Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою? - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою?

Дата публікації:

Олена ОМЕЛЬЧЕНКО,
партнер юрфірми «Ілляшев та Партнери»,
керівник практики міжнародної торгівлі

Не так давно США зробили вкрай важливий крок до позбавлення Росії статусу країни з ринковою економікою. Наразі дослідження фактів щодо неринкового статусу РФ здійснюється в рамках антидемпінгового розслідування щодо імпорту карбамідно-аміачної суміші (КАС) в США. Відповідно, якщо ринковий статус Росії не підтвердиться, то США застосують високий рівень антидемпінгового мита на імпорт КАС і поставлять під сумнів імпорт інших товарів хімічної промисловості Росії. Проте цей крок може мати й набагато більше значення. Зокрема, таке рішення може стати прецедентом для інших країн. І звичайно, цей досвід має взяти на озброєння й Україна.

Читайте також: У РФ вирішили «приземлити» інтернет

Сумніви в ринковості РФ

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Тридцятого червня Міністерство торгівлі США отримало скаргу від американських виробників, які стверджують, що КАС із Росії імпортується за демпінговими цінами, що завдає істотної шкоди промисловості Сполучених Штатів. За результатами розгляду даної скарги Мінторг США розпочав антидемпінгове розслідування та дослідження на предмет відповідності економіки Росії ринковому статусу.

Відповідно до американського законодавства, в країнах з неринковою економікою уповноважений орган не використовує ринкові принципи ціноутворення, а вартість товару є несправедливою.

Читайте також: Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

Критеріями ринкової економіки, якими має керуватися Мінторг США при визначенні наявності статусу країни з ринковою економікою, відповідно до розділу 771(18)(B) Закону про тарифи 1930 року є:

  • ступінь конвертованості валюти іноземної країни у валюту інших країн;
  • ступінь, в якому ставки заробітної плати визначаються шляхом вільних переговорів між працівниками та менеджментом;
  • ступінь, в якому в країні легалізовані інвестиції з-за кордону;
  • ступінь державної власності або контролю над виробництвом;
  • ступінь державного контролю за розподілом ресурсів і за рішеннями підприємств про ціни на продукцію та обсяги випуску;
  • інші фактори, які уповноважений орган вважатиме необхідними.

Якщо економіка країни не відповідатиме згаданим критеріям, то Мінторг США може класифікувати Росію як неринкову економіку й розрахує максимально високий рівень антидемпінгового мита на основі інформації з третьої, так званої «сурогатної» країни.

Американські виробники вважають, що «сурогатною» країною для розрахунку демпінгової маржі має бути й Польща з огляду на схожий рівень економічного розвитку з Росією. Окрім цього, за їхніми даними, демпінгова маржа для Росії за методологією для країн з ринковою економікою складає 169,96% та 391,65%, а з неринковою економікою — 245,98% і 433,37% для цілей ініціювання розслідування.

Така висока демпінгова маржа пояснюється відсутністю доступу до справедливих цін на російський товар та енергоресурси, що призвело до конструювання собівартості та ціноутворення з боку скаржників. Враховуючи те, що Мінторг визнав докази, надані американською промисловістю, достатніми для порушення процесу, російським виробникам необхідно буде надати вичерпну інформацію, аби спростувати наявність демпінгового імпорту. В іншому разі визнання Росії країною з неринковою економікою у рамках розслідування призведе до обмеження доступу до американського ринку російської КАС на п’ятирічний період з правом продовження заходів кожні п’ять років.

Це рішення саме по собі може створити ефект доміно. Дії Вашингтона можуть сприяти зростанню надходження російського товару на треті ринки й нові антидемпінгові процеси в інших країнах. Щоправда, на ціни на українському ринку це не вплине, через заборону ввезення цієї продукції російського виробництва. Втім, можливе позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою матиме вплив не лише на ринок КАС. Це рішення може стати прецедентом як для інших галузей, так і для інших країн, зокрема й України.

Приклад для ЄС та України

Практику поділу країн на ринкову та неринкову економіки для цілей антидемпінгових розслідувань використовують не лише в США. Зокрема, Туреччина, Мексика та Індія ще не так давно для цілей нараховування антидемпінгового мита на завищеному рівні визначали Україну країною з неринковою економікою. Крім цього, до 2018 року в регламенті ЄС містився список держав, що не мають статусу країни з ринковою економікою.

Щоправда, після наполегливих вимог Китаю та реформи інструментів торгового захисту Європейська комісія урівняла всі країни й перестала розділяти на країни з ринковою або неринковою економікою. Разом із цим ніщо не заважає Брюсселю здійснювати коригування у випадку «непоказової» собівартості товару іноземного виробника та нараховувати завищене мито завдяки таким методикам.

Україна останніми роками також використовує таку методику — переважно до імпорту товарів з Китаю, Росії, Білорусі та Молдови. У зв’язку з цим за останні десять років суттєво зросла середня ставка антидемпінгового мита в Україні. Й американський прецедент може стати поштовхом для України активніше використовувати цю методику.

Утім, не варто забувати, що російські виробники добрив максимально використовують переваги, що надають угоди СОТ. Зокрема, це можна простежити за порушеними справами в Органі урегулювання суперечок — DS 494: «РФ проти ЄС щодо методології коригування витрат та деякі антидемпінгові заходи щодо імпорту з Росії» та DS 493: «Росія проти України щодо антидемпінгових заходів стосовно аміачної селітри».

Якщо в першій справі ще очікується розгляд в Апеляційному органі СОТ, то в другій вже прийнято рішення на користь Росії, а Україна була змушена скасувати дію антидемпінгових мит.

Щоб уникнути таких поразок, Україні варто детальніше прописати у своєму законодавстві поділ країн на ринкові та неринкові економіки. Наразі у Верховній Раді перебуває на розгляді новий законопроект щодо захисту національних товаровиробників від демпінгового імпорту, однак цих положень він не містить.

Саме тому нам залишається сподіватися, що до законопроекту ще будуть внесені зміни, які дадуть можливість розраховувати високий рівень мита й забезпечать вищий рівень торговельного захисту без порушення міжнародного торгового права.

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Чорногорія у вогні: як «сербський мір» та друзі Росії довели країну до межі розколу

Опубліковано

on

От

Наталія Іщенко,
редактор порталу «Балканський оглядач»

Сльозогінний газ, світло-шумові гранати, гумові кулі та барикади на вулицях історичної столиці Чорногорії. Усе це стало результатом бажання Сербської православної церкви (СПЦ) інтронізувати (ввести на кафедру) новообраного митрополита Чорногорсько-Приморського Йоанікія II. В цьому прагненні СПЦ підтримав й уряд Чорногорії, кинувши поліцію на подолання опору мешканців міста. Тож інтронізація в Цетинському монастирі може стати прологом до нової сторінки історії Чорногорії, а, може, і для всіх країн південно-східної Європи. Наслідки цього, нібито, суто релігійного заходу тією чи іншою мірою будуть відчутними у внутрішньополітичному чорногорському житті, в геополітичних розкладах на Балканах і в безпековій ситуації в регіоні. То що ж такого було в церемонії вступу на кафедру сербського митрополита Чорногорії?

Читайте також: Посилити міжнародну протидію агресії РФ закликала Верховна Рада

Церква йде у владу

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Інтронізація очільника митрополії Чорногорсько-Приморської Сербської православної церкви 5 вересня цього року пройшла вперше за 30 років. Сходження на престол попередника Йоанікія ІІ Амфілохія відбувалося ще до розпаду Югославії (в 1990 році) і, як вважається, суттєво вплинуло на подальший розвиток ситуації. Річ у тім, що чорногорський митрополит СПЦ був активним учасником подальших подій у регіоні, і не як миротворець, а навпаки, як підбурювач. Амфілохій приймав у Цетинському монастирі і благословляв членів сербського парамілітарного формування «Тигри» та їхнього ватажка Желько Ражнатовича («Аркана»), особисто відвідував лінію фронту, де підбадьорював чорногорсько-сербські війська, які тримали облогу Дубровника, вмовляв лідерів боснійських сербів не підписувати мирні плани, запропоновані міжнародною спільнотою, а продовжувати воювати, «як цар Лазар на Косовому полі»….

Читайте також: Удар від США: які наслідки матиме позбавлення РФ статусу країни з ринковою економікою?

У 2000-х роках усі конфлікти на території колишньої Югославії припинилися, сама країна розвалилася, військові та політичні лідери регіону воєнного часу або кардинально змінили свої погляди (як Міло Джуканович), або опинилися в Гаазькому трибуналі. Але Сербську церкву в Чорногорії ці зміни практично не зачепили. Користуючись пріоритетним становищем, очільники церкви не соромилися просувати тези «сербського міра», навіть відмовляючись визнавати чорногорців окремим від сербів народом.

Інтронізація за будь-яку ціну

Вік та коронавірус підкосили Амфілохія наприкінці 2020 року. Відтак, був обраний новий очільник Чорногорсько-Приморської митрополії Йоанікій. Його сходження на престол, як і попередника, мало відбутися в Цетинському монастирі, в історичній чорногорській столиці, яка не тільки є центром православ’я одночасно для сербів та чорногорців, але й символом чорногорської державності. Акт інтронізації сербського митрополита в Цетинє мав стати не просто релігійною церемонією, але засвідчити, що СПЦ в Чорногорії є провідною суспільно-політичною силою, справжньою владою, остаточно підтвердивши перемогу владної коаліції, справжнім лідером якої була Сербська церква.

Ось цей аспект, нібито релігійної церемонії на Балканах, усі чудово бачили й розуміли, але Захід (про що свідчать численні заяви тамтешніх функціонерів та інших офіційних осіб, експертів і матеріали ЗМІ) або дійсно не бачив подвійного сенсу запланованої події, або вирішив заплющити очі на цей нюанс. Натомість патріотичні чорногорські організації, майже вся опозиція на чолі з Демократичною партією соціалістів Міло Джукановича, сам Джуканович, який нині є президентом Чорногорії, міська рада Цетинє вимагали перенести інтронізацію митрополита до іншого храму в іншому місті.

Читайте також: Визнати ФСБ та Генштаб ЗС РФ терористичними організаціями пропонує Верховна Рада

Напередодні інтронізації на дорогах до Цетинє постали барикади, а сербські ЗМІ дружно прогнозували кровопролиття. Цього всього можна було легко уникнути, якби інтронізація була перенесена до офіційної столиці – Подгориці. Зробити так рекомендувало Міністерство внутрішніх справ, проте такий сценарій виявився категорично неприйнятним для СПЦ. Цього року Сербська церква отримала болючого ляпаса: влада самопроголошеного Косова заборонила проводити інтронізацію нового патріарха на території держави. А тому інтронізація саме в Цетинє розглядалася і як своєрідна сатисфакція, і як свідчення, що церква зберігає владу в Чорногорії.

Уряд зробив ставку саме на силу. Чорногорська влада блокувала історичну столицю, щоб унеможливити прибуття туди опозиції з інших міст, а протести в самому місті жорстко розганяли спецпризначенці.

Разом із тим, барикади з палаючих шин завадили новому митрополиту та Сербському патріарху Порфирію доїхати до Цетинського монастиря автотранспортом. Втім, це не завадило проведенню інтронізації – ієрархів доставили до монастиря військовим гелікоптером та з озброєною охороною. Кадри, на яких священнослужителі виходять з гелікоптерів, яких відразу ж прикрили від протестувальників куленепробивними екранами, швидко розійшлися по всьому світу.

Перемога Бєлграда та Москви

Навіщо церква та влада пішли на цей конфлікт? Відповідь на це запитання частково дає ось такий один епізод з багатого на події дня 5 вересня. Готуючись зустріти Йоанікія, священники в Цетинському монастирі співали пісні. Однією з них була «Ječam žela», улюблена пісня покійного Амфілохія. Оплески присутніх викликав куплет, в якому є такі слова: «Коли військо до Косова повернеться, коли військо, матусю, повернеться до Косова».

Читайте також: Не визнавати вибори у Державну Думу РФ на окупованій території України закликає Верховна Рада

Звісно, йдеться лише про пісню. Але на Балканах подібні символічні деталі іноді мають не менше значення для прогнозування подальших подій, аніж заяви офіційних осіб. Відео із записом співу з монастиря ЗМІ Косова прокоментували так: «Митрополит Йоанікій офіційно вступить на посаду з ультранаціоналістичною піснею. Він приходить на заміну владиці Амфілохію, який був відомий як сербський і російський ультранаціоналіст. Новий єпископ належить до того ж ряду».

Уроки для Європи

Нинішній конфлікт став можливим ще й тому, що в Європі та США не бачили геополітичних чи безпекових загроз для регіону через тісний зв’язок чорногорської влади з ідеологами «сербського міра», а через них – і з РФ. Як наслідок, західні дипломати не вбачали загрози у проведенні церковного ритуалу в історичній столиці Чорногорії і традиційно закликали всі сторони до спокою та діалогу, незважаючи ані на надзвичайну впертість Сербської церкви, ані на незвичне намагання урядовців догодити їм за будь-яку ціну. Ба більше, критика переважно лунала на адресу опозиції (яку звинувачували в організації протестів лише для повернення до влади) та патріотів, яких, повторюючи тези російської пропаганди, чорногорські урядовці, західні медіа і навіть деякі західні політики та дипломати називали радикалами і націоналістами.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Колишній єврокомісар постане перед судом

Опубліковано

on

От

Колишньому єврокомісару Джону Даллі висунуть звинувачення у зв’язку зі скандалом про хабарництво, який призвів до його відставки з Єврокомісії в 2012 році.

Про це повідомляє Times of Malta. Як вказується, 17 вересня цього року Даллі постане перед судом на Мальті у зв’язку з його участю в справі, яка стала відома як «Даллігейт». Сам він заявив, що звинувачення були частиною кампанії проти нього. Його помічник Сільвіо Замміт, нібито, намагався отримати хабар в розмірі 60 мільйонів євро від шведської тютюнової компанії, щоб скасувати заборону ЄС на снюс, різновид бездимного тютюну. В той час Даллі був європейським комісаром з охорони здоров’я, який відповідав за проведення реформ щодо тютюнових правил ЄС. У грудні 2012 року Замміт був звинувачений у торгівлі впливом.

Читайте також: У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»У Єврокомісії підказали, як розв’язати «конституційну дилему»

Даллі залишив посаду в жовтні 2012 року і заявив, що колишній президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу змусив його піти після того, як представив йому звіт Управління по боротьбі з шахрайством (OLAF). Джованні Кесслер, який у той час очолював OLAF, заявив, що існують «недвозначні непрямі докази» того, що Даллі знав про спробу підкупу.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

П’ять років тюрми за поширення COVID-19

Опубліковано

on

От

У В’єтнамі чоловіка засудили до ув’язнення за поширення вірусу. Двадцятивосьмирічний Ле Ван Трі порушив правила 21-денного карантину й заразив вісьмох осіб, з яких одна людина померла.

Читайте також: Поширення COVID-19 у світі й в Україні можна відслідковувати онлайн

Про це повідомляє Reuters з посиланням на державні ЗМІ В’єтнаму. Так, державне інформаційне агентство VNA зазначає, що 28-річний Ле Ван Трі був засуджений «за розповсюдження небезпечних інфекційних хвороб» на одноденному засіданні в Народному суді південної провінції Ка-Мау. Чоловік повернувся додому з Хошиміна і порушив правила 21-денного карантину. Він заразив вісьмох осіб, одна з яких померла після місяця лікування. Тепер карантин для нього продовжиться у в’язниці.

Читайте також: За підробку довідок про щеплення від COVID — за ґрати!

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link