Connect with us

В світі

Що означає бути агентом ФБР? Національна академія Федерального бюро розслідувань США як орієнтир освітньої, науково-дослідної та правоохоронної діяльності (частина 2)

Дата публікації:

Закінчення. Початок


Петро БІЛЕНЧУК,
професор Національного авіаційного університету


Микола МАЛІЙ,
директор правничої компанії ТОВ «АЮР-КОНСАЛТИНГ»

 

Світоглядно-філософське і матеріально-технологічне забезпечення

Ще однією з особливостей методики навчання в Національній академії ФБР США є те, що навчальний процес організований таким чином, щоб слухачі не відчували морального і психофізіологічного перенавантаження від цього процесу. Вказане стосується всіх сфер навчання та побуту: толерантне і ввічливе спілкування з викладачами та адміністрацією, з нормально забезпеченими умовами проживання, обслуговування, комфортом дозвілля, відпочинку тощо. В академії, зокрема, є досить великий конференц-зал (конгрес-хол), спортивна зала, дві тренажерні зали, басейн, відкриті для користування цілодобово, технічно забезпечені всім необхідним навчальні аудиторії, триразове харчування (шведський стіл), бар.

Слухачі користуються вільним часом на свій розсуд без обмежень, мають право залишати територію академії в будьякий час доби без необхідності проходження якихось особливих процесуальних чи процедурних формальностей. Але, знову таки, все базується на надзвичайно зразковій особистій відповідальності кожного зі слухачів, а це вже забезпечується результатами їх професійного відбору й етичного та естетичного виховання людей (наприклад, бібліотека відчинена цілодобово, доступ до літератури вільний для всіх, хоча бібліотекарі працюють з 9-ої ранку до 18-ої вечора).

Почуття власної гідності, духовності, справедливості, самостійності, самоповаги та ввічливого ставлення до оточуючих є характерною рисою агентів ФБР та офіцерів поліції США. Вказане зумовлене й умовами їхньої практичної професійної діяльності, й заробітною платою, соціальними та правовими гарантіями і, звичайно, ставленням до підлеглих керівництва та толерантна поведінка з громадськістю.

Крім того, слухачі-поліцейські Національної академії ФБР вільні від основної роботи; серед усіх кандидатів на навчання здійснюється жорсткий відбір (обираються найкращі з кращих, але за умови, що на сесії має бути представлений кожен штат); кожен слухач, як правило, знає, розуміє й усвідомлює, що саме хоче отримати від навчання, тому може вибрати для себе будь-які предмети, які вважає для себе корисними, необхідними залежно від займаної ним посади, обслуговуючого регіону, інших обставин тощо; мінімальний встановлений вік слухача — 25 років (але, як правило, середній — 35—40 років); слухачі Національної академії ФБР США з поліції обіймають у своїх підрозділах посади від патрульного офіцера до заступника шерифа (відповідно, як заступник начальника районного або міського відділу поліції в Україні).

Науково-дослідницька діяльність академії

Окремо слід відзначити, що науковці Національної академії ФБР США намагаються досліджувати достатньо складні новітні явища і певним чином впливати на вирішення тих актуальних проблем, які існують на сьогодні в США, безпосередньо торкаються організації самої професійної діяльності правоохоронних органів, поліції, які не завжди можуть оптимально вирішити ні уряд, ні поліція. На ці складні запитання й дають відповіді науковці Національної академії ФБР США на основі проведених ними досліджень.

Тут здійснюються дослідження, які торкаються: а) безпосередньо проблеми поліції: великий рівень суїциду серед поліцейських (через стреси, пов’язані зі службовою діяльністю, особистим життям тощо); значна кількість випадків загибелі поліцейських у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків; невисока заробітна плата (порівняно з іншими професіями в США); велика плинність кадрів; б) рівень злочинності: велика кількість злочинних організованих груп, у тому числі утворених за расовою і національною ознаками, в тому числі мафія в класичному її розумінні; відсутність єдиної державної політики боротьби зі злочинністю (у вузькому розумінні) або протидії тим чи іншим злочинним явищам, як-то незаконний обіг наркотиків, відмивання коштів, кіберзлочинність, насильство, тероризм тощо.

У даному випадку йдеться про те, що на загальнодержавному рівні зі злочинністю в США бореться фактично лише ФБР, а поліція, яка є місцевою й підпорядковується лише шерифу відповідної територіальної одиниці, залишається на «передовому рубежі» боротьби зі злочинністю «сам на сам».

Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що узагальнення й набуття досвіду дослідження організації діяльності правоохоронних органів, підготовки кадрів різних держав світу є дуже важливим, необхідним і вкрай актуальним для нашої держави. Вказане зумовлене, на нашу думку, не тільки реформуванням правоохоронних органів України і євроінтеграційними та світовими процесами. Світ, держава й суспільство перебувають у постійному русі, постійному розвитку, постійній інтеграції і трансформації. Демократичні перетворення, що відбуваються в Україні з моменту здобуття незалежності, спрямовані, в першу чергу, на побудову демократичної і правової держави. Адже згідно зі ст. 3 Конституції України розвиток сфери законодавчих новацій та ініціатив, забезпечення правопорядку, запобігання, протидії та розслідування злочинів має принципове значення для держави, тож воно має йти в ногу з часом, в ногу зі світовими тенденціями.

Взаємодія правоохоронних органів України і США

У даній статті системний розгляд деяких надзвичайно важливих аспектів організації діяльності щодо підготовки елітної частини правоохоронних органів США спонукає до роздумів і міркувань стосовно припустимості застосування низки її важливих складових частин досвіду, знань, умінь і навичок також і в Україні. Це питання управління правоохоронними органами й безпосередньо питання щодо особливостей методики розслідування окремих видів злочинів (кібертероризму, злочинів у соціально-телекомунікаційній індустрії, торгівлі людьми), новітніх експертних криміналістичних досліджень, структурної побудови органів внутрішніх справ, поліції (наприклад, чи не було б цікавим для України запровадження посади «обраного» начальника поліції району, міста чи області за аналогом англійського поліцейського чи американського шерифа), професійної освітньої, науково-дослідної та правоохоронної діяльності тощо.

У той же час, потужний досвід органів внутрішніх справ України у вирішенні багатьох питань протидії злочинності й організації професійної діяльності, накопичений за багатолітню історію в нашій країні, на нашу думку, міг би бути корисним і для відповідних правоохоронних, у тому числі й поліцейських підрозділів не тільки США, але й інших країн Європи та світу.

Відомо, що сьогодні Україна має достатньо реальних можливостей для обміну корисною інформацією, науковими здобутками, професійним досвідом тощо з іншими державами взагалі та їхніми правоохоронними органами, зокрема.

Відомо, що лише за попередні роки в Україні проведені такі цікаві комплексні наукові дослідження як: «Тероризм — глобальна проблема людства», «Біологічний тероризм», «Радіоактивний тероризм», «Міжнародний тероризм», «Кібертероризм», «Кримінальні вибухи», «Фінансовий моніторинг», «Економічна розвідка», «Запобігання, протидія і розслідування легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, фінансування тероризму», «Наркозлочинність», «Кіберзлочинність», «Використання засобів масової інформації при розслідуванні злочинів», «Взаємодія правоохоронних органів із засобами масової інформації (пресою, радіо, телебаченням тощо).

Слід зазначити, що українськими науковцями сьогодні вже опубліковані новітні фундаментальні праці за результатами проведених наукових досліджень, таких як: «Убезпечення життя», «Філософія права», «Конвергенція сонячного суспільства знань: креативна освіта і цивілізаційний розвиток», «Електронна цивілізація: інноваційне майбутнє України», «Е-суспільство: цифрове майбутнє України», «Правова соціалізація особистості в сучасному світі: людина, суспільство, цивілізація», «Безпека людини, суспільства, держави, цивілізації», «Пандемія страху», «Космічне право України», «Правова деонтологія», «Методологія і доктрина сучасної кримінології», «Транснаціональна злочинність», «Комп’ютерна злочинність», «Зброєзнавство: правові основи регулювання обігу зброї в Україні, Європі і світі», «Балістика», «Нелегальна міграція в Україні», «Тіньова економіка та організована злочинність», «Таємна агентура департаменту поліції МВС Російської імперії», «Кримінологія», «Криміналістика», «Розслідування серійних вбивств» та багато інших.

Окрім цього, на нашу думку, важливим напрямом діяльності органів державної влади України має стати ґрунтовне дослідження й використання отримуваної з-за кордону інформації з тих чи інших питань, зокрема, у законотворчій, правозахисній і правоохоронній сферах. Вказане має лягти в основу комплексних наукових досліджень й практичної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Результати цієї діяльності можуть з’явитися вже в близькому майбутньому у вигляді пріоритетних напрямів діяльності органів внутрішніх справ, прокуратури, поліції з новими підходами й методами роботи, з новими здобутками та досвідом, з новими технологіями й принципами діяльності як вітчизняного, так і міжнародного співробітництва, партнерства, порозуміння, взаємодії, з іншою суспільною думкою. Набутий досвід такої співпраці сприятиме, в тому числі, формуванню світоглядно-філософського й соціально-правового іміджу України в світі.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Джорджія проти Трампа

Опубліковано

on

Влада Джорджії почала розслідування дій колишнього президента США Дональда Трампа зі скасування результатів виборів у штаті.

Про це повідомив представник держсекретаря штату Бреда Раффенспергера «Офіс держсекретаря розслідує отримані скарги. Розслідування носить ознайомлювальний й адміністративний характер. Будь-які подальші юридичні зусилля будуть залишені на розсуд генерального прокурора». Як передбачається, розслідування частково зосередиться на телефонному дзвінку 2 січня, в якому Трамп тиснув на Раффенспергера, щоб той «знайшов» голоси, необхідні для скасування його програшу на виборах у штаті.

Джорджія була одним із декількох регіонів, де адвокати Трампа безуспішно подавали позови, щоб оскаржити результати. А сам Трамп протягом декількох місяців після виборів помилково стверджував, що він переміг у Джорджії, незважаючи на численні перерахунки, що показують, що виграв із невеликим відривом Джо Байден.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

І королева не така вже й свята…

Опубліковано

on

Британська королева Єлизавета ІІ свого часу наказала приватному адвокату добитися, щоб для неї у законі про прозорість зробили виняток.

Таким чином королева успішно добилася урядових змін у законопроекті, аби приховати від суспільства її «принизливе» особисте багатство. Про це пише The Guardian з посиланням на документи, які опинилися в розпорядженні видання. Низка урядових записок, які зберігалися в Національному архіві, говорять, що особистий адвокат Єлизавети Віндзор тиснув на міністрів з вимогою змінити певний законопроект. Це було потрібно для того, щоб її активи лишилися таємницею для громадськості.

Після втручання королеви, уряд додав у законопроект щодо заходів прозорості новий пункт, яким давав право владі робити винятки для компаній, які використовують «глави держав». Усе це сталося в 1970-х роках. В результаті поправку використали для створення державної фіктивної корпорації, яка тримала в таємниці приватні акції й інвестиції королеви Єлизавети II щонайменше до 2011 року.

Реальні масштаби багатства британського монарха так і не були розкриті. Хоча за певними підрахунками, вони складають сотні мільйонів фунтів стерлінгів. Докази тиску королеви на міністрів були виявлені в ході розслідування The Guardian. Воно було націлене на викриття того, як королівська сім’я використовує таємну парламентську процедуру під назвою «Узгодження з королевою» для впливу на законотворчі процеси у Британії.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Самозаспокоєння Лукашенка: чому білоруська влада змінює тактику?

Опубліковано

on

Чи чекають на Білорусь конституційна реформа та дострокові вибори? Важко сказати. Кілька місяців тому такі очікування були мейнстримом як у білоруських, так і в російських політологів. Стартом змін зазвичай вважався черговий з’їзд Всебілоруських народних зборів (пройшли 11—12 лютого). Відкриття цього зібрання та промова на ньому самопроголошеного президента Лукашенка показали: влада змінила свої плани й більше не збирається йти на поступки ані протестувальникам, ані Кремлю. Спробуємо розібратися, що це означає і які наслідки може мати?

В очікуванні транзиту

Про те, що Лукашенко розмірковує про транзит влади, говорили вже давно — задовго до президентських виборів минулого року й масштабних протестів у Білорусі. Й значне місце у цих планах відігравали Всебілоруські народні збори (ВНЗ) — шосте засідання цього дещо специфічного органу, вперше скликаного Лукашенком у 1996 році, на початку його правління, для боротьби із тоді опозиційним парламентом. Завдяки цьому Лукашенко тоді зміг отримати розширенні повноваження, монополізувавши всю владу в країні. Тому наступні збори мали більше декоративний характер — раз на п’ять років представники «громадськості» збиралися в Мінську, схвалювали дії влади та запропонований нею курс на наступні роки.

Проте початок протестів та потреба у форсованій реформі влади знову повернули інтерес до ВНЗ. Вважалося, що Лукашенко піде на реформу за казахстанським сценарієм, створивши при зібранні постійно діюче політбюро та ставши його головою. Тим самим на новій посаді він зберіг би значну частину президентських повноважень, що відкривало шлях і до дострокових парламентських та президентських виборів.

До останніх самопроголошеного президента активно спонукала й Росія, яка бачила в білоруських протестах шанс на створення альтернативних центрів влади в Білорусі та можливість просування політиків, більш схильних до подальшої інтеграції, аніж Лукашенко. Тож невипадково тези про потребу якомога швидших конституційних змін та дострокових виборів лунали під час кожної розмови Лукашенка з росіянами. По суті це стало умовою російської підтримки, без якої самопроголошений президент міг би і не втримати владу. Тож ще в листопаді—грудні минулого року такий сценарій вважався найімовірнішим. Проте за останні місяці ситуація докорінно змінилася.

Новий план Лукашенка

Про те, що не варто очікувати швидких змін, було відомо ще напередодні ВНЗ. Зокрема, його організатори вже заявляли, що на адресу зібрання від громадян надійшло понад 6 тисяч пропозицій про конституційні зміни. А це означало, що цю тему збираються «заговорити» без ухвалення конкретних рішень. Проте всі крапки над «і» розставила кількагодинна промова Лукашенка на початку зібрання. Він дав зрозуміти, що не піде ані на швидкі політичні зміни, ані на поступки РФ.

Зокрема, перерозподіл влади буде можливий не раніше наступного року. «Протягом цього року проект конституції буде готовий, і він буде протягом цього часу обговорений всенародно. А на початку наступного року, як мінімум, ми винесемо його на референдум», — пообіцяв Лукашенко, при цьому не згадавши про можливість дострокових виборів, які він раніше обіцяв провести одразу після конституційної реформи. Швидше за все, цю обіцянку він просто вирішив «забути». Тим більше, що в своїй промові Лукашенко озвучив умови, за яких він «готовий віддати владу», й виконання цих вимог найближчим часом навряд чи можливе.

«Головна умова: в країні мир, порядок, жодних протестних дій, висловлювати думку — в рамках закону… Друга умова. Якщо складеться так, що до влади прийдуть не «ті», то другим пунктом запишемо, що жодна волосина з прихильників нинішнього президента впасти не може», — заявив Лукашенко. При цьому самопроголошений президент підтвердив, що транзит влади призведе до збільшення повноважень ВНЗ — зібрання має перетворитися на конституційний орган, який і стане стабілізатором на перехідний період.

Так само Лукашенко пішов на розворот свого курсу щодо інтеграції з РФ. Точніше, повернувся до звичайної стратегії «багато обіцянок — мало реальних кроків». «Уся система органів Союзної держави створена, й вона ще не відпрацювала своє, вона життєздатна, вона не може бути викинута на звалище. Ось і вся відповідь. Давайте пройдемо цей шлях і подивимося, що скажуть народи. Може вони скажуть, що мало цієї інтеграції, підемо далі. Але не можна перестрибувати через етапи, не можна перенапружувати обстановку ні в Росії, ні, тим більше, в Білорусі», — заявив він.

Що стало причиною такої зміни риторики Лукашенка? Експерт незалежної ініціативи «Мінський діалог» Дзяніс Мельянцов пояснює це тим, що білоруський режим наразі почувається набагато безпечніше, аніж ще кілька місяців тому. «Хоча протестні настрої нікуди не поділися, народна активність взимку суттєво впала. А на додачу протести всередині Росії відвертають увагу Кремля від Мінська і, як наслідок, зменшують зовнішній тиск на Лукашенка», — пояснює він. Таким чином, вважає експерт, Лукашенко вирішив відмовитися від нав’язаної йому моделі термінового транзиту влади. «Проте, і зібрання це підтвердило, від самої ідеї диктатор не відмовився. Він розраховує стабілізувати ситуацію в країні і за таких умов провести щось схоже на казахтанський транзит — звільнити президентську посаду, проте зберегти за собою ключові повноваження», — додає Мельянцов.

В очікуванні весни

При тому офіційний Мінськ доклав досить багато зусиль, аби показати збори 11—12 лютого як своєрідний «з’їзд переможців». Зібрання мало створити картинку перемоги не лише над протестами всередині країни, а й над Заходом. Показово, що, згадавши ЄС, Лукашенко розповів, що й там уже відійшли від жорсткої політики й, нібито, готуються визнати його президентом. А як доказ розповів про «недавній лист» голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, де він названий «его превосходительство президент Республики Беларусь». «Пишуть одне, а на Заході вітають інших. Могли написати «екс-президенту», «колишньому президенту» або «білоруському народу». Проте я вдячний, що вони розуміють, хто в домі господар», — зазначив Лукашенко. В Єврокомісії оперативно відреагували на цю заяву. Там повідомили, що вказаний лист присвячений перенесенню саміту Східного партнерства і його датовано 9 червня минулого року — часом, коли Лукашенко ще вважався президентом.

Так само сумнівно виглядає й перемога над протестами. Напередодні білоруські державні медіа оприлюднили результати опитування, проведеного на замовлення держагентства БЕЛТА, згідно з яким рівень підтримки Лукашенка зріс до 66,5%, а протести в країні не підтримують 72,4%. На результати цього опитування й спирається влада, говорячи про перемогу над протестами. Втім підстав довіряти такій соціології небагато. Зокрема, нещодавнє опитування британського Chatham House засвідчило, що Лукашенка підтримують всього 27,4% білорусів, що менше результати ув’язненого кандидата в президенти Віктора Бабарико (28,8%). Ще чверть білорусів не бачать політиків, гідних довіри, а решта — підтримують інших опозиційних Лукашенку політиків.

Уже за місяць ці переможні заяви Лукашенка можуть бути спростовані відновленням навесні масових протестів. Наразі вважається, що вони будуть менш масовими, аніж восени — значна частина активних протестувальників або ув’язнена, або за кордоном. Проте білоруські протести вже не раз дивували скептиків. А головне — західні санкції посилили залежність Мінська від фінансової допомоги РФ. Наразі наступний російський кредит — на суму понад 3 млрд доларів — Мінськ планує отримати наприкінці лютого. Проте чи надовго вистачить цієї допомоги, й чи готова Росія й надалі фінансувати Лукашенка без зустрічних поступок з його боку? Тож про перемогу Лукашенка говорити явно зарано. І не виключено, що його виступ на Всебілоруських народних зборахі був лише сеансом самозаспокоєння.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram