Connect with us

В світі

Трамп проти всіх: як напад на Капітолій може змінити США?

Дата публікації:

Володимир ДУБОВИК,
директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова

Бурхливі дні 5—7 січня залишать яскравий слід в історії США. Атака прихильників Дональда Трампа на Капітолій увійде в американську історію як приклад загроз, які можуть постати навіть перед зрілими демократіями. Й хоча турбулентності Сполученим Штатам вистачало й протягом 2020 року – політична криза, імпічмент, пандемія, падіння економіки, президентські вибори, результати яких одна зі сторін відмовилась визнавати, але згадані події перекривають усю драму минулого року. Які наслідки матиме атака на Капітолій, і хто понесе відповідальність за неї? 

Вперше за 200 років

Якщо починати у зворотньому хронологічному відліку, то треба перш за все сказати, що тоді Конгрес підтвердив результати президентських виборів, таким чином зробивши останній формальний крок до передачі влади Джо Байдену за два тижні, 20 січня. Але відбулося це за надто драматичних обставин. Частина республіканців в обох палатах Конгресу готувала затримку процесу. Але було зрозуміло, що вона навряд чи надовго затягне процес сертифікації голосів виборців. Крім того, результат був зрозумілий ще до початку процесу – значна частина республіканців чітко дала знати, що вони проголосують за сертифікацію, а багато з них були проти затримок.

Але відбулася інша затримка, яку передбачити було важко, через проникнення частини протрампівських активістів до будівлі Конгресу. Капітолій пав вперше після захоплення його британськими військами в 1814 році. Щоправда, тоді Вашингтон згорів, зараз йому пощастило більше. Американських парламентарів (а відтак і тодішнього віце-президента Пенса, який саме головував у процесі сертифікації) раптово евакуювали й розмістили на армійській базі Форт Макнейр. Ці новини та відео і фото з будівлі Капітолію більше нагадують голівудський блокбастер, аніж реальність, але це все дійсно сталося. Поки що можна робити лише якісь швидкі зауваження, висновки по «гарячих слідах». Час для глибшого аналізу прийде згодом.

Загроза, якої не помічали

Перш за все, у всіх викликає подив те, як легко хулігани проникли у приміщення. Поліція Капітолію, яка налічує 2300 осіб і має щорічний бюджет у $460 млн, виявилася не готовою впоратися з таким викликом. Але чому ж не був напоготові резерв правоохоронців, різних відомств, що відповідають за порядок? На це питання американцям ще треба відповісти, аби зрозуміти, як таке могло статися в святая святих американської демократії?

Не можна не порівняти реакцію правоохоронців на ці події з їхньою реакцією на расові протести навесні-влітку минулого року. Тоді Вашингтон перетворився на суцільний військовий табір. Кульмінацією став розгін демонстрації на площі Лафаєт 1 червня. Чому зараз все сталося інакше? Одна з можливих відповідей полягає в тому, що ліволіберальних протестуючих надмірно демонізували, а реальну загрозу з радикального правого флангу применшували. В одному випадку значна частина протестувальників була з небілим кольором шкіри, в іншому – переважно з білим. Власне, це порівняння підтверджує тезу про інституціональний расизм у США, зокрема з боку правоохоронців.

Можна лише уявити, якою могла б бути реакція спеціальних служб на суто гіпотетичне захоплення будівлі Конгресу, скажімо, прихильниками Аль-Каїди. Але купа білих розбишак – то, начебто, й не велика проблема. І це попри те, що вже були прецеденти захоплення озброєними людьми асамблеї в штаті Мічиган, ще раніше були події у Шарлотсвіллі, штат Вірджинія. Це — лише окремі епізоди, але їх було багато, й тенденція мала б бути зрозумілою.

Фактор Трампа

Зрозуміло, що відповідальність за події несуть особисто тодішній президент Трамп та оточення, його пропагандистська машина, Республіканська партія. Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл тоді виголосив проникливу промову, закликавши до здорового глузду та зваженості. Але його вже не чули – ані його більш радикальні колеги, ані радикальні елементи на вулицях.

Республіканська партія з цими подіями поринула ще глибше у внутрішню кризу. Останніми роками вона стала партією Трампа. Але зараз власне загострюється боротьба за майбутнє партії. Традиційні консерватори, республіканці намагаються відновитися й вивести партію з-під контролю Трампа та його прихильників. Це було дуже помітно в останні місяці та тижні, а зараз цей процес, напевно, прискориться. Натомість Дональд Трамп створив ситуацію, що посприяла драматичним подіям у Вашингтоні. Він робив це системно й послідовно. Він не роблячи таємниці з того, що хоче розхитати американську політичну систему, зруйнувати норми та традиції. Але в останні місяці він ще більше нагнітав напругу. Вранці дня захоплення Конгресу Трамп особисто закликав натовп йти до Капітолію. Звичайно, можна сказати, що він не мав на увазі захоплення будівлі. Але в умовах підвищеної екзальтації його прихильників такий сценарій став реальністю.

Варто ще нагадати його скандальну розмову з очільниками державного апарату в штаті Джорджія. Вона цілком вписується в його лінію поведінки. Трамп порушив устої федералізму, намагаючись втрутитися у справи місцевих органів влади. Він також порушив інший важливий принцип демократичного врядування – розділення влади між різними її гілками. Він безсоромно користувався «адміністративним ресурсом» протягом виборів.

Бунт найближчого оточення

Тому дії Трампа в останні дні його президенства не повинні дивувати. Це — логічна вища точка процесу. Небажання президента зняти напругу навіть на тлі захоплення Капітолію, звичайно, підвищує його особисту провину. А твіти Трампа, аж поки Твіттер не вирішив заблокувати його акаунт, лише підливали олії у вогонь, підбурювали, а не сприяли владнанню ситуації.

За все це громадянин Трамп має понести як політичну, так і юридичну відповідальність. Критика дій Трампа екс-президента США в ті дні лунала з різних куточків його власної партії. Члени Конгресу – республіканці були шоковані ситуацією, коли вони мали негайно евакуюватися і кілька годин переховуватися в таємних локаціях. Багато хто з них не забуде цього і не вибачить Трампу.

Серед них – і тодішній віце-президент Майкл Пенс. Чотири роки він уособлював лояльність до Трампа. Але зараз, здається, і йому урвався терпець. Хоча до останніх днів він намагався уникати зайвої конфронтації. Зокрема, перед початком сертифікації голосів виборників Пенс чітко заявив, що буде виконувати суто формальну роль, як того вимагає конституція. Те, що він опинився заручником ситуації в контексті захоплення Конгресу, явно вплинуло на нього. Його твіти в розпал кризи були набагато більш виважені та відповідальні, ніж твіти Трампа. І це не й дивно, адже якщо Пенс хоче мати продовження своєї політичної кар’єри, він повинен певною мірою дистанціюватися від Трампа.

Карт-бланш для Байдена

І звичайно, не можна не згадати про результати виборів до Сенату, що відбулися у штаті Джорджія 5 січня. Обидва місця від Джорджії отримали демократи. Це призвело до співвідношення між двома партіями в Сенаті 50 на 50. А це, своєю чергою, означатиме, що тепер вирішальне слово в патових ситуаціях буде за віце-президенткою Камалою Гарріс, оскільки саме віце-президент головує в Сенаті і може подавати голос за потреби.

Це був серйозний удар по республіканцях. Провина Трампа, напевно, є й тут. Експерти ще будуть розбиратися, чи вплинула позиція Трампа про нечесність виборів на активність виборців у Джорджії. Очевидно, що багато республіканців вважають саме так. Або навпаки, відмова Трампа визнати результати президентських виборів, його тиск на місцевих чиновників у Джорджії, цілком можливо призвели до підвищеної активності виборців, що голосували проти його партії. Зараз у Джо Байдена має бути карт-бланш на проведення швидких дій та рішень.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Болгарія висилає двох російських дипломатів

Опубліковано

on

Болгарія оголосила персонами нон грата двох російських дипломатів у зв’язку зі шпигунським скандалом.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє БНТ. У ході розслідування встановлено, що двоє громадян Російської Федерації здійснювали нерегламентовану діяльність, маючи дипломатичний імунітет. У посольстві РФ рішення болгарської сторони щодо висилки дипломатів назвали «безпідставним демаршем» і заявили, що «російська сторона зберігає за собою право на відповідні заходи». Напередодні Генпрокуратура Болгарії повідомила про початок досудового провадження стосовно групи осіб, підозрюваних у шпигунстві на користь РФ. Головний прокурор Іван Гешев 22 березня офіційно передав інформацію в МЗС. Як повідомлялося, 19 березня в ході спецоперації в столиці Болгарії Софії затримали шість осіб за шпигунство на користь Росії. Всі вони раніше служили в розвідці. Їм висунуто обвинувачення за статтею «Шпигунство». За інформацією прокурорів, група людей на чолі з колишнім високопосадовцем болгарської військової розвідки вибудувала розвідувальну мережу з метою шпигунства на користь Росії. Вони вербували людей, що мали доступ до державної таємниці як Болгарії, так і НАТО. Двадцять першого березня суд у Болгарії у рамках розслідування справи про шпигунство на користь РФ ухвалив рішення залишити під вартою п’ятьох підозрюваних.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

«Репортери без кордонів» проти Facebook

Опубліковано

on

Міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» подала в суд на Facebook, звинувативши соцмережу у використанні комерційної практики, що «вводить в оману».

Про це повідомляється на сайті організації. Як відзначають у своєму позові представники «репортерів», соцмережа обіцяє користувачам «безпечне, надійне і вільне від помилок» онлайн-середовище, але замість цього у Facebook широко поширюються «ксенофобські публікації та фейки».

В якості відповідачів в позові вказані французьке та ірландське відділення мережі. Організація очікує, що рішення французького суду щодо Facebook матиме «глобальні наслідки», оскільки в соцмережі діють єдині умови обслуговування по всьому світу. Згідно з французькими законами, використання нечесної комерційної практики карається штрафом у розмірі до 10% від річних продажів в цій країні.

Спричинило позов те, що 22 березня 2021 року Facebook опублікувала дані про боротьбу з поширенням недостовірної інформації. Компанія повідомила, що щодня видаляє кілька мільйонів фейкових акаунтів. Так, у період з жовтня по грудень 2020 року були видалені понад 1,3 мільярда таких акаунтів, а за останні три роки були видалені понад 100 мереж за «скоординовану недостовірну поведінку».

Станом на березень 2021 року, відзначили у Facebook, відстеженням недостовірної, фейкової інформації та акаунтів займаються понад 35 тисяч осіб.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Нові санкції проти РФ

Опубліковано

on

Міністерство торгівлі США розширило експортні обмеження щодо Росії у зв’язку з отруєнням опозиціонера Олексія Навального.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на сайт американського міністерства. «Використавши проти дисидентів нелегальні нервово-паралітичні засоби як усередині, так і за межами РФ, російський уряд діяв грубо порушуючи свої зобов’язання, передбачені Конвенцією про хімічну зброю, й безпосередньо піддав смертному ризику своїх громадян та громадян інших країн. Міністерство торгівлі прагне запобігти доступу Росії до чутливих технологій США, які можуть бути спрямовані на її шкідливу діяльність з розробки хімічної зброї» — йдеться в заяві міністерства торгівлі.

Санкції включають нові експортні обмеження і вступили в силу 18 березня. Зокрема, США відмовлятимуть в експорті в Росію товарів, пов’язаних із національною безпекою; також влада США призупинить дію ліцензій на обслуговування й заміну деталей та устаткування, які раніше були поставлені в Росію. Нові обмеження є розширенням санкцій, запроваджених на початку березня проти дев’яти російських компаній.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram