Втеча по-королівськи: яку ціну матиме корупційний скандал навколо іспанського монарха? | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В світі

Втеча по-королівськи: яку ціну матиме корупційний скандал навколо іспанського монарха?

Дата публікації:

Ще десять років тому король Іспанії Хуан Карлос І, який забезпечив зразковий перехід своєї країни від авторитарної диктатури Франсіско Франко до демократії та подальшого членства країни в Євросоюзі, був фактично беззаперечним авторитетом у своїй країні.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Тепер усе інакше: поки деякі іспанські політики закликали стерти ім’я Хуана Карлоса з громадського простору, батько чинного глави держави оголосив, що назавжди покидає Іспанію. Що ж сталося? Відповідь знайома — корупційні скандали. Нові деталі доповнюють скандальні для Іспанії новини про те, що Хуан Карлос І був бенефіціаром панамської офшорної структури з рахунком у швейцарському банку, на який саудівський король переказав 100 мільйонів доларів (на той час, у 2008 році — 64,8 млн євро), переважну частину з яких монарх подарував своїй фаворитці.

Так, нову хвилю обурення іспанців викликало те, що, наприклад, лише в 2010 році Хуан Карлос розпорядився 1,5 млн євро готівки спрямувати на себе та свою родину — приватні поїздки, забаганки та іншого роду незадекларовані витрати.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Подарунок для «іспанського брата»

У 2008 році фінансовий консультант Хуана Карлоса провів дві зустрічі з послом Королівства Саудівська Аравія в США. Спершу у Вашингтоні відбулося оголошення бажання саудівського монарха Абдали зробити подарунок своєму «іспанському брату». Тісні відносини між двома країнами — позначені, зокрема, військовими поставками іспанського оборонпрому та обміном всілякими нагородами між урядами країн, попри суспільні зауваги щодо порушення прав людини в Саудівській Аравії, — базувалися на теплих відносинах монархів.

Під час другої зустрічі між обома посередниками, яка відбулася в Швейцарії, саудитам було передано на рахунок у швейцарському банку, на який можна перерахувати, подарунок. Рахунок був відкритий на панамську фундацію «Лукум», бенефіціаром якої був Хуан Карлос.

Як нещодавно виявила британська преса, другим бенефіціаром значився син Хуана Карлоса — теперішній король Філіп VI, який уже встиг заявити, що нічого про це не знав. Сума, яку переказав Абдала, мала вразити Хуана Карлоса — це майже 65 мільйонів євро. Для порівняння, згодом Хуан Карлос отримає на цей самий рахунок ще один подарунок — від короля Бахрейну, але «лише» 1,4 мільйона євро.

Примітно, що в ті роки Саудівська Аравія розпочинала міжнародний конкурс для визначення підрядника на побудову швидкісної залізниці між містами Мекка та Медіна. За підсумком цього процесу, в 2012 році контракт уклали з іспанським консорціумом на загальну суму в 6,736 млрд євро. Тоді іспанський уряд подякував королю Хуану Карлосу за сприяння в отриманні цього найбільшого в історії країни контракту. Але в чому саме полягала ця роль? Зараз перед іспанським слідством постало питання: чи не була ця сума занижена, адже французькі конкуренти пропонували свої послуги на третину дорожче.

Паралельно слідство щодо переказу саудівських мільйонів ведеться у Швейцарії.

Фатальна жінка

У 2012 році Хуан Карлос потрапив чи не в перший великий скандал за час свого правління, яке розпочалося зі смерті генерала Франко в 1975 році. Вісім років тому, а це — знову ж таки — період економічної кризи, великих скорочень та безробіття, стало відомо, що іспанський король полював на слонів у Ботсвані. Це, мабуть, ніколи не стало б новиною, якби на той час 74-річний Хуан Карлос не травмував собі стегно. Тоді реакцію суспільства вдалося загладити безпрецедентним публічним вибаченням: «я помилився, цього не повториться», пообіцяв Хуан Карлос. Важливо те, що супутницею Хуана Карлоса у тій поїздці була його подруга Корінна. Корінні Ларсен (за другим чоловіком — Сайн-Вітгенштейн) зараз 56 років, останні 14 з яких вона тісно знайома з Хуаном Карлосом.

На чому б не базувалися ці відносини, але у світлі світової уваги до свого імені через скандал із сафарі іспанський король вирішив закрити панамську фундацію, а залишок з рахунку — майже 60 мільйонів євро — переказати на рахунок Корінни. Злі язики стверджують, що згодом, після зречення від престолу на користь свого сина Філіпа у 2014 році, Хуан Карлос думав переїхати до Корінни в Лондон. Але розпочалося найцікавіше. Корінна переконує, що отримані мільйони були дружнім подарунком Хуана Карлоса. Інше пояснення, яке знаходять аналітики — це те, що Корінна мала виступити в ролі підставної особи Хуана Карлоса для зберігання цих грошей, але потім передумала.

Така версія принаймні пояснювала б, чому, за словами самої Корінни, іспанські спецслужби проникли до її будинку в Монако, а з нею спілкувався сам очільник Національного розвідувального центру Іспанії Фелікс Рольдан.

У 2015 році Корінна провела приватну зустріч в Лондоні з посадовцем іспанської поліції — комісаром Вільярехо. Той обіцяв посприяти їй у тому, аби позбутися уваги іспанських спецслужб, але для цього вона мала допомогти створити скандал довкола Фелікса Рольдана, націлений на відставку останнього.

Особливістю комісара Вільярехо було те, що він записував на диктофон усі свої розмови. Коли його затримали у 2017 році у певній кримінальній справі, з його помешкання конфіскували 40 терабайтів цих записів. Серед них — і розмови з Корінною, під час яких та розповідала, що Хуан Карлос отримував «комісійні» за посередництво в залізничному контракті та взагалі повертався з подорожей на аравійський півострів з валізками «чорних» грошей.

Тоді іспанська прокуратура не стала перевіряти ці розмови на правдивість. Але запит швейцарських слідчих та обмін інформацією призвели до нового слідства в Іспанії. Тепер на допит викликають саму Корінну, яка в останні кілька років безуспішно намагалася встановити контакт з королем Філіпом VI — у кількох листах вимагала відновити спілкування з королівським домом, а інакше вона почне співпрацювати зі швейцарськими слідчими.

Король в екзилі

Філіп VI, зійшовши на престол у 2014 році, зумів відгородитися від скандалу довкола своєї сестри Крістіни та її чоловіка Іньякі, які були під слідством щодо махінацій, відмивання грошей та фіскальних злочинів (останній засуджений до тюремного терміну, а саму Крістіну вивели з-під обвинувачення). Тоді він провів формальне та матеріальне розмежування між королівською родиною та родиною короля. А нещодавно, з першими новинами про офшор Хуана Карлоса, син позбавив короля-емерита грошових асигнувань та публічно відмовився від спадщини, яка може бути по смерті батька.

Проте просто так зупинити скандал не вдалося. Цього разу потреба в «damage control» змусила королівський дім спровадити Хуана Карлоса геть з країни. Так, увечері 3 серпня король Філіп VI подякував батькові за «обдумане рішення» покинути країну, про яке повідомлялося в спільному комюніке. «Мій статус, здобутки та моя особиста людська гідність цього від мене вимагають», — пояснив своє рішення Хуан Карлос, пославшись на «публічний розголос певних минулих подій з особистого життя». Король-батько також зазначив, що пішов на такий крок, аби «полегшити виконання функцій» своєму сину. Поки нічого не повідомлялося про плани дружини Хуана Карлоса — королеви Софії Грецької, яка незалежно від проблем чоловіка досі виконує в Іспанії певну інституційну роль. До речі, навіть найбільші критики корони не можуть сказати нічого поганого про королеву-матір. Додамо, що востаннє іспанський король подавався до екзилу в 1931 році, пришвидшивши проголошення Другої іспанської республіки. Що характерно, дід Хуана Карлоса — король Альфонсо ХІІІ — також покидав країну окремо від своєї офіційної дружини.

За даними ЗМІ, екс-монарх Іспанії нині отаборився в тих же Об’єднаних Арабських Єміратах, й почувається він там цілком комфортно.

Андрій ЯКУБУВ,
політолог,
активіст української громади в Іспанії

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Біженці як гібридна зброя: для чого Лукашенко шантажує ЄС?

Опубліковано

on

От

Володимир САЗОНОВ,
Академія МВС Естонії

Самопроголошений президет Білорусі Александр Лукашенко вирішив знайти гібридний важіль тиску на ЄС. Цим важелем, який він уже на повну використовує самопроголошений президент Білорусі, стали нелегальні мігранти з Іраку, Сирії та інших країн. Режим Лукашенка спрямовує до кордонів Литви все більше іракців, сирійців та інших біженців з Близького Сходу. Варто зазначити, що ця тактика не була придумана Лукашенком. Під час піку кризи біженців 2015–2016 років саме так вчиняв Кремль, направляючи через Мурманськ та інші місця в Скандинавію і Фінляндію потоки нелегалів з Близького Сходу.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Втім Лукашенко творчо опрацював цю технологію, додавши масовості, а головне, зробивши її елементом відкритого шантажу. «В Литву, Латвію і Польщу кинулися тисячі й тисячі нелегальних мігрантів. Вони вимагають від нас захистити їх від контрабанди, від наркотиків. Аж через Атлантику чути сигнал: «Допоможіть, як це було раніше, затримайте ядерні матеріали, щоб вони не потрапили в Європу». Що ми будемо витрачати сотні мільйонів доларів на рік, як і раніше, для захисту ваших геополітичних інтересів?», — заявляє Лукашенко.

Читайте також: Іноземці та біженці зможуть здобути вищу освіту за бюджетні кошти

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Виходить, слідом за біженцями Європа може чекати від Лукашенка і проблем з посиленням наркотрафіку та навіть транзитом брудних ядерних матеріалів. Тим більше, є всі підстави говорити, що цю проблему безпосередньо створює білоруська влада. Нещодавно були запущені нові рейси з Багдада до Мінська з метою привезти до Білорусі ще більше нелегалів з Близького Сходу, бекграунд яких зовсім не контролюють.

Іракська авіакомпанія Fly Baghdad стала з травня 2021 року вперше виконувати прямі рейси з Багдада до Мінська, офіційно Мінськ називає це новою можливістю для туризму. За білоруським даними в 2020 році Білорусь відвідало аж 5 тисяч туристів з Іраку. Однак скільки з них були реальними туристами, а скільки залишилися в Білорусі як нелегали, щоб після перетнути кордон країн Прибалтики і потрапити в ЄС, залишається дуже спірним питанням. У першу чергу не пощастило Литві — на відміну від Польщі, вона не має обладнаної прикордонної інфраструктури, створеної ще за часів СРСР. Часто кордон Литви з Білоруссю — це просто прикордонні стовпчики і зорана смуга землі, що дозволяє зафіксувати нелегальний перехід. До слова, аналогічно виглядає і кордон Білорусі з Латвією. Кілька років тому Рига розпочала облаштування свого кордону, але вирішила почати роботи з обладнання кордону з більш проблемною Росією. Тим більше, що кордон з Білоруссю проходить по болотистій місцевості, й це створює певний природний бар’єр.

Із Литвою все інакше. Особливо в контексті того, що кордон проходить по густонаселених районах — і це спрощує завдання для нелегальних біженців. Як результат, Литва зіткнулася з великим і постійно зростаючим напливом нелегальних біженців. Уже зараз тисячі іракців і сирійців у Мінську очікують, коли вони зможуть перетнути кордон з Литвою, мріючи потрапити в ЄС. Такої кількості мігрантів Литва ще ніколи у себе не приймала. Литовські прикордонники вперше були змушені застосовувати проти порушників кордону сльозогінний газ. За словами литовського прем’єра Інгріди Шимоніте, з 1 червня «на східному кордоні Євросоюзу» були затримані 1 044 нелегальних мігранти. Для порівняння, за весь минулий рік їх було всього 81.

Ще на початку липня влада Литви ввела в країні стан надзвичайної ситуації й попросила допомоги в ЄС. Агенція Європейського Союзу з безпеки зовнішніх кордонів FRONTEX, у свою чергу, звернулася до країн-учасниць з ЄС із закликом надати всіляку додаткову допомогу з охорони кордону Литви з Білоруссю. Попри ці зусилля, Центр реєстрації іноземців у Литві вже переповнений, і влада має намір побудувати для нелегалів — в основному іракців, сирійців і турків — ціле наметове містечко в Пабраде.

Тринадцятого липня Сейм Литви ухвалив рішення про те, що зростання нелегальної міграції через білорусько-литовський кордон — не що інше, як гібридна агресія, спрямована проти безпеки держави. Литовський парламент запропонував уряду надіслати збройні сили для посилення охорони кордону з Білоруссю. Сейм висловив стурбованість тією обставиною, що ця гібридна загроза може бути використана і в подальшому саме для загроз нового типу, в тому числі й проти Литви в контексті майбутніх військових навчань «Захід-21».

Останній момент — важливий, бо вказує, що в Литві не вважають нинішню ситуацію лише справою рук Лукашенка. Навпаки, за цим загостренням стоїть РФ, яка має тут свої інтереси. А тепер поставимо собі запитання: для чого Мінську і, ймовірно, Кремлю потрібні ці великі організовані потоки нелегалів, які незаконно перетинають литовський кордон, особливо напередодні навчань «Захід-2021»? На цих масштабних військових навчаннях Росія й Білорусь будуть відпрацьовувати можливі сценарії агресії проти країн Балтії, Польщі, можливо, і України. Такі навчання — самі по собі загроза для західних держав та й нашої країни. Українці чудово пам’ятають недавні навчання РФ біля українських кордонів, які легко могли бути прикриттям для нової військової агресії.

У нинішньому випадку російсько-білоруські навчання проходитимуть у ситуації, коли Литва матиме серйозні проблеми з нелегалами і, цілком можливо, використає армію для утримання кордонів. І це суттєво збільшує ризики для всіх сусідів Білорусі. Не виключено, що Росія тестує новий формат гібридної агресії, використовуючи біженців для загострення проблем у країнах-супротивниках. І бажання білоруського диктатора «помститися» Європі, а в першу чергу — Литві, виявилося вкрай зручним для Кремля.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Орбан серед ворогів преси

Опубліковано

on

От

Уперше організація «Репортери без кордонів» включила до свого регулярного списку «ворогів свободи преси» главу уряду з Євросоюзу: прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Про це повідомляє DPA. «З моменту приходу до влади Віктора Орбана та його партії «Фідес» у 2010 році вони покроково перебрали медійний ландшафт Угорщини під свій контроль», — заявила організація. «Суспільні мовники були централізовані в державному медіахолдингу MTVA, до якого також входить єдине угорське інформаційне агентство MTI», — йдеться в повідомленні «Репортерів без кордонів». «Регіональна преса повністю перебуває у власності підприємців, дружніх до Орбана, з літа 2017 року. Восени 2018 року майже 500 провладних медіа-компаній були об’єднані в холдинг для централізованої координації висвітлення ними інформації», — заявляють в організації.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: «Репортери без кордонів» проти Facebook

Наразі список «ворогів свободи преси» включає 37 глав держав та урядів, які особливо різко придушують свободу преси. Окрім Орбана, до списку також потрапили президент Бразилії Жаїр Болсонаро, який неодноразово виступав проти засобів масової інформації, та саудівський принц Мохаммед бен Салман. «Репортери без кордонів» звинувачують останнього у злочинах проти людства, зокрема у вбивстві Джамаля Хашоггі.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Додамо, що «Репортери без кордонів» публікують список ворогів преси через нерегулярні інтервали з 2001 року.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Міжнародна податкова реформа

Опубліковано

on

От

Під егідою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) відбулися переговори, на яких 130 держав підтримали введення міжнародної системи оподаткування для великих корпорацій.

Про це повідомила прес-служба ОЕСР. «Після багатьох років інтенсивної роботи та переговорів, ця історична угода забезпечить виплату великими транснаціональними компаніями справедливої частки податків всюди», — заявив генсек організації Матіас Корман. Як зазначили в ОЕСР, через недоотримання податків держави щорічно втрачають від 100 до 240 млрд доларів на рік.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Як зазначили в організації, щоб система почала діяти, країни мають прийняти відповідні закони. Згідно з планом, мінімальна ставка єдиного податку складе 15%. «Розроблений пакет документів покликаний забезпечити порядок, при якому великі транснаціональні корпорації платять податки там, де відбувається їх діяльність», — зазначили в прес-службі ОЕСР.

Джерело: Юридичний вісник України

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link