Connect with us

В світі

Поразка Орбана: як Угорщину змусили змінити комісара, відповідального за Україну

Дмитро ТУЖАНСЬКИЙ, політичний оглядач

У вівторок, 1 жовтня, у профільному комітеті Європарламенту мали пройти відкриті слухання за участі кандидата на пост єврокомісара з політики сусідства та розширення ЄС Ласло Трочані з Угорщини. Прем’єр-міністр цієї країни Віктор Орбан особисто прогнозував, що це будуть «спекотні миттєвості», а чимало оглядачів — що саме на цьому етапі кандидатура від Угорщини буде заблокована й посаду єврокомісара з розширення віддадуть комусь іншому, наприклад, представнику Словенії.

Але все обійшлося і без слухань: людина Орбана побачила перед собою спершу жовту, а тоді й червону картку — та вибула з гри за день до запланованих слухань у Європарламенті. Все так, як у футболі — улюбленій грі угорського прем’єра.

Спершу минулого четверга, 26 вересня, а тоді остаточно в понеділок, 30 вересня, правовий комітет Європарламенту вирішив, що через конфлікт інтересів Ласло Трочані не може претендувати на посаду єврокомісара. Власне, як і кандидатка від Румунії — соціалістка Рована Плумб, яка претендувала на пост єврокомісара з транспорту.

Удар в штангу

Згідно з фрагментом «вироку» щодо Трочані, який оприлюднило видання Politico, угорський ексміністр юстиції не підійшов не лише через конфлікт інтересів та юридичну фірму «Nagy es Trocsanyi», яку свого часу заснував, але також через «російський слід».

Варто наголосити, що попри дуже контраверсійну біографію Ласло Трочані Вік тор Орбан до останнього щиро вірив, що зможе протиснути кандидатуру свого вірного екс­міністра юстиції. Більше того, кажуть окремі співрозмовники «Європейської правди», угорський прем’єр завчасно почав готувати саме Ласло Трочані на посаду єврокомісара, при чому саме з питань сусідства й розширення. Відтак заздалегідь йому була підібрана заміна на посаді міністра юстиції в особі Юдіт Ворго та заброньоване перше місце в списку «Фідес» на виборах до Європарламенту.

Усе йшло за планом Орбана, адже навіть потенційно не надто лояльна до Угорщини соратниця Ангели Меркель Урсула фон дер Ляєн погодила кандидатуру Ласло Трочані. Жодних сумнівів, його призначення єврокомісаром стало б справжньою геополітичною перемогою Віктора Орбана, адже: по­перше, політика сусідства та розширення — це один з найбільш відповідальних напрямів у ЄС. Саме його для своєї країни попросив угорський прем’єр в новообраної президентки Єврокомісії й отримав згоду. По­друге, Ласло Трочані є досвідченим фахівцем із права та конституціоналістом з досвідом роботи в міжнародних організаціях (Венеційська комісія), який, разом з тим, є абсолютно лояльним та підконтрольним угорському лідеру. Такий кадр на такій посаді — це серйозне підсилення позицій Будапешта в Євросоюзі. По­третє, проти Угорщини в ЄС запущена 7 санкційна стаття, а правляча в країні партія «Фідес» під загрозою «вильоту» з Європейської народної партії. Відтак призначення «креатури» Орбана на таку посаду могло б стати сигналом для зміни тренду, чого останнім часом відверто прагне угорський прем’єр. Однак у підсумку Віктору Орбану миттєво довелося шукати заміну: новим кандидатом у єврокомісари від Орбана став маловідомий угорський технократ Олівер Варгейі, який із 2015 року працює постійним представником Угорщини в ЄС.

Технократ замість політика

Кандидатура Олівера Варгейі з’явилася в європейських ЗМІ майже одразу, як тільки стало зрозумілим остаточне рішення щодо Ласло Трочані — в понеділок, 30 вересня. Того ж дня ввечері Віктор Орбан на спільній прес­конференції з прем’єром Фінляндії особисто підтвердив, що Угорщина висуне нового кандидата на єврокомісара, і ним стане саме Олівер Варгейі.

Орбан не має часу для зволікань, інакше Угорщина може втратити посаду єврокомісара з розширення, й отримати, до прикладу, єврокомісара з питань освіти, культури, молоді та спорту, яку донедавна займав представник Угорщини Тібор Наврачіч. Адже слухання в профільних комітетах Європарламенту щодо кандидатур єврокомісарів уже стартували, а відтак Орбан не мав права на зволікання та помилки. Саме тому угорський прем’єр терміново запропонував замість Ласло Трочані з серйозним політичним бекграудом кандидатуру відвертого технократа Олівера Варгейі, до якої причепитися буде дуже важко.

На згаданій пресконференції в понеділок ввечері Віктор Орбан так прямо й сказав: ми висуваємо технократа замість політичної фігури, аби на рівні Європарламенту представник Угорщини не мав проблем.

Сорокасемирічний батько 3­х доньок з прикордонного угорського міста Сегед — Олівер Варгейі є кадровим дипломатом і займається європейським напрямом, починаючи з середини 90­х. Він працював у МЗС Угорщини в часи першого прем’єрства Віктора Орбана, а також у міністерстві юстиції. Останні 8 років, починаючи з 2011­го, Варгейі незмінно працює у представництві Угорщини в ЄС, протягом 4­х років очолюючи це представництво.

Попри всю свою технократичність, в угорській пресі Олівера Варгейі зараховують до числа найбільш жорстких угорських дипломатів, адже його робота в представництві Угорщини в Брюсселі співпадає із загостренням по лінії Угорщина — ЄС.

Нехай Варгейі є менш політично та юридично досвідчений, ніж Трочані, але, судячи з усього, не менш лояльний та відданий Віктору Орбану, його стилю та курсу.

Підказки для Києва

Звісно, шанси бути затвердженим Європарламентом в Олівера Варгейі значно вищі, ніж були у Ласло Трочані. Тим паче, що друга штанга у виконанні Віктора Орбана зіграє вже не тільки проти нього та Угорщини, а й проти нової президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та її команди. Відтак шанси, що кандидатура Варгейі також не пройде, — мізерні. Так само мізерні шанси на користь того, що угорський єврокомісар з політики сусідства й розширення зможе у відносинах з Україною діяти за сценарієм протистояння Київ — Будапешт останніх двох років.

Олівер Варгейі, як і будьхто інший на цій же посаді, буде представляти, в першу чергу, інтереси ЄС, і за цим у Брюсселі та й не тільки вкрай ретельно спостерігатимуть. Водночас призначення угорського єврокомісара на цей напрям може навіть зіграти на руку українській стороні, адже до вересня 2017­го року Віктор Орбан і його команда запевняли, що є головними лобістами України в ЄС. Причому бодай із суто прагматичних мотивів: щоб через інтеграцію України до Європейського союзу вирішити так зване угорське питання — максимально об’єднати угорську націю, наскільки це історично можливо зараз і гарантувати їй права на рівні ЄС. У цьому ж зацікавлена Україна — максимально наблизити власне законодавство та стандарти, в тому числі щодо прав нацменшин, до стандартів ЄС.

Саме через призму євроінтеграції Києву й варто вирішувати всі чутливі двосторонні питання з Будапештом (мовний та освітній закони, подвійне громадянство, політичне представництво тощо), а якщо це паралельно дозволить активізувати зближення України з ЄС — чудово.

Тим паче, що шанси піти цим шляхом доволі високі, бо на двосторонньому рівні у Києва та Будапешта знову з’явився шанс порозумітися. Головне, його вкотре не змарнувати.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

ЄС і «вуглецеве» мито

МВФ підтримав пропозицію ЄС про запровадження спеціального мита на товари з тих країн, де вимоги щодо викидів парникових газів менш суворі, ніж у Євросоюзі.

Такий крок будуть застосувати до країн, які є найбільшими забрудниками атмосфери і які не погодяться встановити в себе мінімальний «поріг вартості вуглецевих викидів». Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала такий інструмент для того, аби європейські компанії могли «на рівних» конкурувати з виробниками з країн, які відповідають за значну частку викидів, такі як Китай та США. Бо в країнах, де екологічні стандарти вищі, виробництво тих самих товарів із залученням «зелених» джерел електроенергії може коштувати суттєво дорожче, аніж із використанням традиційних джерел. Відтак їхня продукція за ціною програє товарам, виробленим у менш екологічний спосіб. «ЄС не може спинити глобальне потепління самостійно, але може об’єднати світ довкола цієї проблеми. Нашим найвищим пріоритетом має стати угода щодо мінімального порогу «вартості викидів» між найбільшими країнами-забруднювачами», — заявила глава МВФ, Крісталіна Георгієва.

За наявності такої угоди, застосування однакової «вартості викидів» до тих самих категорій продукції, незалежно від місця виробництва, забезпечить рівні умови конкуренції. Також це стримуватиме бізнес від переміщення своїх потужностей у країни з нижчими стандартами захисту довкілля.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Нова база даних судових рішень різних країн з інтелектуальної власності

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) запустила нову базу даних WIPO Lex-Judgments, через яку можна отримати безкоштовний доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу, що стосуються права ІВ.

База даних WIPO Lex-Judgments забезпечує доступ до судових рішень, які були віднесені самими судами або іншими національними органами кожної держави-члена до категорії найбільш вагомих через їх велике значення або прецедентність.

WIPO Lex-Judgments доповнює базу даних WIPO Lex, яка є   глобальною збіркою нормативно-правових актів і договорів у сфері ІВ. База даних містить докладні бібліографічні відомості про всі відповідні рішення (з функцією пошуку), включаючи їх предмет, назву органу, який прийняв рішення, тип розгляду, відповідні положення нормативних актів, ключові слова й резюме, а також повні тексти рішень мовою оригіналу.

Читати далі

В світі

«Таємна інавгурація»

Державне інформагентство Білорусі повідомляє, що Олександр Лукашенко вступив на посаду президента.

Церемонія «інавгурації» пройшла в Палаці Незалежності. На неї було запрошено кілька сотень людей. Серед них – вищі посадові особи, депутати Палати представників і члени Ради Республіки, керівники державних органів та організацій, місцевих виконавчих і розпорядчих органів, республіканських засобів масової інформації, діячі науки, культури і спорту. За повідомленням телеканалу ОНТ, «поклавши праву руку на Конституцію, Олександр Лукашенко виголосив присягу білоруською мовою. Потім він підписав акт про прийняття присяги, після чого голова Центральної комісії Білорусі з виборів і проведення республіканських референдумів Лідія Єрмошина вручила Олександру Лукашенку посвідчення президента».

Також тамтешні держЗМІ повідомляють, що білоруські військовослужбовці після церемонії інавгурації Лукашенка «принесли клятву на вірність народу і президенту».

У той же час незалежні ЗМІ зазначають, що напередодні були повідомлення лише про репетиції інавгурації. Разом із тим на 10 ранку 23 вересня ні посли, ні міністри, з якими вдалося зв’язатися виданню TUT.BY, про інавгурацію не чули.

При тому Україна не визнає легітимною інавгурацію самопроголошеного президента Білорусі. Про це у середу заявив очільник МЗС України Дмитро Кулеба.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

Telegram