Як земельний мораторій гальмує розвиток країни

Заборона на торгівлю аграрними землями заморожує економічну активність і сприяє вимиранню сіл. Пора покласти цьому край.

Мораторій на продаж і покупку земель сільськогосподарського призначення діє в Україні вже понад 17 років. Спочатку він був прийнятий лише для пайовиків, трохи пізніше — розширено для всіх земель товарного сільгоспвиробництва. Заборона продовжувалася вже дев’ть разів.

Мораторій забороняє зміну цільового призначення приватних аграрних земель і внесення права на пай до статутних капіталів компаній. Аргументація його прийняття і продовження — необхідність врегулювати механізм реалізації прав громадян і юридичних осіб на ділянки. Виникає просте запитання: хіба попередніх 17 років для цього було недостатньо?

Наприклад, вимога щодо наповнення Державного земельного кадастру — прекрасна ідея, її потрібно втілювати в життя. Тільки у випадку державних земель вона представляє собою довгострокові завдання, що вимагає чималих фінансових ресурсів.

Відкриття ринку землі в Україні одночасно сприяло б і наповненню кадастру, бо лише оформлена земельна ділянка зі всією необхідною документацією може бути зареєстрована.

Тут доречно згадати зарубіжний досвід. Так, у Польщі в період до зняття мораторію наповненість
земельного кадастру була на рівні 69%, та це не завадило зняти мораторій на продаж сільгоспземель іноземцям. У Словаччині досі існує кадастр, який налічує близько 5 млн записів про невідомих власників, які володіють понад 550 тисячами гектарів земель, а це 28% всіх сільськогосподарських угідь країни. При тому за рішенням Конституційного суду Словаччини від 2006 року держава не має права перевести землю невідомих власників у державну або комунальну власність з огляду на принцип гарантії приватної власності. Незважаючи на це, в країні в 2014 році, після десятирічного існування «символічного» мораторію на продаж сільськогосподарських земель іноземцям-фізичним особам, мораторій був скасований.

Таким чином, поки в Україні триває робота над поліпшенням земельного законодавства в умовах дії мораторію, інші країни розвивають своє сільське господарство в умовах повноцінної приватної власності на сільськогосподарські угіддя. Наприклад, Румунія, при гіршій якості землі, в 2017 році досягла рекордного врожаю пшениці — 10 млн тонн при середній врожайності 48,4 ц / га. В Україні в тому ж році середня врожайність пшениці склала 41,1 центнера з гектара.

Тож зростання економіки Румунії в 2017 році на 7% стало реальністю перш за все завдяки збільшенню виробництва сільгосппродукції на 18,3% в порівнянні з попереднім роком.

В Україні обсяг сільгоспвиробництва в 2017 році скоротився на 2,7%, показник аграрних підприємств знизився на 3,9%, показник господарств населення — на 1,2%. Експорт української сільгосппродукції в 2017 році виріс на 16,3% — до 17,8 млрд доларів при переважній частці сировинного експорту зерна й олійних культур. Частка готових харчових продуктів в аграрному експорті країни в 2017 році склала всього 15,9%. За два місяці цей показник підріс до 16,6%, але це не відображає потенціал сільського господарства України.

Однією з важливих умов розвитку переробної галузі, крім сприятливого підприємницького середовища, є забезпечення стабільних поставок сировини за стабільними цінами. Щоб аграрії інвестували в культури з більш високою доданою вартістю, їм потрібна впевненість у завтрашньому дні, а договори оренди землі це забезпечити не можуть. Необхідний вільний ринок оранки.

В умовах України продукцією з більш високою доданою вартістю можуть стати органічні культури. Вони користуються стабільним міжнародним попитом і коштують дорожче ніж звичайна аграрна продукція. Та, знову ж таки, є одне «але»… Якщо в Україні працює 426 органічних операторів на майже 290 тисяч гектарів, то у Франції їх кількість сягає 55 тисяч і обробляють вони 1,5 млн га землі. У Болгарії площа вирощування органічних культур за останні п’ять років зросла на 310%, в Хорватії за той же період — на 193%. Таким чином, впровадження повноцінної приватної власності на сільгоспземлю в Україні допомогло б активізувати перехід аграріїв до органічного виробництва.

До питання про продуктивність й інтенсивності сільськогосподарського виробництва: населення України в 2017 році виробило 43,7% всієї аграрної продукції, обробляючи лише 30,2% (8,3 млн га) сільгоспземлі країни. Це означає, що інтенсивність приватних господарств була вищою ніж підприємств. За врожайністю плодових і ягідних культур у 2017 році приватні господарства випередили сільськогосподарські підприємства на 79,4%, по винограду — на 60%.

На основі різниці в урожайності в Україні та країнах світу з відкритим ринком землі Мінагрополітики порахувало, що наша країна через відсутність вільного ринку оранки щорічно недоотримує 3,3 млрд доларів.

Треба вирішувати й наболілу проблему вимирання сіл через розвиток сільських територій. Офіційні дані говорять про скорочення населення сіл за останні три роки на 1,2%, але реальне скорочення набагато більше. Селяни часто виїжджають на роботу в міста або за кордон без перереєстрації місця проживання.

В Україні близько 7 млн пайовиків та їхніх спадкоємців, які є власниками ділянок у середньому близько 4 га. З огляду на визнану в світі високу якість українського чорнозему й хороші кліматичні умови, цей величезний актив українського села поки повністю не використаний. З одного боку, не вистачає дешевого фінансування, перш за все для початківців-фермерів, з іншого — через мораторій частина паїв не обробляється, оскільки їх власники не можуть взяти кредит під заставу землі.

Тут цікавий досвід уже згаданої Польщі, яка зуміла розвинути модель сімейних ферм і створити робочі місця в сільській місцевості. При середньому розмірі фермерського господарства близько 10 га поляки успішно виробляють рослинні і тваринні продукти не лише для місцевого ринку, але й на експорт.

Мораторій означає заморожування дій, його довгострокове застосування не виконує цілей, спочатку поставлених законодавцями. Якщо країна хоче рости набагато швидше, доведеться задіяти всі доступні активи — розумно і з усіма необхідними застереженнями.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути