Connect with us

В світі

Справа MH-17: суд у Гаазі продовжив слухання

Андрій ГУК,
адвокат, експерт з авіаційного права,
партнер в юридичній фірмі «Анте»

Після перерви, яка тривала з 23 березня, відновилися засідання Окружного суду Гааги, що розслідує справу про збиття авіалайнера MH-17 «Малайзійських авіаліній». Слухання в цьому безпрецедентному процесі відбуваються не в самій Гаазі, а в захищеній та ізольованій будівлі — судовому комплексі аеропорту Схіпхол.

Новий етап слухань триватиме з 8 червня до 3 липня. Наступний, третій блок засідань, заплановано на вересень. Утім, не варто чекати, що наступні чотири тижні засідання проходитимуть щодня.

Навпаки, все свідчить про те, що будуть нові перерви. Адже будь-яке відтермінування та затягування цілком лягає в логіку дій РФ, яку наочно продемонструвала сторона захисту.

Тягнути, скільки можна

Від березня у процесі сталося кілька цікавих подій. Варто нагадати, що в одного з обвинувачених, підполковника запасу російських Повітряно-десантних військ Олега Пулатова є два голландських адвокати й одна представниця з РФ (за сумісництвом зірка російського телебачення) Єлєна Кутьїна, яка за статусом не може брати участі в засіданнях і не має доступу до файлів справи, але навіщось потрібна в процесі.

Отже, останніми місяцями ці адвокати Пулатова натхненно працювали на затягування справи. Вони, зокрема, писали листи до суду, обґрунтовуючи, що їм не вистачає часу для підготовки заперечень, тому засідання треба відкласти. Ця тактика не спрацювала: суд ввічливо дав зрозуміти, що розгляд триватиме.

А вже зараз, під час засідання, адвокатка росіянина довго пояснювала, як їм важко вдвох доганяти шість років слідства. Вона доводила, що коронавірус ускладнив роботу, що нереально спілкуватися про справу онлайн і що за два місяці неможливо осмислити всі матеріали та сформулювати позицію в такій складній справі.

Суд знову відповів, фактично, відмовою, нагадавши, що адвокати мають право подати обґрунтовані заперечення чи запити на дорозслідування на пізніших стадіях (а отже, спроби затягнути процес триватимуть і згодом), однак щоразу суд вимагатиме пояснення причин неможливості зробити це раніше.

Поправка на коронавірус і карантин

Варто відзначити, що від березня зала суду дещо змінилася — для захисту прокурорів та суддів облаштовано прозорі перегородки, а адвокатів розсадили на відстані один від одного, тому на небезпеку засідань ті дорікнути не могли.

Цікавим був момент, коли прокуратура намагалася дізнатися, чи контактували адвокати зі своїм підзахисним, підполковником Пулатовим. Адвокатка довго розказувала про те, що для встановлення довіри треба бачитися наживо, а в онлайн та ще й з перекладом нереально вловити всі погляди один одного та встановити належний рівень довіри, тому позицію неможливо узгодити з клієнтом. Також прокуратура запитувала, чи хоча б прочитав Пулатов те, що перекладено російською мовою у справі.

Далі захист емоційно посперечався з прокуратурою, але, по суті, уникнув відповіді на ці запитання. А ще адвокати росіянина спробували «підважити» доказову базу у справі.

Захищені свідки

Адвокати Пулатова подали апеляцію на той факт, що 13 свідків мають статус threatened witnesses (свідків, яким загрожує небезпека). Цей статус їм присвоїли так звані examining magistrate (український аналог — слідчі судді) Гаазького окружного суду, коли допитували їх у період із 2016 по 2018 рр. У справі їхні свідчення викладені в письмових заявах, з яких вилучено все, що дозволило б ідентифікувати таких свідків. За нідерландським законодавством, подібні письмові заяви є повноцінними доказами, що можуть бути використаними під час слухання справи по суті.

Більшість скарг росіян суд відхилив: колегія у складі трьох суддів (які не є ні слідчими, ні тими, хто слухає справу по суті) погодилася з рішенням приховати особу свідків, а щодо 13-го — задовольнив апеляцію адвокатів російського підполковника. Причина суто процедурна — на момент визначення статусу свідка, що фігурує у справі під номером V11, Олег Пулатов уже мав статус підозрюваного, тому мав право висловитися щодо цього свідка, або ж поставити йому свої запитання. А оскільки такої можливості Пулатову тоді не надали, то знеособлені показання цього свідка повинні вилучити з матеріалів справи. Або ж, якщо прокуратура захоче, вона може організувати допит цього свідка заново.

Головуючий суддя ще буде вирішувати це питання, поки заява свідка V11 залишається у справі. Але особу свідка у будь-якому разі не буде розкрито.

Без Малайзії, але з Гордоном

Ще одна цікава деталь, про яку стало відомо на слуханнях: «Малайзійські авіалінії» (власник збитого лайнера) не хочуть брати участі в кримінальному процесі жодним чином. Окремою темою для дискусій стали дані із супутників, отримані від США. Ці дані мають гриф таємності, тому в справі фігурує лише меморандум — відкрита описова частина, що є важливою для процесу. Водночас повні дані американці надали голландському прокурору зі спеціалізацією в антитероризмі. Прокурор їх оглянув і підтвердив відповідність меморандуму цим даним.

І, нарешті, про нашуміле інтерв’ю Дмитра Гордона з Ігорем Гіркіним (Стрєлковим), що є одним із підозрюваних у цьому процесі. Суд попросив прокуратуру надати інформацію про це інтерв’ю. Але не варто чекати, що 3,5 години розмови з підозрюваним стануть доказами у справі. Щоб отримати покази підсудного, які можуть увійти в доказову базу, звісно ж, недостатньо просто зателефонувати до нього по скайпу. Процедура допиту є зовсім іншою. Нідерландська прокуратура і раніше згадувала важливість таких інтерв’ю, але не в контексті збирання показів, а як інструмент їх ідентифікації й зіставлення голосу з перехопленими СБУ записами розмов, що додані до справи.

Також суд запитав у прокуратури коментарі щодо інформації BBC про те, що одного з підозрюваних, українця Леоніда Харченка, «взяли під варту» в Донецьку. Російська служба BBC зі своїх джерел дізналася, що «11 березня Харченка… заарештували, але зовсім в іншій кримінальній справі». Один зі співрозмовників журналістів вважає, що колишнього військового розвідника взяли під варту, щоб запобігти його викраденню спецслужбами України.

Що далі?

Наразі прокуратура розпочала презентацію проведеного розслідування. Зі слайдами та відеороликами. Така презентація триватиме кілька днів, після чого захисту дадуть можливість поставити запитання та оголосять перерву до 22 червня, щоб той же захист міг визначитися, чи треба на його запит проводити якесь додаткове розслідування або слідчі дії?

Також прокуратура планує детальніше, ніж досі, розповісти, як проводилося розслідування, як поступово були відкинуті інші версії (як-то українська ракета, винищувач, інше місце запуску тощо), які типи доказів використовувалися і як розслідування поступово вийшло на конкретних чотирьох підозрюваних. Прокуратура Нідерландів уже наголосила, що до дня катастрофи в Україні був збройний конфлікт між урядом України та збройними формуваннями — сепаратистами так званих «ЛНР»/«ДНР», які не визнаються міжнародною спільнотою і не є державами чи державними утвореннями. Це важливо, бо адвокати росіянина, ймовірно, заявлятимуть про імунітет комбатантів. Іншими словами, вони спробують довести, що їхній підзахисний був учасником «законного збройного формування» і тому має імунітет від звичайного кримінального переслідування.

Насправді Женевські конвенції та протоколи до них забороняють терористичні акти, атаки проти цивільних і не спрямовані на імунітет для терористів. Однак застосування цих норм є однією зі складних проблем міжнародного права. А тому попереду на нас чекають дискусії — як у цьому процесі, так і в інших, наприклад, у Міжнародному суді ООН, де Україна звинувачує РФ у фінансуванні тероризму (постачання російського «Бука», яким був збитий авіалайнер MH17, — одна з частин позову, котрий розглядає МС ООН). І дискусія з цього приводу у суді може бути важливою не лише для України та Нідерландів, а матиме вплив на всю систему міжнародного права.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Байден пригрозив Трампу військовим переворотом

За словами Джо Байдена, якщо Трамп програє на виборах, але спробує утримати владу, то покинути Білий дім йому допоможуть військові.

Джо Байден, кандидат на виборах у президенти від демократичної партії заявив, що чинного главу держави Дональда Трампа чекає військовий переворот, якщо він відмовиться визнати підсумки голосування. Про це повідомляє CNN.

Як було заявлено, якщо Трамп програє на виборах, але спробує утримати владу, то покинути Білий дім йому допоможуть військові. Політик підкреслив, що багато хто в американських Збройних силах виступає проти прагнень Трампа мілітаризувати країну. Раніше в американського лідера і глави Пентагону Марка Эспера виник конфлікт через відмову останнього залучити військових для придушення безладів, що виникли після смерті Джорджа Флойда.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Звідки ростуть «коронавірусні ноги»?

Коаліція із 62-х країн підтримує заклик Австралії щодо незалежного розслідування походження коронавірусу та дій ВООЗ у зв’язку з пандемією, повідомляє The Daily Mail.

Проект резолюції, який був представлений для голосування на Всесвітній асамблеї охорони здоров’я, вимагає незалежного розслідування й міжнародного реагування на пандемію і дії Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Його підтримав Європейський Союз, що складається з 27 країн, а також Нова Зеландія, Індонезія, Японія, Великобританія, Індія, Канада, Росія, Мексика і Бразилія. В документі зазначається, що Україна також приєдналася до цієї вимоги.

Асамблея, що складається з міністрів охорони здоров’я 194-х держав-членів Всесвітньої організації охорони здоров’я, збирається один раз на рік у Женеві (Швейцарія), для вироблення політики охорони здоров’я для ВООЗ. Цього року вона проводилася онлайн. Зазначимо, що дана резолюція є посиленою версією більш ранньої резолюції ЄС. У свою чергу США наполягають на більш жорстких формулюваннях, щоб з’ясувати, як саме спалах почався в Ухані. Найвпливовіший союзник Австралії не виступив співавтором документу, але держсекретар США Майк Помпео передодні закликав усі країни підтримати заклик цієї країни.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Зірковому іспанському футболісту загрожує тюремний термін

Нападник мадридського «Атлетіко» Дієго Коста знаходиться під підозрою іспанської прокуратури й може опинитися у в’язниці.

Тридцятиоднорічний футболіст постане перед судом у справі про несплату податків у розмірі понад 1 мільйон євро. Коста не виплатив державі частину грошей з доходів за продаж іміджевих прав у 2014-му році. Прокуратура вимагає оштрафувати екс-гравця збірної Іспанії на 500 тисяч євро, а також відправити його за ґрати на шість місяців.

Додамо, що у нинішньому сезоні, який було зупинено через пандемію коронавірусу, Дієго Коста провів за «Атлетіко» 19 матчів, забив 2 голи та віддав 3 результативні передачі.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді