Прецедент для всієї Європи: чому Іспанія визнала локдаун неконституційним? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Прецедент для всієї Європи: чому Іспанія визнала локдаун неконституційним?

Дата публікації:

Дискусії про відповідність Конституції коронавірусних обмежень наразі відбуваються в багатьох країнах. У деяких — із численними акціями протесту. Однак Іспанія пішла далі за всіх. 14 липня її Конституційний суд шістьма голосами проти п’яти визнав неконституційним перший локдаун. «Навіть зважаючи на обставини, за яких його ввели, радикальне обмеження основного права на свободу пересування не може вважатися адекватним та необхідним заходом для припинення поширення коронавірусної інфекції», — зазначено в рішенні, яке тягне за собою щонайменше повну ануляцію накладених на громадян штрафів протягом локдауну. Але це лише квіточки, адже наслідки цього рішення можуть виявитися ще масштабнішими.

Читайте також: Адаптивний карантин продовжено до 1 жовтня 2021 р.

Перший локдаун в Європі

Перший локдаун — на 15 діб — в Іспанії ввели 13 березня минулого року рішенням прем’єра Педро Санчеса. А вже 15 березня Офіційний державний вісник опублікував Королівський указ для його реалізації, який продовжували ще шість разів. «Таке рішення орієнтоване на мобілізацію усіх ресурсів держави, аби щонайефективніше захистити здоров’я громадян», — заявив того дня Педро Санчес.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Таким чином, Іспанія стала однією з країн Європи, які ввели жорсткий локдаун на своїй території. Людям дозволяли залишати дім лише для того, аби піти на роботу, в аптеку чи лікарню або купити продукти. Протягом року локдаун так чи інакше продовжували, а одночасно окремі політики й правники його критикували.

Так, Сантьяго Абаскаль, голова партії Vox, назвав локдаун «найбільшим порушенням основних прав та свобод в історії» та зазначив, що «лише Vox проголосувала проти».

Конкретно — виступали проти підпунктів 1, 3 та 5 статті 7 положення про введення локдауну. В них ішлося про свободу пересування людей та машин у будь-яких публічних місцях (пункти 1, 3), а пункт 5 уповноважував Міністерство зовнішніх справ закрити пересування дорогами з причин громадського здоров’я та безпеки. Однак головним чином обговорювали неконституційність саме домашнього карантину.

Як на рішення Конституційного суду відреагував уряд

Висловив повагу й водночас «здивування щодо безпрецедентності». Також уряд не раз посилався на Королівський указ, яким і було підтверджено запровадження жорсткого карантину, і повторював, що це було «абсолютно необхідним, аби врятувати життя людей, а також повністю відповідало Конституції та основному закону надзвичайного стану».

Проте уряд дещо лукавить. Для жорсткого карантину в березні 2020 року був запроваджений особливий стан, однак для затвердження таких жорстких умов необхідний надзвичайний стан, на що й посилається Конституційний суд у своєму рішенні та пояснює це як «вихід за межі повноважень урядовців». Про це Санчес і команда чомусь мовчать. Далі з’явилися свідчення, що уряд здійснював тиск на суддів, аби вони не голосували проти локдауну. Голова Конституційного суду Хуан Хосе Гонсалес Ріва на пленарному засіданні з обговорення резолюції зізнався, що прем’єр-міністр Педро Санчес телефонував йому з проханням не голосувати за неконституційність локдауну.

Далі в тому самому зізналася віце-президент суду Енкарна Рока, однак не зазначила, хто саме їй телефонував. Наостанок вона заявила про незалежність свого голосу та голосів усіх інших суддів, на яких тиснув уряд. Додаткової інформації щодо подальших дій суддів немає, тому поки що невідомо, чи приведе така поведінка уряду до якоїсь відповідальності.

Що ухвалив КС Іспанії?

Такими, що суперечать Конституції, визнали порушення права на зібрання та маніфестації, заборона на які встановлюється лише впровадженням надзвичайного чи воєнного стану, а їх не було. У рішенні КС зазначено, що «особисті зустрічі та візити становлять головний прояв гідності людини та її вільного розвитку, основу політичного порядку та соціального спокою, що є невід’ємною та непорушною частиною прав людини. Навіть засуджених до позбавлення волі не позбавляють права на побачення». Сюди ж додається право на очну освіту, на політичну участь, на свободу підприємництва та на релігійну свободу.

Ще одним аргументом на користь неконституційності локдауну стала можливість Міністерства охорони здоров’я «змінювати» і «розширювати» обмежувальні заходи у сферах комерційної діяльності, розважальних заходів, готельного бізнесу та харчування, що, на думку суду, є неприйнятним. До того ж, таке рішення має ухвалювати парламент, а не лише уряд, «що гарантувало б політичний порядок».

Іспанський юрист та письменник Пабло Сільвела вважає, що головний сенс рішення КС щодо неконституційності локдауну закладений в одному лише абзаці: «Важливо підкреслити, що жодні апеляції не можуть бути важливішими за законність, так само, як і загальні інтереси не можуть переважати над основними правами за рамками закону». Іншими словами — мета не виправдовує засоби.

Водночас протилежної думки дотримується професор та директор кафедри конституційного права Мадридського університету Комплутенсе Хав’єр Рока: «Немає сумнівів щодо того, що ані уряд, ані Конгрес не помилилися в запровадженні локдауну… Будь-яка надзвичайна ситуація створює «виняткове право», яке відрізняється від звичайного й не може мати тих самих гарантій. Багато факторів незахищеності стають неминучими». Власне, наразі конституційним судам багатьох держав доведеться обирати: мета виправдовує засоби (тоді локдауни — конституційні), чи ні. Поки що маятник завмер десь посередині.

Які наслідки це матиме?

Зазначимо, що уже 22 липня, за тиждень після рішення Конституційного суду, був анульований перший штраф. Жінка гуляла на дитячому майданчику з дитиною, за що її оштрафували. У суді жінка також пояснила, що була вимушена вийти на вулицю, оскільки її дитина «перебувала у стані тривоги через те, що декілька днів не могла вийти з дому». За порушення карантинних норм жінка була змушена сплатити 601 євро штрафу. Тепер ці кошти їй повернуть.

Загалом очікується велика кількість аналогічних звернень громадян Іспанії з подальшим скасуванням раніше накладених на них штрафів. Далі — більше: це рішення Конституційного суду Іспанії майже напевне буде використано в більш серйозних суперечках, зокрема комерційних. Компанії почнуть відсуджувати одна в одної різноманітні штрафні санкції, що раніше було неможливо з огляду на форс-мажорні обставини. Які наслідки це матиме для економіки Іспанії, прогнозувати поки досить складно. Проте одне вже очевидне: рішення іспанського суду зможе стати прецедентом для всієї Європи. А охочих скористатися цим прецедентом буде більш, ніж достатньо.

Віталій ВЛАСЮК,
адвокат, кандидат юридичних наук

Оксана БУРЯЧОК,
іспанознавець

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Чорногорія у вогні: як «сербський мір» та друзі Росії довели країну до межі розколу

Опубліковано

on

От

Наталія Іщенко,
редактор порталу «Балканський оглядач»

Сльозогінний газ, світло-шумові гранати, гумові кулі та барикади на вулицях історичної столиці Чорногорії. Усе це стало результатом бажання Сербської православної церкви (СПЦ) інтронізувати (ввести на кафедру) новообраного митрополита Чорногорсько-Приморського Йоанікія II. В цьому прагненні СПЦ підтримав й уряд Чорногорії, кинувши поліцію на подолання опору мешканців міста. Тож інтронізація в Цетинському монастирі може стати прологом до нової сторінки історії Чорногорії, а, може, і для всіх країн південно-східної Європи. Наслідки цього, нібито, суто релігійного заходу тією чи іншою мірою будуть відчутними у внутрішньополітичному чорногорському житті, в геополітичних розкладах на Балканах і в безпековій ситуації в регіоні. То що ж такого було в церемонії вступу на кафедру сербського митрополита Чорногорії?

Читайте також: Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

Церква йде у владу

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Інтронізація очільника митрополії Чорногорсько-Приморської Сербської православної церкви 5 вересня цього року пройшла вперше за 30 років. Сходження на престол попередника Йоанікія ІІ Амфілохія відбувалося ще до розпаду Югославії (в 1990 році) і, як вважається, суттєво вплинуло на подальший розвиток ситуації. Річ у тім, що чорногорський митрополит СПЦ був активним учасником подальших подій у регіоні, і не як миротворець, а навпаки, як підбурювач. Амфілохій приймав у Цетинському монастирі і благословляв членів сербського парамілітарного формування «Тигри» та їхнього ватажка Желько Ражнатовича («Аркана»), особисто відвідував лінію фронту, де підбадьорював чорногорсько-сербські війська, які тримали облогу Дубровника, вмовляв лідерів боснійських сербів не підписувати мирні плани, запропоновані міжнародною спільнотою, а продовжувати воювати, «як цар Лазар на Косовому полі»….

Читайте також: Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою?

У 2000-х роках усі конфлікти на території колишньої Югославії припинилися, сама країна розвалилася, військові та політичні лідери регіону воєнного часу або кардинально змінили свої погляди (як Міло Джуканович), або опинилися в Гаазькому трибуналі. Але Сербську церкву в Чорногорії ці зміни практично не зачепили. Користуючись пріоритетним становищем, очільники церкви не соромилися просувати тези «сербського міра», навіть відмовляючись визнавати чорногорців окремим від сербів народом.

Інтронізація за будь-яку ціну

Вік та коронавірус підкосили Амфілохія наприкінці 2020 року. Відтак, був обраний новий очільник Чорногорсько-Приморської митрополії Йоанікій. Його сходження на престол, як і попередника, мало відбутися в Цетинському монастирі, в історичній чорногорській столиці, яка не тільки є центром православ’я одночасно для сербів та чорногорців, але й символом чорногорської державності. Акт інтронізації сербського митрополита в Цетинє мав стати не просто релігійною церемонією, але засвідчити, що СПЦ в Чорногорії є провідною суспільно-політичною силою, справжньою владою, остаточно підтвердивши перемогу владної коаліції, справжнім лідером якої була Сербська церква.

Ось цей аспект, нібито релігійної церемонії на Балканах, усі чудово бачили й розуміли, але Захід (про що свідчать численні заяви тамтешніх функціонерів та інших офіційних осіб, експертів і матеріали ЗМІ) або дійсно не бачив подвійного сенсу запланованої події, або вирішив заплющити очі на цей нюанс. Натомість патріотичні чорногорські організації, майже вся опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича, сам Джуканович, який нині є президентом Чорногорії, міська рада Цетинє вимагали перенести інтронізацію митрополита до іншого храму в іншому місті.

Читайте також: Визнати ФСБ та Генштаб ЗС РФ терористичними організаціями пропонує Верховна Рада

Напередодні інтронізації на дорогах до Цетинє постали барикади, а сербські ЗМІ дружно прогнозували кровопролиття. Цього всього можна було легко уникнути, якби інтронізація була перенесена до офіційної столиці – Подгориці. Зробити так рекомендувало Міністерство внутрішніх справ, проте такий сценарій виявився категорично неприйнятним для СПЦ. Цього року Сербська церква отримала болючого ляпаса: влада самопроголошеного Косова заборонила проводити інтронізацію нового патріарха на території держави. А тому інтронізація саме в Цетинє розглядалася і як своєрідна сатисфакція, і як свідчення, що церква зберігає владу в Чорногорії.

Уряд зробив ставку саме на силу. Чорногорська влада блокувала історичну столицю, щоб унеможливити прибуття туди опозиції з інших міст, а протести в самому місті жорстко розганяли спецпризначенці.

Разом із тим, барикади з палаючих шин завадили новому митрополиту та Сербському патріарху Порфирію доїхати до Цетинського монастиря автотранспортом. Втім, це не завадило проведенню інтронізації – ієрархів доставили до монастиря військовим гелікоптером та з озброєною охороною. Кадри, на яких священнослужителі виходять з гелікоптерів, яких відразу ж прикрили від протестувальників куленепробивними екранами, швидко розійшлися по всьому світу.

Перемога Бєлграда та Москви

Навіщо церква та влада пішли на цей конфлікт? Відповідь на це запитання частково дає ось такий один епізод з багатого на події дня 5 вересня. Готуючись зустріти Йоанікія, священники в Цетинському монастирі співали пісні. Однією з них була «Ječam žela», улюблена пісня покійного Амфілохія. Оплески присутніх викликав куплет, в якому є такі слова: «Коли військо до Косова повернеться, коли військо, матусю, повернеться до Косова».

Читайте також: Не визнавати вибори у Державну Думу РФ на окупованій території України закликає Верховна Рада

Звісно, йдеться лише про пісню. Але на Балканах подібні символічні деталі іноді мають не менше значення для прогнозування подальших подій, аніж заяви офіційних осіб. Відео із записом співу з монастиря ЗМІ Косова прокоментували так: «Митрополит Йоанікій офіційно вступить на посаду з ультранаціоналістичною піснею. Він приходить на заміну владиці Амфілохію, який був відомий як сербський і російський ультранаціоналіст. Новий єпископ належить до того ж ряду».

Уроки для Європи

Нинішній конфлікт став можливим ще й тому, що в Європі та США не бачили геополітичних чи безпекових загроз для регіону через тісний зв’язок чорногорської влади з ідеологами «сербського міра», а через них – і з РФ. Як наслідок, західні дипломати не вбачали загрози у проведенні церковного ритуалу в історичній столиці Чорногорії і традиційно закликали всі сторони до спокою та діалогу, незважаючи ані на надзвичайну впертість Сербської церкви, ані на незвичне намагання урядовців догодити їм за будь-яку ціну. Ба більше, критика переважно лунала на адресу опозиції (яку звинувачували в організації протестів лише для повернення до влади) та патріотів, яких, повторюючи тези російської пропаганди, чорногорські урядовці, західні медіа і навіть деякі західні політики та дипломати називали радикалами і націоналістами.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Колишній єврокомісар постане перед судом

Опубліковано

on

От

Колишньому єврокомісару Джону Даллі висунуть звинувачення у зв’язку зі скандалом про хабарництво, який призвів до його відставки з Єврокомісії в 2012 році.

Про це повідомляє Times of Malta. Як вказується, 17 вересня цього року Даллі постане перед судом на Мальті у зв’язку з його участю в справі, яка стала відома як «Даллігейт». Сам він заявив, що звинувачення були частиною кампанії проти нього. Його помічник Сільвіо Замміт, нібито, намагався отримати хабар в розмірі 60 мільйонів євро від шведської тютюнової компанії, щоб скасувати заборону ЄС на снюс, різновид бездимного тютюну. В той час Даллі був європейським комісаром з охорони здоров’я, який відповідав за проведення реформ щодо тютюнових правил ЄС. У грудні 2012 року Замміт був звинувачений у торгівлі впливом.

Читайте також: У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»

Даллі залишив посаду в жовтні 2012 року і заявив, що колишній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу змусив його піти після того, як представив йому звіт Управління по боротьбі з шахрайством (OLAF). Джованні Кесслер, який у той час очолював OLAF, заявив, що існують «недвозначні непрямі докази» того, що Даллі знав про спробу підкупу.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

П’ять років тюрми за поширення COVID-19

Опубліковано

on

От

У В’єтнамі чоловіка засудили до ув’язнення за поширення вірусу. Двадцятивосьмирічний Ле Ван Трі порушив правила 21-денного карантину й заразив вісьмох осіб, з яких одна людина померла.

Читайте також: Поширення COVID-19 у світі й в Україні можна відслідковувати онлайн

Про це повідомляє Reuters з посиланням на державні ЗМІ В’єтнаму. Так, державне інформаційне агентство VNA зазначає, що 28-річний Ле Ван Трі був засуджений «за розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб» на одноденному засіданні в Народному суді південної провінції Ка-Мау. Чоловік повернувся додому з Хошиміна і порушив правила 21-денного карантину. Він заразив вісьмох осіб, одна з яких померла після місяця лікування. Тепер карантин для нього продовжиться у в’язниці.

Читайте також: За підробку довідок про щеплення від COVID — за ґрати!

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link