В світі
Жорстка розмова з Росією та армія ЄС: чого чекати від нової очільниці Єврокомісії?
Христина БОНДАРЄВА,
ЄП
Наступні п’ять років Європейську комісію очолюватиме міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн. Хоча певності в її затвердженні не було, Європарламент таки дав свою згоду на це у вівторок ввечері. Інтрига щодо цього призначення існувала до останнього. Зрештою, за нову очільницю Єврокомісії проголосували лише 383 євро депутатів, при мінімально необхідних 374.
Політична сенсація
Топ-посада фон дер Ляєн є політичною сенсацією і для неї, і для Європи. Багатолітня міністерка в уряді Ангели Меркель та її віддана соратниця переїздить до Брюсселя в той час, як, здавалося, у Берліні її кар’єра йшла на спад.
Вражає також, що Урсулі фон дер Ляєн таки вдалося знайти голоси на свою підтримку серед вороже налаштованих євродепутатів. Хоча вона отримала їх набагато менше ніж 5 років тому Жан-Клод Юнкер. Розгнівані способом, в який лідери ЄС домовилися про її кандидатуру, парламентарі чинили опір. За процедурою, наступним президентом Комісії мав стати один із провідних кандидатів парламентських партій. Але потрапивши в глухий кут розподілу посад, лідери держав-членів заплющили очі на домовлений механізм і зупинилися на «чужинці» для парламенту. А ще німкеня — перша в історії жінка на чолі Комісії, важливий фактор на тлі все активніших розмов про гендерний баланс у Європі.
Як «випадковій» кандидатці вдалося пройти шлях від Берліна до Брюсселя?
Та чого чекати Україні від нової керівниці Єврокомісії, яка останні п’ять років відпрацьовувала в НАТО та ЄС?
«Своя» в Брюсселі, непопулярна вдома
З рештою Урсула Фон дер Ляєн — не чужа для Брюсселя. Вона там народилася й провела перші 13 років життя. Її батько Ернст Альбрехт, згодом довготривалий прем’єр Нижньої Саксонії, працював на керівних посадах у європейських структурах, які пізніше лягли в основу ЄС, — Європейському об’єднанні вугілля та сталі та Європейській економічній спільноті.
Саме тому вона досконало володіє кількома офіційними мовами союзу: німецькою, французькою та англійською. А це — додатковий плюс для роботи в Брюсселі.
Будучи матір’ю сімох дітей, активною політикою фон дер Ляєн почала займатися лише в першій половині 2000-их, та вже скоро її стали називати другою найвпливовішою жінкою країни. У 2005 році вона отримала портфель міністра у справах сім’ї в першому для неї уряді Меркель, потім — міністра праці. А в 2010 р. її розглядали на посаду президента, хоча в підсумку обрали іншого кандидата.
Як міністр оборони з 2013 року фон дер Ляєн отримала доступ до найважливіших міжнародних майданчиків. Щорічні виступи на Мюнхенській безпековій конференції на правах господарки заходу, форум у Давосі, регулярні зустрічі з колегами по ЄС і НАТО (серед теперішніх міністрів оборони альянсу німкеня найдовше на посаді). Її майстерність вести переговори, особисті ініціативи щодо розширення оборонної співпраці в ЄС та посилення обороноздатності держав-членів зробили її впливовою фігурою на європейському рівні.
Проте в Німеччині, на відміну від міжнародної арени, репутація фон дер Ляєн була далекою від кришталевої. Її звинувачували в розтратах і неналежному управлінні міністерством. Тому після номінації фон дер Ляєн на неї полилася потужна хвиля критики з боку соціал-демократів, партнерів блоку Меркель по коаліції. У результаті канцлерка єдина на саміті в Брюсселі не підтримала висунення власного міністра. Їй довелося утриматися на тлі того, що Німеччина вперше із 60-их років мала шанс на свого представника в кріслі глави Єврокомісії.
Згадали їй і звинувачення в плагіаті в кандидатській дисертації, попри які, втім, вона відстояла свою репутацію. У кінці тексту фон дер Ляєн називали висуванкою угорського прем’єра Віктора Орбана. Через його позицію, а також решти країн Вишеградської четвірки та Італії, соціал-демократи залишилися без свого кандидата на чолі ЄК.
Позиція щодо України та ставлення до РФ
Спротив співвітчизників та несприйняття багатьма депутатами не стали на заваді затвердженню Урсули фон дер Ляєн. Чого чекати від нової очільниці Єврокомісії передусім нам, Україні? Для нас важливо, що фон дер Ляєн працювала міністром оборони Німеччини з грудня 2013 року, тобто її каденція збіглася в часі з анексією Криму та війною на Донбасі. Хоча її позиція щодо України викликає як стриманий оптимізм, так і застереження.
У 2014 році фон дер Ляєн відразу засудила російську агресію й вимагала посилення присутності НАТО на східних кордонах ЄС. Водночас вона була проти постійного розміщення військ у східних державах альянсу та наполягала — конфлікт слід вирішити мирно. «Ми демонструємо єдність та силу, але шукаємо також діалог», — окреслювала вона лінію поведінки Заходу в квітні 2014 року.
Після анексії Криму фон дер Ляєн виключила можливість вступу України в НАТО. «Країна не відповідає основним вимогам», — сказала вона в інтерв’ю виданню Bild. У лютому 2015 року застерігала від поставок зброї Україні, щоб не провокувати Росію на відкрите втручання. Проте вже наступного року її заяви стали більш жорсткими, а в риториці з’явився «діалог з позиції сили». Такої точки зору дотримується фон дер Ляєн і тепер.
«Росія — наш сусід і залишиться нашим сусідом, крапка. Кремль не прощає слабкості. З позиції сили, яку ми створили за останні роки, ми можемо вступити в діалог у будь-який час», — заявляла вона в липні, після номінації на пост глави ЄК. При цьому фон дер Ляєн послідовно підтримувала економічні санкції та допускала їхнє послаблення тільки після виконання Москвою Мінських угод. «Плазування або поступливість не роблять Путіна більш дружелюбним», — говорила вона у квітні 2018 р., разом із тим утримавшись від характеристики президента РФ як ворога.
Фон дер Ляєн не сумнівається в тому, що Росія порушила Договір про ракети малої та середньої дальності. У питанні «Північного потоку — 2» підтримує позицію комісії Юнкера, яка полягає в тому, що оператор трубопроводу і постачальник газу повинні бути різними. Цим вона йде в розріз з лінією офіційного Берліна.
У самій РФ наразі не очікують особливих змін у відносинах. Глава комітету з міжнародних справ у Раді федерації Константін Косачев прямо каже: прогресу не буде, бо жорстка щодо РФ фон дер Ляєн, будучи яскраво вираженою євроатлантисткою, навряд чи змінить свою позицію в Брюсселі.
Плани для ЄС
Чи слід чекати на радикальні зміни курсу Єврокомісії з приходом фон дер Ляєн? Вочевидь, ні, адже посада, як і раніше, залишається в руках Європейської народної партії. Своє ж особисте бачення майбутнього Європи фон дер Ляєн висловила ще в 2011 році, на піку європейської боргової кризи.
«Моя мета — це Сполучені Штати Європи за прикладом федеральних держав, таких як Швейцарія, Німеччина або США», — говорила вона, з роками трохи пом’якшивши своє бачення.
Фон дер Ляєн також підтримує створення єдиної європейської армії, проте без надмірної централізації. Хорошою новиною для нас є те, що нова очільниця комісії виступає за розширення Євросоюзу. Німецькі ЗМІ, які висвітлювали кампанію фон дер Ляєн у парламенті перед голосуванням, зазначають: вона переконувала фракцію лібералів, що двері ЄС для Східної Європи та Західних Балкан слід тримати відчиненими. «Північну Македонію фон дер Ляєн описувала як яскравий приклад того, що є можливим, якщо люди ставлять перед собою мету, в цьому випадку — прагнення до членства в ЄС», — пише щоденна німецька газета Der Tagesspiegel. Підтримує вона і приєднання нових держав-членів до Єврозони та Шенгенської зони, щойно вони відповідатимуть необхідним вимогам.
Серед інших обіцянок, які вже встигла зробити нова керівниця ЄК, більш амбітні рішення в сфері клімату, продовження пошуку розв’язання проблем нелегальної міграції та досягнення гендерного балансу на посадах в ЄС.
Джерело: Юридичний вісник України
