Сумнівна судова реформа в Польщі: суддів примусово відправляють на пенсію

Правляча в Польщі партія «Право і Справедливість» (далі — ПіС) прагне дочасно відправити на пенсію низку суддів Верховного суду. Це передбачає судова реформа. Судді вважають це порушенням права й не збираються залишати посади.

Третє липня теоретично могло стати останнім робочим днем для голови Верховного суду (ВС) Польщі. Малгожата Герсдорф та низка її колег, згідно з новими правилами, мають бути відправлені у відставку. Європейська Комісія хоче цьому запобігти, тому 2 липня розпочала через це ще одне провадження щодо польського уряду, яке може в підсумку призвести до позбавлення Варшави права голосу в ЄС.

Закон проти конституції

Судді, яких зачіпає нове законодавство, теж не збираються мовчки спостерігати за своїм примусовим переведенням на пенсію. Вони просто вважають це протиправним, і мають на це свої аргументи. Конституція Польщі чітко вказує, що судді Верховного суду обираються на шість років та мають право обіймати посади, поки їм не виповниться 70 років. Водночас їх не можна відсторонити від роботи або звільнити з посад, неможливим є також переведення їх на інші посади в судовій системі. Судді, які попри нові правила мають бажання й надалі працювати, мали час до початку травня, щоб подати на ім’я президента країни відповідні клопотання. І лише з його згоди можна було б залишитись на посаді.

Малгожата Герсдорф вважає абсурдом цю процедуру, яку вона та її колеги відкидали з самого початку. На її переконання, це є одним із багатьох прикладів того, як націонал-консервативний уряд країни стирає розподіл влади між судовою та виконавчою гілками. «Конституція гарантує мені те, що я можу обіймати цю почесну посаду впродовж шести років. І я не бачу причин для того, аби подавати прохання на це до виконавчої влади. Це взагалі не є предметом для обговорення», — наголошує 66-річна суддя та голова Верховного суду Польщі.

Судді тримаються власної позиції

Професорка юриспруденції Герсдорф, яка з 2014 року обіймає найвищу посаду в судовій системі Польщі, є для уряду країни більмом в оці, оскільки відкрито критикує судову реформу. Її думка є авторитетною серед колег, у суперечці з урядом вона має сильну підтримку. «Згідно з конституцією Польщі суддя Малгожата Герсдорф залишається головою Верховного суду до 30 квітня 2020 року», — йдеться в спеціальній заяві, ухваленій на зібранні суддів Верховного суду, що відбулося тижнем раніше. Цей документ був ухвалений одноголосно. Тому якщо, попри заборону, Герсдорф захоче продовжувати виконувати свою роботу, вона не буде в цьому бажанні самотньою.

Неслухняні мають піти

На даний момент у Верховному суді Польщі працює 76 суддів, 27 із них — за 65 років. Якщо вони залишать свої посади, то кількість суддів у ВС зменшиться на третину. Правляча партія «Право і справедливість», яка має більшість у парламенті, може заповнити вакантні посади лояльними до уряду суддями. Крім того, згідно з новим законом, вперше до складу Верховного суду увійдуть судові представники, яких обиратимуть від Сенату Польщі. Це також нововведення. Дотепер у ВС країни не було цих суддів, що працюватимуть на громадських засадах. Вони мають, згідно із заявою міністра юстиції Польщі, гарантувати «участь суспільства» в процесі ухвалення рішень у суді.

Для уряду є важливим якомога швидше взяти під контроль Верховний суд. Оскільки саме він має право розглядати та ухвалювати рішення в питанні законності виборів. А вже восени цього року в країні відбудуться місцеві, а наступного року — парламентські вибори.

«Не існує паралельної юстиції»

У Варшаві зараз із напруженням очікують відповіді на запитання, чи зможуть й надалі працювати судді, які, попри нові правила, не погодяться залишити свою роботу. Президент країни Анджей Дуда ще 3 липня мав вирішити, як довго зможе залишатися на своїй посаді глава Верховного Суду Малгожата Герсдорф. При цьому вона не зверталася до нього з таким клопотанням, оскільки вважає це абсурдом.

У свою чергу міністр юстиції Польщі Збігнев Зіобро погрожує «дисциплінарними заходами» тим суддям, які проявлять непослух. «У Польщі не існує паралельної юстиції, є лише система юстиції, яка базується на чинному праві», — зауважив він. Міністр також застеріг суддів, щоб вони «не стояли над законом».

Геть старі еліти

Законом щодо Верховного суду практично завершується судова реформа, яку здійснює партія «Право і Справедливість». Раніше міністру юстиції було надано право призначати та звільняти голів судів. Також лояльними до уряду суддями були укомплектовані Конституційний трибунал Польщі та Вища рада суддів.

Судова реформа була однією ключових виборчих обіцянок націонал-консервативної партії ПіС. Ця реформа спрямована проти так званої старої «касти суддів», яка, за словами міністра юстиції Зіобро, опікується лише власними інтересами та в якій, нібито, досі працюють старі кадри ще з комуністичних часів.

Польща під критикою Брюсселя

Судова реформа гостро критикується Венеціанською комісією Ради Європи та Європейською Комісією. З грудня 2017 року, вперше в історії ЄС, розпочато провадження щодо Польщі через судову реформу, що в підсумку може призвести до обмеження права голосу країни в ЄС. Польському уряду закидають зазіхання на незалежність судової гілки влади та політизацію діяльності органів юстиції.

Протести опозиції

Польська опозиція мобілізується та анонсувала проведення акцій протесту проти політизації судів. Це має стати також і сигналом для Європи, щоб вона не зменшувала тиск на польський уряд та продовжувала юридичні процедури проти нього.

Колишній президент країни Лех Валенса, виступаючи в Гданську, також пообіцяв втрутитися в сьогоднішню польську політику. Він пообіцяв, що «якщо керманичі у будь-який спосіб здійснять наступ на Верховний суд», то тоді він особисто приїде до Варшави й візьме участь у протестах. Якщо поліція стане в нього на шляху, то Валенса пригрозив «захищатися». Дехто вважає 74-річного політика божевільним, але для багатьох в країні він є живою легендою антикомуністичного руху 1980-х років та надією. Тож на Польщу попереду чекає чергова гаряча політична фаза.

Моніка Серадзька,
Максим Сидоржевський,
DW

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути