила світ у 1995 році. В цій кінострічці Головня зіграв роль гімназиста з трагічною долею Богдана П’ясецького — сина польського політика і публіциста Болеслава П’ясецького, досить контроверсійної в польській історії особистості. Після того, хоча досвіду в кіно в Головні більше не було, проте участь у телевізійних проектах мала місце протягом досить тривалого періоду життя. Й хоча він розпочав свою кар’єру як журналіст та ближчим до себе розглядав інший спосіб життя — духовний.

Так, ще з дитинства Головня виявляв схильність іти по духовному шляху. Двічі перебував у новіціаті (був послушником) Ордену домініканців. Першого разу покинув його за станом здоров’я, а вдруге вирішив, що це — не його покликання. Замість цього він переїхав на навчання до Варшави, де вивчав психологію в Університеті соціальних та гуманітарних наук.

У період з 1997 по 2000 роки Головня був редактором відділу культури в «Gazeta Wyborcza», а в 2001—2004 роках — оглядачем та редактором соціального відділу в «Newsweek Polska». У 2005 році був заступником головного редактора тижневика «Ozon». Пізніше працював у «Rzeczpospolitа» на посаді редактора «Plus Minus».

Із 2008 року виступав у ролі ведучого програми «Маю талант!», де показав, що полюбляє телебачення та учасників, а також те, що має гарне почуття гумору.

Його дует з Марцином Прокопом був одним із найулюбленіших на телебаченні. Наприкінці листопада 2019 року журналіст оголосив, що залишає шоу.

Відомий він і значною благодійною діяльністю — у 2013 році заснував фонд «Kasisi», який зосереджується на управлінні дитячим будинком у Замбії, а у 2014 році — фонд «Добра фабрика», який допомогає жителям таких країн, як Бангладеш, Руанда та Сенегал.

Шлях у політику

Восьмого грудня 2019 року Шимон Головня у Гданському театрі Шекспіра офіційно оголосив про участь у виборах президента Республіки Польща в 2020 році, ставши першим кандидатом, який зробив це офіційно. Важливо розуміти його політичну позицію, включно із зовнішньополітичним аспектом. Адже Головня є потенційним очільником держави, що є сусідом та стратегічним партнером України. Під час прес-конференції, організованої 7 лютого, Шимон презентував свою офіційну передвиборчу програму. Він опублікував її у вигляді книги під назвою «Бачення та особливості президентства». Програма складається з чотирьох основних напрямків: безпека, охорона довкілля, соціальна солідарність, самоврядування та громадянська діяльність. Досить важливими її ідеями можна назвати такі: повна відмова Польщі від вугілля до 2050 року; жодних змін до закону про аборти; співпраця з ЄС і НАТО; стабілізація кадрової ситуації в армії; створення польсько-українського інституту соціального та історичного діалогу тощо.

Щодо міжнародного контексту, то ще до презентації своєї програми Шимон Головня, даючи інтерв’ю одному з польських видань, на запитання про те, як потрібно формувати відносини з Російською Федерацією, відповів, що «це також питання до Росії». Після чого розкритикував заяви її очільника Володимира Путіна щодо Польщі та спроби створити абсолютно нову історію не лише Польської держави, а й Європи.

У цьому ж спілкуванні Головня виступив за поглиблення співпраці зі Сполученими Штатами Америки. Зокрема, він згадав про купівлю Польщею літаків F-35, зазначивши, що офіційна Варшава, через потребу в тактичній та винищувальній авіації, якнайшвидше має бути оснащена найкращим обладнанням (невдовзі польська влада таки підписала зі США контракт на придбання 32-х винищувачів F-35).

Відтак, судячи з передвиборчої програми й політичної позиції, він не є прихильником геополітичних розворотів. Скоріше його можна віднести до осіб з проєвропейськими і проєвроатлантичними поглядами, що є доволі важливо й для України.

Другий Зеленський?

Через, зокрема, кар’єру актора й телеведучого дехто побачив у кандидаті в президенти Польщі Шимоні Головні аналогію з Володимиром Зеленським, про що він сам залюбки зазначає. Інший політик, із яким себе порівнює Головня — президент Франції Еммануель Макрон, і це теж зближує його із Зеленським.

Дійсно, схожостей між українським та польським політиками не бракує. Це й медійна слава, і позитивний імідж, а також знайомство з камерами та можливість охопити мільйони людей своїми повідомленнями. Зрештою, обидва новачки в політиці можуть також розраховувати на допомогу популярних ЗМІ, яким вони завдячують своєю кар’єрою. Так само, як і В. Зеленський, Шимон Головня досяг високих рейтингів у першу чергу завдяки статусу антисистемного кандидата, який вийшов на політичну арену під час чергової хвилі розчарування традиційною політикою.

Утім, на цьому їх подібність завершується. Головня не обіцяє повної ревізії всіх звершень свого попередника, просто роблячи акцент на потребі більш моральної політики та заявляючи про небезпеки монополізації влади однієї політичною силою. А головне — успіх антисистемного кандидата можливий лише в ситуації, коли традиційній опозиції немає що запропонувати суспільству.

P. S. У Польщі так було до минулої п’ятниці, але все змінилося після того, як ключова опозиційна сила «Громадянська платформа» замінила кандидата на виборах. Замість Малгожати Кідави-Блонської, рейтинг якої коливався на рівні ганебних 2%, у боротьбу за президентське крісло вступив популярний мер Варшави Рафал Тшасковський. І рейтинг «традиційної» опозиції знову став зростати. Наразі опитування дають Тшасковському від 11 до 16%. Він або несуттєво поступається Головні, або випереджає його та має всі шанси вийти в другий тур. Утім, як би не завершилися президентські вибори в Польщі, Шимон Головня залишиться їх головним відкриттям. Медіаперсоні, яка з’явилася майже «нізвідки», протягом виборчої кампанії вдалося примусити «традиційні» партії до еволюції. Це те, чого за рік так і не вдалося зробити Володимиру Зеленському.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Справа Марківа: у Мілані почалося третє судове засідання

В апеляційному суді італійського міста Мілан почалося третє судове засідання з розгляду апеляції на вирок нацгвардійцю Віталію Марківу, якого засудили до 24 років позбавлення волі за, начебто, причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі.

На цьому засіданні суд має почути висновки дослідження щодо висловлювань Марківа про трагедію, коли він уже перебував у в’язниці. Як повідомляв Укрінформ, сторона обвинувачення намагається долучити до матеріалів справи вирвану з контексту фразу «вбили журналіста», записану під час прослуховування Марківа у в’язниці, яку обвинувачення намагається інтерпретувати як «я вбив». Суд задовольнив клопотання прокурора провести дослідження щодо начебто висловлювань Марківа під час розмови зі співкамерником у липні 2017 року. Тож було призначено нову експертизу та повний переклад аудіо, тобто всієї розмови, щоб зрозуміти контекст, а не лише одну фразу, як просив прокурор. Переклад має зробити перекладач, уповноважений апеляційним судом Мілана.

Нагадаємо, нацгвардійця Марківа було затримано в Італії влітку 2017 року за обвинуваченням у, нібито, причетності до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та його перекладача росіянина Андрія Миронова в травні 2014 року у районі Слов’янська Донецької області. Дванадцятого липня 2019 року суд м. Павія засудив українця до 24 років позбавлення волі.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Санкції проти Лукашенка

Усі країни-члени ЄС погодилися з пропозицією Німеччини розширити список осіб, проти яких запроваджуються санкції через придушення мирних протестів у Білорусі.

Віце-президент Європейської комісії, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель пояснив, що санкції проти Олександра Лукашенка введуть через відсутність в останнього волі вести переговори щодо мирного вирішення ситуації в країні. Про це він повідомив після засідання Ради Європейського Союзу на рівні міністрів закордонних справ, яке відбулося в Люксембурзі.

За його словами, внесення нових прізвищ до санкційного списку, схваленого раніше Радою ЄС, буде відповіддю на ситуацію, що склалася в Білорусі. «Вчора (в неділю, — Ред.), ми знову бачили сильну неспівмірну реакцію проти демонстрантів. Від білоруської влади як не було жодного кроку щодо участі в будь-яких перемовинах, як не було погодження на прийняття місії ОБСЄ», — сказав Боррель. При цьому він зазначив, що група країн запропонувала новий список прізвищ, і в ньому є Олександр Лукашенко, проти яких буде запроваджено обмежувальні заходи. «Й усі країни-члени погодилися з цією пропозицією», — наголосив Боррель.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

В Естонії держзлочинців позбавлятимуть громадянства

Двадцять першого вересня, конституційна комісія Рійгікогу (парламенту) одноголосно вирішила направити на перше читання проект закону, який дозволить позбавити громадянства осіб, щодо яких у силу вступив обвинувальний вирок за фактом вчинення державної зради, шпигунства або терористичного акту.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на портал ERR. За словами голови Конституційної комісії Пауля Пуустусмаа, це важлива можливість для прийняття рішень, яка підвищить гнучкість правового простору Естонії. «Важливо, щоб уряд мав право позбавляти громадянства тільки осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини проти держави», — пояснив Пуустусмаа. При цьому він уточнив, що Естонська Республіка не може позбавити громадянства осіб, які отримали громадянство Естонії за народженням.

Поправки до закону комісії представив міністр внутрішніх справ Март Хельме. За його словами, нове регулювання відповідатиме загальним інтересам країни і міжнародним обов’язкам.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram