Connect with us

В світі

Як гільйотина стала символом просвітництва, рівності та гуманізму

Дата публікації:

Двадцять п’ятого квітня 1792 року на Гревській площі Парижа вперше була проведена публічна страта за допомогою гільйотини. У наступні роки понад 40 тисяч відрубаних голів стануть доказом ефективності новітнього механізму для виконання покарань. Так цей сумно відомий французький пристрій для обезголовлення став, вдумайтесь, одним із символів просвіти, гуманізму, загальної рівності й розвитку технологій.

Вбивати слід гуманно

Із самого початку всесвітньої історії кара була не лише покаранням за скоєний злочин, але й ефективним способом повчання й залякування, а також масовим видовищем (розвагою). Незрівняною була винахідливість і жорстокість, з якою людина вбивала собі подібних. Чим довше й страшніше мучився засуджений, перш ніж відійти в інший світ, тим вишуканішою вважалася виконана катом робота.

Передові ідеї гуманізму, атеїзму Великої французької революції, вплинули на багато сторін суспільного життя, в тому числі й на ставлення до страти. Звісно, менше страт не стало, але французи вирішили, що вбивати собі подібних слід гуманно — швидко і безболісно. За місцевими законами простолюдинів зазвичай вішали, дворяни ж мали ексклюзивне право бути обезголовленими. Революція скасувала класові привілеї — перед смертю всі повинні бути рівними, простий ти громадянин або з благородних.

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Одночасно з’ясувалося, що популярні, століттями практикуючі способи страти себе дискредитували. Медики встановили: у чверті повішених, навіть незважаючи на перелом шийних хребців, серце продовжує працювати, і це може тривати кілька годин. Крім того, за будь-якої кари слід індивідуально розрахувати співвідношення ваги і зросту засудженого з довжиною мотузки — існували навіть спеціальні таблиці розрахунку в сантиметрах на кілограм. У разі помилки в повішеного могла відірватися голова або, навпаки, агонія тривала надто довго — іноді більше десяти хвилин.

Правильне усікновення голови теж було справою непростою. Від ката вимагалися професійні навички. Історії відомий випадок, коли двоє незручних катів — чоловік і дружина Гранжан — були розтерзані натовпом у французькому департаменті Кот-д’Ор. При величезному скупченні народу вони повинні були обезголовити за дітовбивство 22-річну дворянку Елен Жилле. Симон Гранжан завдав кілька ударів сокирою, але тільки тяжко поранив нещасну. Його дружина намагалася поранену задушити, а потім перерізати їй горло ножицями, якими обрізала волосся. Ні те, ні інше в неї не вийшло. Розхвилювшись жінка почала тикати ножицями в живіт жертви. Це остаточно розлютило глядачів. Катівське подружжя стягнули з ешафота й забили камінням. Що ж стосується засудженої, то вона вижила, була помилувана й пішла в монастир.

«Революція не може обійтися без публічних страт. А кожна страта повинна нести глибокий революційний сенс, людський фактор може все тільки зіпсувати. Революційна кара повинна стати холодним, невідворотним і безжальним знаряддям справедливості. Без ненависті й співчуття. Нічого особистого» — говорили лідери французької революції.

Таким невтомним і непідкупним механічним катом без нервів і права на помилку могла стати тільки машина. Доктор Жозеф Ігнас Гильотена серед товаришів мав славу гуманіста й філантропа. Лікар за освітою, він викладав анатомію на медичному факультеті, був депутатом Народних зборів від Парижа і входив до депутатської комісії з викриття «чаклунства, чарівних паличок і тваринного магнетизму Месмера».

Одним із пунктиків Гильотена була ідея загальної рівності громадян перед стратою — будь ти хоч король, хоч найпримітивніший клошар. І ось одного разу йому на очі потрапила гравюра Альбрехта Дюрера, на якій римський консул Тит Манлій Торкват був зображений поруч з невигадливою конструкцією, судячи з усього, призначеної для відрубування голів.

Гильотена зрозумів, який величезний потенціал закладений у такому простому механізмі. На найближчому засіданні Національних зборів він у фарбах описав можливості машини, яка рубатиме голови так швидко й безболісно, що засуджений не відчує «навіть легкого подиху на потилиці».

Закінчив свій виступ Гильотена фразою, яка виявилася пророчою й обезсмертила його ім’я: «Моя машина, панове, відрубає вам голову в одну мить, і ви нічого не відчуєте. Ніж падає швидше блискавки, голова відлітає, кров бризкає, людини більше немає!» Казали, що останні слова промови доктора Гильотена потонули в дружному реготі депутатів … Проте цю ідею Гильотена взяли до озброєння далеко не відразу. Багато депутатів виступали за повне скасування смертної кари. Одним із найбільш непримиренних її супротивників був Максиміліан Робесп’єр, який вважав, що «смертна кара несправедлива й набагато більше примножує злочини, ніж охороняє від них». І це той самий Робесп’єр, протягом 40 днів диктатури якого гільйотина працювала безупинно! До тих пір, поки в її жорсткі обійми не втрапив він сам.

Технічний бік справи

Зрештою смертна кара у Французькій республіці була збережена. 25 вересня 1791 року Національний конвент прийняв новий Кримінальний кодекс, в якому, зокрема, говорилося: «Всім засудженим до смерті будуть рубати голови. Хай живе скасування привілеїв! Благородне обезголовлення для всіх!»

Депутати постановили, що «освічене людство повинно якомога швидше вдосконалити мистецтво умертвіння», і попросили вченого секретаря Паризького хірургічного товариства доктора Антуана Луї розробити механічну «головорізку» на основі ідей, запропонованих доктором Гильотеном.

Слід сказати, що «головорізки», що нагадують французьку гільйотину, були відомі в багатьох країнах Європи. Як правило, вони складалися з рами, всередині якої вільно перміщувалося важке лезо. Голову жертви клали на плаху, лезо падало вниз, голова відлітала. У порівнянні з ними гільйотина, яку в деталях розробив Антуан Луї, мала кілька важливих удосконалень. Пов’язаного засудженого укладали животом вниз на плоску полицю, шию фіксували спеціальним пристроєм на пласі (дошка зі спеціальним вирізом), що забезпечувало нерухомість жертви. Гостре лезо мало скошений край під кутом в 45 градусів, і тому не перебивало шию, як це було раніше, а миттєво її перерізало. Виконати замовлення на виготовлення прототипу погодився клавесинних справ майстер зі Страсбурга, німець за походженням Тобіас Шмідт. У своєму листі доктору Луї він повідомив, що «визнає за честь виготовити машину для обезголовлювання, здатну принести щастя людству». Шмідт побудував машину за тиждень і 812 ліврів.

Невдоволеність Гильотена

Дев’ятнадцятого квітня 1792 року машина була зібрана в Сальпетрієр (на той момент богадільня і жіноча в’язниця) в присутності лікарів Гильотена і Луї, а також головного ката Франції Шарля-Анрі Сансона. Потренувалися на трупах і живих баранчиках. Працювала «головорізка» бездоганно.

Спочатку диво-машину прозвали «луїзон» або «луізет» — на честь доктора Луї. І лише пізніше — «гільйотиною». При тому доктор Гильотена був вкрай незадоволений цим. Він і його родичі неодноразово вимагали змінити назву «головорізки», але марно. Зрештою, їм довелося змінити прізвище. До речі, в офіційних французьких судових документах слова «гільйотина» та «гільотинування» ніколи не вживалися. Замість цього писалося: «Спосіб, прийнятий на озброєння в результаті консультацій із вченим секретарем Хірургічного суспільства».

Дебют «вдовиці»

Першим клієнтом «вдовиці» (одне з багатьох прізвиськ гільйотини) став розбійник Жак-Ніколя Пелетье. Тоді подивитися на роботу революційного винаходу зібралася багатотисячна юрба. Щоб все було краще видно, виготовили високий ешафот. Але шоу не вийшло. Сансон з помічниками за лічені секунди поклали убраного в червону сорочку Пелетье під ніж, трах — і голова в кошику! Народу кара не сподобалася. Де естетика роботи ката, нестямні крики жертви, болісна агонія? Якість видовища виявилася так собі, але в прямій відповідності із законом діалектики його незабаром компенсувала кількість жертв, а також їх статус. Під ніж гільйотини нескінченним потоком пройшли шляхетні люди Франції: придворні дворяни та їх фаворитки, найбільші чиновники і фінансисти, депутати й сам король Людовик XVI з королевою Марією- Антуанеттою. За ними послідували друзі і слуги народу — полум’яні революціонери на чолі з Дантоном, Сен-Жюстом і Робесп’єром. Знищивши королівську владу, революція з апетитом пожирала своїх дітей.

Кати працювали без вихідних і досягли в своєму ремеслі надвисокої майстерності. Про Сансоне французькі газети із захопленням писали: «У Парижі мистецтво гільйотинирування досягло найвищого ступеня досконалості. Сансон і його учні відправили на той світ 12 осіб за 13 хвилин. За роки терору і якобінської диктатури (1792– 1795 рр.) були страчені 38–43 тисячі осіб. Наймолодшій жертві гільйотини ледве виповнилося 13 років. Найстарішому страченому, крамарю Дервілю, було 93 роки.

«Спостереження за стратами стало найпопулярнішою паризькою розвагою. У газетах друкувалися розклади екзекуцій, на вулицях продавалися програми з іменами засуджених. Вибрані громадяни могли отримати спеціальні контрамарки, щоб зайняти місце біля самого ешафота. З’явилися справжні знавці і цінителі процесу, що зустрічали особливо вдалі дії ката схвальними оплесками, а заминки — шиканням і свистом. Тут же товклися міські божевільні й істеричні особи, що співали, танцювали й вигукували образи на адресу судження. Вчителі водили на перегляд публічних страт учнів, а в магазинах продавалися іграшкові гільйотини, за допомогою яких дітвора із задоволенням обезголовлювали ляльок і дрібних гризунів. У моду увійшли сувенірні гільйотини для обрізання сигар, відчайдушні злочинці робили татуювання у вигляді гільйотини з підписом «До зустрічі, мадам», а хворі й «малахольні» мазалися кров’ю страчених, щоб зцілитися від хвороби.

Життя після смерті

Із великим інтересом спостерігав за роботою гільйотини й науковий світ освіченої Франції. Темою дискусії стало питання: чи вмирає голова (мозок) відразу після відсікання або живе ще якийсь час? Приводом для наукових суперечок і сумнівів став випадок з головою Шарлотти Корде, яка зарізала кухонним ножем «друга народу» Марата. Перед стратою і під час неї Шарлотта трималася з рідкісною мужністю. Після гільйотинирування учень тесляра, який витирав біля ешафота, відважив відрізаній голові Шарлотти ляпаса, на що остання відреагувала гримасою повної зневаги. І це бачили всі. Були й інші свідки подібних чудес, в тому числі присутні на розправах лікарі. Так, щоб перевірити наявність свідомості у відрізаної від тіла голови, доктор Борье з Монпельє заздалегідь домовився із засудженим Анрі Ланге, що після страти він покличе його, і якщо той почує, то підніме й опустить повіки. Ось як описує цей випадок в журналі «Архів кримінальної антропології» доктор Борье: «Голову поклали на потилицю і мені не довелося брати її в руки. Я до неї навіть не торкався (…). Негайно після обезголовлювання повіки й губи засудженого почали скорочуватися, це тривало п’ять-шість секунд. Я почекав ще кілька секунд, тік припинився, особа заспокоїлася, повіки прикрили очні яблука (…). Тоді я голосно промовив: «Ланге!». Повіки повільно піднялися, як у живої людини, яку розбудили. Ланге втупив у мене, його погляд не був тьмяний і мутний, а дуже живий, чітко сфокусований. Через кілька секунд повіки знову повільно і плавно опустилися. Я покликав знову. І повіки відкрилися — повільно, плавно, обидва ока, безсумнівно, жили й дивилися куди більш усвідомлено, ніж у перший раз. Потім вони закрилися (…). Я зробив третю спробу. Ніякої реакції не послідувало. Все це зайняло 25-30 секунд. Із наукового спостереження Борье зробив наступний висновок: «Доводиться визнати, що після відділення голови від шиї кора головного мозку ще деякий час зберігає активність, оскільки зорові і слухові центри продовжують функціонувати».

Кати втомилися

Незважаючи на вражаючий французький досвід, гільйотина як офіційне знаряддя страти широкого поширення в світі не отримала. Винятком стала нацистська Німеччина. З 1933 по 1945 роки суди Третього рейху засудили до обезголовлювання 16,5 тисячі осіб. За той же час військові трибунали винесли 25 тисяч смертних вироків. Тисяча сто вісімдесят чотири людини були страчені на гільйотині з 1938 по 1945 роки в окупованій Австрії.

У вересні 1943 року в берлінській в’язниці Плетцензее за один день на гільйотині стратили 186 в’язнів. План зі страт, однак, виконано не було — кати вибилися з сил. Наступного дня вони продовжили, обезголовивши ще 114 осіб. У тій же Франції остання страта на гільйотині була проведена 10 вересня 1977 року. У Марселі з легковажним життям і поганою головою розлучився одноногий сутенер, ґвалтівник і вбивця арабського походження 28-річний Хамід Джанбуді. У 1981 році страта на гільйотині у Франції була скасована.

Петро КАМЕНЧЕНКО,
матеріал підготовлено
за публікаціями ЗМІ

Джерело: Юридичний вісник України

В світі

Засуджений за корупцію Саркозі знову в суді

Опубліковано

on

Екс-президента Франції Ніколя Саркозі знову судять, але цього разу за незаконне фінансування масових і видовищних політичних мітингів під час виборів у 2012 році, коли він намагався знову обійняти найвищу державну посаду.

Як пише The Guardian, днями Саркозі не з’явився на відкриття судового процесу в Парижі. Але він постане перед судом наступного місяця. Раніше, у березні він став першим президентом Франції після Другої світової війни, якого засудили до терміну у в’язниці. Тоді його визнали винним у корупції й торгівлі впливом. Нагадаємо, Саркозі був президентом Франції лише один термін з 2007 до 2012 року.

Нову справу називають Bygmalion, бо так називалася компанія, яка влаштовувала для Саркозі ретельно продумані й майстерно зняті стадіонні концерти перед тисячами шанувальників, коли він боровся за президентське крісло проти соціаліста Франсуа Олланда. Саркозі вважали одним з найкращих ораторів серед французьких правих. Він виголошував яскраві промови серед спеціально збудованих декораціях на велетенських майданчиках перед дуже великою аудиторією. При цьому Саркозі виступав під музику, яку написали спеціально для нього. А відомі французькі режисери знімали все це видовище для показу на телебаченні. Тепер Саркозі звинувачують в організації схеми, яка дозволила йому перевищити законні обмеження для фінансування передвиборчих кампаній.

Джерело: Юридичний вісник України

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини
Читати далі

В світі

ЄС готує секторальні санкції проти Білорусі

Опубліковано

on

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу у четвер обговорили запровадження секторальних та економічних санкцій проти Білорусі після примусової посадки іноземного літака в Мінську та арешту двох людей.

Як повідомляється, про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель перед початком неформальної зустрічі голів МЗС країн ЄС у Лісабоні. Всього два дні тому лідери ЄС прийняли важливі рішення щодо Білорусі, і ми обговоримо, як втілити рішення про економічні та секторальні санкції. Це буде важливим питанням нашої зустрічі, — сказав Боррель. Наголосивши, що, оскільки це неформальна зустріч міністрів, жодних рішень ухвалюватися не буде. «Викрадення літака й затримання двох пасажирів — це щось абсолютно неприйнятне й ми виробимо шлях до запровадження економічних та секторальних санкцій», — додав він.

Дипломат також зазначив, що список персональних санкцій вже практично узгоджений на технічному рівні. Додамо, раніше повідомлялося, що Європейський Союз має намір прийняти четвертий пакет санкцій проти режиму самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка в червні. Секторальні санкції, ймовірно, займуть трохи більше часу, але мають бути готові до серпня.

Нагадаємо, напередодні саміт ЄС визначив жорсткі санкції стосовно білоруської авіагалузі. Рада ЄС має ухвалити юридичну заборону для авіакомпаній з Білорусі використовувати повітряний простір ЄС — як транзитом, так і для рейсів до аеропортів ЄС. Таким чином, для білоруської авіакомпанії «Белавіа» закриється західний напрямок, доступними залишаться рейси майже виключно до російських аеропортів. Україна, як відомо, також оголосила про припинення авіасполучення з Білоруссю.

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В світі

Чому ЄС зациклився на технологічних гігантах

Опубліковано

on

Великі технологічні фірми щорічно проходитимуть перевірки, аби показати, як вони борються з незаконним та шкідливим контентом згідно з новими правилами, представленими Європейською Комісією.

Також у планах встановити нові правила, метою яких буде регулювання використання даних користувачів. Крім того, результати пошуку у браузерах та магазинах додатків мають адекватно оцінювати рейтинг самих фірм та їх конкурентів.

В результаті цих заходів ЄС планує повністю змінити спосіб контролю над своїми цифровими ринками та платформами. З часу запровадження Загального регламенту захисту даних, який був розроблений для створення рівних умов і передбачає адекватні заходи безпеки для захисту конфіденційності та даних споживачів, кожен бізнес веб-сайт, незалежно від операцій, які він проводить (від замовлення автомобілів, до продажу товарів чи гри в покер онлайн) повинен інформувати користувачів про дані, які він збирає, і про те, як ці дані будуть зберігатися та використовуватися. Uber, Amazon, Otto, PokerStars та іншим онлайн-гігантам довелося підвищити рівень захисту приватних даних своїх користувачів за останні роки. Але ЄС не планує зупинятися на досягнутому. Два нових закони – Закон про цифрові послуги та Закон про цифрові ринки – ще не прийняті, тому вони набудуть чинності лише після закінчення перехідного періоду Brexit. Основним завданням першого є введення єдиного переліку правил для ЄС, який би захистив користувачів в Інтернеті та допоміг їм та місцевим органам змусити великі технологічні компанії бути більш відповідальними. У разі невиконання, компанії очікують великі штрафи.

Підписуйтесь на LexInform в Telegram. Найважливіші юридичні новини

Закон про цифрові послуги вводить шкалу, яка передбачає пряме співвідношення між розміром та впливовістю компанії та її зобов’язаннями.

Скарги, які надходять від так званих довірених осіб, тобто тих, хто вже зарекомендував себе у висвітленні схожих питань – повинні бути пріоритетними та розглядатися соціальними медіа або іншими платформами для обміну фото та відео вчасно.

Не обійшов закон і інтернет-магазини. Тепер від них вимагається забезпечення можливості ідентифікації та відстежування продавців, що просувають підробки або інші незаконні товари на їх платформах. Так, торгові майданчики будуть змушені перевіряти своїх продавців до того, як їх пустять на платформу, що значно ускладнить ведення бізнесу для хитрих трейдерів.

Але і це ще не все. Онлайн-гіганти також повинні будуть піддаватись подальшому регулюванню, включаючи щорічні незалежні аудити, які матимуть на меті показати, чи слідують вони новим правилам.

Представлені заходи мають на меті не дати зловмисникам можливості заробляти гроші на рекламі. Крім того, згідно із новими законами місцеві чиновники зможуть надсилати міжнародні запити на видалення певного вмісту або надання доступу до інформації, незалежно від того, в якій країні ЄС може знаходитися їх головний офіс.

Законом про цифрові ринки планується регулювати «привратників» – тих, хто стоїть за «укоріненими» послугами, які інші підприємства використовують для забезпечення власної продукції. Це охоплює операторів пошукових систем, соціальних мереж, додатків для чату, служб хмарних обчислень та операційних систем, серед іншого. До них належать Google, Facebook, Apple, Amazon та Microsoft.

Ідея полягає в тому, щоб запобігти отриманню фірмами несправедливих переваг через їх високі рейтинги.

Нові правила включають зобов’язання щодо:

  • інформування регулюючих органів про будь-яке заплановане поглинання іншої послуги;
  • представлення власного сервісу у більш вигідному світлі, порівняно з суперниками. Особливо це стосується випадків, коли компанії показують свої послуги на порядок вище у результатах пошуку в браузері;
  • заборони використання даних, зібраних через їх основну службу, для випуску продукту, який буде конкурувати з іншими усталеними компаніями;
  • дозволу користувачам видаляти попередньо встановлені програми на своїй платформі та використовувати інше програмне забезпечення.

Європейський підхід може бути далекоглядним, або ж, навпаки, може вбити корисну інновацію ще в зародку. Це, безумовно, реальна лабораторія того, як можуть виглядати технології з набагато більшими обмеженнями.

Деякі вживання штучного інтелекту будуть заборонені, за винятком, наприклад, програмного забезпечення для розпізнавання обличчя в реальному часі в громадських місцях. В інших сферах проект правил вимагає від компаній оцінювати ризики своєї технології, документувати, як вона приймає рішення, і, як правило, бути відкритими перед громадськістю щодо того, що відбувається в рамках ШІ.

Пройдуть роки, перш ніж щось із цього стане діючим законом. Але європейські органи влади демонструють, що хочуть уявити, що може піти не так із технологією, і спробувати зупинити її. У випадку із ШІ – ще до того, як вона почне використовуватися більш широко.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram