В світі
Європейські аудитори визначили ефективність санкцій за відхід від верховенства права
Олена Стойко,
доктор юридичних наук
Ігнорування одного з основоположних принципів Євросоюзу – верховенства права – змусило Єврокомісію вжити заходів і запровадити з 2020 року щорічну оцінку стану справ у цій сфері в державах-членах. Із 2021 року цей механізм був підкріплений фінансовими санкціями, ефективність яких, на думку Європейського суду аудиторів, є неоднозначною.
Погіршення ситуації з верховенством права в деяких країнах-членах ЄС за останнє десятиліття змусило Європарламент та Раду в грудні 2020 року ухвалити Регламент про загальний режим обумовленості для захисту бюджету ЄС від порушень принципів верховенства права (так званий Регламент про обумовленість), який набув чинності 1 січня 2021 року.
Читайте також: Просування дерегуляційної реформи можна моніторити на новому дашборді
Напередодні ухвалення Регламенту в рамках своїх повноважень Єврокомісія у вересні 2020-го опублікувала перший щорічний Звіт про верховенство права. Починаючи з 2022 року, ці звіти включають рекомендації, адресовані країнам-членам, а з 2023 – оцінку дій держав-членів щодо виконання цих рекомендацій.
Після прийняття Регламенту передбачені ним фінансові санкції шляхом обмеження фінансування з фондів Євросоюзу були застосовані лише один раз: у грудні 2022 року щодо Угорщини. Станом на кінець 2023 року Угорщина не отримала майже 22 млрд євро, з урахуванням 10 млрд, які Єврокомісія «розморозила» за виконання вимог Хартії основних прав ЄС щодо незалежності судової влади.
Двадцять сьомого лютого Європейський суд аудиторів оприлюднив свою оцінку ефективності звітів Єврокомісії про верховенство права в державах-членах. Аудитори дійшли висновку, що Регламент сприяє певному покращенню ситуації з верховенством права, застосовані Єврокомісією санкції щодо Угорщини «відповідали Регламенту, ґрунтувалися на об’єктивній оцінці та доповнювали інші бюджетні механізми в рамках Механізму відновлення та стійкості і політики згуртування». Однак певні аспекти Регламенту є складними для застосування. Насамперед Єврокомісії не завжди вдається переконливо довести прямий зв’язок між порушенням принципів верховенства права та фінансовим інтересом ЄС. Крім того, якщо держава-член, якій призупинено надання коштів Євросоюзу, не виконує своїх зобов’язань перед кінцевими реципієнтами або бенефіціарами програм ЄС, то в короткостроковій перспективі це може перешкодити досягненню цілей політики Європейського Союзу. Нарешті, не всі основні програми витрат ЄС мають захисні інструменти, еквівалентні тим, що передбачені в рамках Механізму відновлення та стійкості або Регламенту загальних положень (наприклад, Спільна аграрна політика). Тобто потенціал фінансових санкцій використовується не повною мірою, що відкриває перед Єврокомісією нові можливості для дисциплінування держав-порушників верховенства права та інших цінностей Союзу.
Що стосується застосування Єврокомісією санкції, то аудитори відзначили низку недоліків: брак адміністративної спроможності для застосування Регламенту про обумовленість з точки зору виділення відповідних людських ресурсів, створення комплексної ІТ-системи управління справами та визначення чітких керівних принципів; відсутність систематичної оцінки та документування впливу на фінансові інтереси Євросоюзу для всіх держав-членів; вибірковість застосування інструмента. Так Єврокомісія орієнтується насамперед на належне функціонування судових систем у державах-членах, а заходи із запобігання, виявлення та виправлення системних конфліктів інтересів, а також шахрайства та корупції нею не розглядаються. Також аудитори встановили відсутність положень про те, яким чином ЄК забезпечуватиме проактивний підхід при оцінці діяльності держав-членів, а також недостатність інформації про оцінку ефективності бюджетних і коригувальних заходів. Якщо у випадку Угорщини Єврокомісія виклала свою аргументацію щодо використання Регламенту; однак нічого подібного вона не зробила при виявленні потенційних порушень принципів верховенства права в інших державах-членах, до яких не було застосовано заходів, передбачених Регламентом.
Читайте також: Новий Митний кодекс спиратиметься на законодавство ЄС
Європейський суд аудиторів виявив низку ризиків, які можуть суттєво підірвати ефективність санкційного механізму Регламенту. Основний із них пов’язаний з тим, що формальне дотримання державою-членом заходів з виправлення ситуації не обов’язково призведе до ефективного й стабільного покращення ситуації на місцях. Також існує ризик того, що такі заходи згодом будуть скасовані або відбудеться одночасне погіршення ситуації в інших сферах. Відповідно аудитори рекомендують Єврокомісії: забезпечити необхідну адміністративну спроможність для застосування Регламенту про обумовленість; систематично визначати, оцінювати та документувати для всіх держав-членів як питання верховенства права вирішуються в рамках Регламенту про виконання умов; здійснювати моніторинг впливу заходів, пов’язаних із верховенством права; узасадничувати будь-які пропозиції щодо скасування бюджетних заходів на вагомих доказах; щорічно звітувати про ефективність заходів, вжитих до держав-порушників та вдосконалювати систему верховенства права при підготовці майбутніх законодавчих пропозицій.
Практично одночасно з оцінкою аудиторів 28 лютого Європейський парламент ухвалив резолюцію про ретельний аналіз звіту Європейської Комісії щодо верховенства права за 2023 рік, висловивши занепокоєння, що ЄК може перебувати під впливом «дипломатичних» міркувань під час проведення своїх оцінок. На думку європарламентарів, «комісія, прагнучи бути об’єктивною та неупередженою, іноді виявляється занадто дипломатичною та неточною при визначенні проблем верховенства права в державах-членах». Найбільшу критику з боку євродепутатів викликала відсутність реакції Єврокомісії на цілу низку резонансних подій у Греції, що напряму пов’язані із порушенням принципу верховенства права Афінами.
Видання чергового звіту про стан справ із дотриманням державами-членами принципу верховенства права очікується влітку цього року і Єврокомісія, сподіваюся, зможе продемонструвати відкритість до критики та готовність до підвищення ефективності своїх наглядових функцій.
Джерело: Юридичний вісник України
