В світі
Протидія шахрайству зі вживаними авто на суму 8,77 млрд євро (422,71 млрд грн): вікно можливостей для Європи
У 2024 році вартість європейського ринку вживаних авто сягнула 635 млрд євро, проте він і досі потерпає від шахрайства: 4,9 % вживаних автомобілів мали скручений пробіг, а 40 % мали ознаки пошкоджень.
Сім років тому Європейський парламент оцінив щорічні втрати від шахрайства з одометрами у межах від 1,31 до 8,77 млрд євро. Подальші дослідження вказують на приблизний рівень збитків у 5,3 млрд євро на рік, а чимало випадків не фіксується.
Окрім фінансових збитків, прихована історія пошкоджень формує реальні ризики для безпеки споживачів на ринку вживаних транспортних засобів.
Інструменти протидії шахрайству вже існують, проте ефективні зміни у сфері вживаних транспортних засобів потребуватимуть спільних дій бізнесу та державних структур ЄС.
Шахраї зловживають європейським принципом конфіденційності
На ринку вживаних транспортних засобів шахраї фактично користуються перевагами режиму конфіденційності, що діє в певних країнах ЄС.
Річ у тому, що GDPR (Загальний регламент захисту даних) трактує персональні дані дуже широко, що ускладнює обмін інформацією для компаній, які працюють з даними транспортних засобів, навіть якщо ризики для конфіденційності мінімальні.
«Європі варто покращити баланс між захистом персональних даних і наданням скейлапам реальних засобів для зростання й розвитку конкурентоспроможності на світовому ринку. Гроші — не єдиний варіант. ЄС має лібералізувати доступ до даних та їх використання, зокрема, ліквідуючи асиметрію інформації, що виникає, коли такі активи, як автомобіль, змінюють власника. Після переходу з рук у руки дані автомобіля починають відставати від фізичного активу, але законний інтерес споживачів до такої інформації не зникає — вона має бути актуальною. Це вимагає розв’язання загальних проблем: фрагментації даних і забезпечення їхньої актуальності щодо активів у разі зміни власника», — зазначив Рокас Медоніс, генеральний директор carVertical — литовського скейлапу, що надає звіти про історію транспортних засобів.
Він вважає, що боротьба з шахрайством на ринку вживаних транспортних засобів наразі є вкрай складною. «Країни не завжди обмінюються даними, чимало записів щодо пробігу або пошкоджень не оцифровуються, ЄС не має узгодженого підходу до відстеження продажу автомобілів, що полегшує приховування цієї нечесної практики. Це шкодить споживачам і чесному бізнесу та сприяє шахраям», — заявив Медоніс.
Розрізненість єдиного ринку та обмежений обмін даними про експорт автомобілів сприяють вразливості країн-імпортерів
Зі свого боку навіть попри участь в EUCARIS (Європейська система обміну даними про транспортні засоби й водійські посвідчення) та впровадження комплексного моніторингу з акцентом на внутрішній ринок, такі країни, як Німеччина, Італія, Бельгія та Нідерланди, досі обмежують доступ до окремих історичних даних про експортовані автомобілі.
Німеччина — найбільший експортер ЄС, що постачає вживані авто на інші ринки Європи — експортує майже 2 млн одиниць щороку, проте офіційна торгова статистика занижує цю цифру в 6 разів. Посилаючись на вимоги GDPR, країна обмежує обсяг даних. Федеральне відомство автотранспорту (Kraftfahrt-Bundesamt, KBA) залучає складні системи реєстрації, що забезпечують детальне відстеження історії транспортних засобів, але обмежують доступ до цих даних і не спрямовані на захист суспільних інтересів.
Бельгія та Нідерланди діють аналогічно: попри наявність розвинених національних систем моніторингу, як-от Car-Pass, Nationale Auto Pas та RDW (Управління транспортних засобів Нідерландів), які суттєво зменшили кількість випадків шахрайства з одометрами на внутрішньому ринку, вони також обмежують повноцінний обмін даними з експорту автомобілів, сприяючи вразливості покупців з інших держав-учасниць ЄС.
Італія також нерегулярно надає дані про пошкодження вживаних авто іншим країнам ЄС.
Такий підхід (пріоритет внутрішнього ринку) у деяких країнах Європи підриває захист прав споживачів у межах ЄС і суперечить спільним цілям єдиного ринку. До того ж через значні обсяги імпорту з цих країн, обмеження доступу до даних створює ризики для клієнтів з інших держав, особливо зі Східної Європи.
Поєднання прозорості та приватності. Скандинавський приклад
ЄС має досвід для наслідування, де прозорість і приватність можуть співіснувати.
Швеція та Фінляндія знайшли баланс між приватністю й обміном даними про вживані авто, забезпечивши захист не лише національних споживачів, а й покупців з-за кордону — навіть після того, як автомобіль покине країну.
Шведська транспортна агенція та фінський Traficom надають історію покупцям автомобілів — про пробіг, власників і техогляд. Для прозорості ці дані мають бути доступні за державним номером після перетину кордону.
Велика Британія також забезпечує відкритий доступ до цих даних та підтримує ефективну систему техоглядів, що знижує ризик шахрайства. Попри те, що її ринок є переважно внутрішнім, британська модель обміну даними демонструє вдалий приклад приватності й прозорості.
Заклик до прозорості й обміну даними на рівні ЄС
Для захисту громадян ЄС має визначити й налагодити взаємодію між Законом про дані, Директивою про відкриті дані та GDPR. Прозора європейська система доступу до даних про транспортні засоби може знизити ризик шахрайства, відновити довіру й допомогти розвитку справедливої цифрової економіки.
«Прозорі правила та ефективний обмін даними зможуть захистити покупців, зміцнити довіру до чесного бізнесу та посилити цифрову економіку Європи. Проте що важливіше: доступ до інформації, яка не розкриває персональні дані, але допомагає покупцям оцінити реальний стан автомобіля, чи захист продавців, які намагаються приховати важливі факти?» — запитав Рокас Медоніс.
