Connect with us

В Україні

АРМА: здобутки і плани Підсумки роботи агентства у 2019 році

Юрій Котнюк, ЮВУ

Минулий рік виявився надміру сповненим драматичними подіями у поки що короткій історії Національного агентства з розшуку і менеджменту активів (скорочено АРМА). Спочатку суспільство збурила історія про те, що відібране в Януковича Межигір’я було передане в управління «неправильній» фірмі, з якою Нацагентство врешті­решт розірвало договір. Потім був «неправильний продаж земельної ділянки», розташованої в Одеській області й належної французькому мережевому рітейлеру «Ашан», але арештованої в ході розслідування кримінальної справи за фактом незаконної зміни її цільового призначення. Отримавши цю землю в управління, АРМА продало її на конкурсних торгах, проте Антирейдерська комісія Міністерства юстиції скасувала реєстрацію прав на продану ділянку за її покупцем. За цим трапилося ще одне казна­що: під час аудиторської перевірки в агентстві зникло кілька десятків розпорядчих документів, у зв’язку з чим було призначене службове розслідування. Ну а вінцем негативу стала ситуація навколо двох теплоелектроцентралей Львівської області, арештованих у процесі розслідування справи Дубневича й переданих у розпорядження АРМА. Для них було знайдено управителя, який не зміг налагодити надійне постачання газу, внаслідок чого було поставлено під загрозу зриву належне проведення опалювального сезону в регіоні, що налічує близько 60 тисяч мешканців. Попри ці добре відомі широкому загалу негаразди презентований минулого тижня публічний звіт нового очільника відомства Віталія Сигидина про підсумки його щоденної  буденної роботи за 2019 рік виглядав  доволі оптимістично.

Прибуток від установи є

Офіційна назва АРМА дуже довга — Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Воно було створене на початку 2016 року для управління арештованим майном і головною його метою вважається збереження економічної вартості активів. Запуск агентства в роботу розцінювався західними партнерами України як важливий крок антикорупційної реформи й навіть був однією з умов візової лібералізації з Європейським Союзом. Ключова роль у створенні й керівництві даної інституції належить Міністерству юстиції, тож не дивно, що перший керівник АРМА Антон Янчук пересів у крісло його голови з посади заступника міністра Мін’юсту. Перш за все варто відзначити, що агентство є прибутковою для держави установою. Нині воно налічує 174 працівники (134 — в Центральному апараті й ще 40 — у шістьох міжрегіональних регіональних управліннях). За словами Віталія Сигидина, у 2019 році з Державного бюджету України АРМА виділено фінансування на суму 240 млн грн, з яких було витрачено лише 165, а 75 мільйонів гривень повернуто до держбюджету.

Тепер по напрямах роботи. Одним із основних із них є виявлення та розшук активів за зверненням слідчого, детектива, прокурора чи суду. Таких звернень у минулому році надійшло 1 685, з них найбільше від поліції — 558, фіскальних органів — 369 та органів прокуратури — 362. Від НАБУ надійшло їх порівняно небагато — лише 62, але зрозуміло, що матеріальна «змістовність» кожного з них у рази переважає, скажімо, середньостатистичне поліцейське звернення.

У процесі виконання вимог цих звернень виявлено 877 мільйонів гривень, 17 мільйонів доларів США і 8 мільйонів євро. Це що стосується готівкових коштів. До цього слід додати 3,5 мільярда гривень у цінних паперах і 30 млрд грн у вигляді частки в статутних капіталах різних суб’єктів господарювання. Крім того, 61 тисяча земельних ділянок, 8 тисяч об’єктів нерухомості, 4 тисячі транспортних засобів і 2 тисячі одиниць сільськогосподарської техніки.

Іншим напрямом агентства є співробітництво з органами іноземних держав і міжнародними організаціями, до компетенції яких належать питання розшуку та управління активами. По цій лінії роботи у 2019 році з боку АРМА на виконання запитів правоохоронних органів, що розслідували кримінальні провадження, було направлено 62 звернення до США, Канади, Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, Кіпру та інших країн. У той же час на адресу Нацагентства надійшло 19 міжнародних запитів стосовно виявлення та розшуку активів від компетентних органівнизки держав, зокрема Ізраїлю, Польщі, Естонії, Латвії та Молдови. Завдяки роботі АРМА Україна увійшла до п’ятірки найбільш активних країн світу в частині надсилання й отримання міжнародних запитів по лінії розшуку незаконного набутого майна.

Активи бувають різними…

Найбільш клопітною ділянкою роботи є, звичайно, управління арештованими за ухвалами суду активами, які у 2018 році надійшли до АРМА в кількості 646, а в 2019 р. вже 1 240 штук. Деякі з них здатні терпляче чекати вироку суду про їх конфіскацію чи, навпаки, повернення законному власникові, інші ж, які мають властивість швидко псуватися, втрачати цінність або, скажімо, становлять небезпеку для навколишнього середовища, підлягають негайному продажу з аукціону. У випадку ж негативного для сторони обвинувачення судового вердикту їх вартість має компенсуватися грошима. В минулому році від реалізації активів Нацагентством було отримано 170 мільйонів гривень — найбільші частки в цій сумі припадають на цукор (63 млн грн) і зерно (29 млн грн).

Те, що може потерпіти, теж не лежить «мертвим грузом» і часто за результатами конкурсу передається в тимчасове управління суб’єктам господарювання різних форм власності. Як свідчить досвід, не завжди цей вибір буває вдалим, але за даними звіту АРМА надходження до Державного бюджету України від управління арештованими активами у 2019 році становлять 11 мільйонів гривень. Багато це чи мало — висновки можна робити лише після ретельного дослідження кожного випадку. Адже бувають відверто збиткові й токсичні активи, які в управління ніхто й даром брати не хоче.

Так, наприклад, вилучений у структур малолітнього зіц­олігарха Сергія Курченка Український медіа­холдинг є надзвичайно нестандартним активом, оскільки переважна більшість засобів масової інформації засновується і використовується не задля комерційного прибутку, а для завоювання симпатій майбутніх виборців і посилення політичного впливу. Зрозуміло, що за відсутності реального господаря, який використовуватиме це добро за прямим призначенням, від таких активів тимчасовому управителю одна морока. З іншого боку, є унікальні активи. Так, за словами заступника голови АРМА Філіпа Проніна, у Межигір’ї є храм, який вважається чудодійним, куди з усієї України звозили людей, аби вони там зцілялися.

Кожний із таких прикладів є предметом окремої захоплюючої історії, які ми плануємо розповісти в наступних номерах нашої газети, починаючи з вищезгаданих Новояворівської та Новороздільської теплоелектроцентралей, але поки що зазначимо, що з метою отримання максимального прибутку від експлуатації з боку працівників Нацагентства здійснювався контроль щодо 438 переданих в управління активів, серед яких 3 цілісних майнових комплекси, 213 об’єктів нежитлової і 68 — житлової нерухомості, 4 земельні ділянки, 64 транспортних засоби й 58 одиниць іншого рухомого майна. Ще 27 активів належать до категорії майна, що посвідчує корпоративні права. До цього лишається додати, що депозитний портфель агентства станом на початок поточного року складає 347 млн грн.

АРМА прагне отримати доступ до бази даних митниці

Одним зі своїх досягнень керівництво відомства вважає відкриття доступу до Єдиного реєстру арештованого майна, який з грудня 2019 року перебуває в дослідній експлуатації, що передбачає його наповнення в тестовому режимі наявною в АРМА інформацією щодо арештованих активів, які передано в управління агентства. У реєстрі відображаються дані про арештовані в рамках кримінальних проваджень активи, управління ними чи їх реалізацію, конфіскацію, одержані від їх реалізації кошти тощо.

Після завершення інтеграції реєстру з іншими реєстрами та базами даних (Єдиний реєстр судових рішень, Автоматизована система виконавчого провадження, Єдиний реєстр досудових розслідувань) він буде наповнюватися інформацією про арештовані активи переважно в автоматизованому режимі. Станом на 17 лютого АРМА внесло до свого реєстру інформацію щодо 2 032 арештованих активів.

Ще один важливий момент — протягом певного періоду у сфері управління Нацагентства перебувало Державне підприємство «Система електронних торгів арештованим майном» (скорочено СЕТАМ). Нині багатьом вбачається сумнівною доцільність такого управлінського кроку, але об’єктивний факт — за цей час ДП «СЕТАМ» було реалізовано майна на суму 3,4 млрд грн, з яких 173 млн грн складала вартість арештованих активів, переданих АРМА.

За усталеною традицією, пуб лічний звіт АРМА не обійшовся без згадки про міжнародне співробітництво та взаємодію з громадськістю. Предметом окремої гордості для керівництва даного відомства став той факт, що з понад чотирьох сотень інформаційних повідомлень, опублікованих на офіційному вебсайті, 321 були оголошеннями про управління та реалізацію активів.

Що стосується лінії зовнішніх відносин, то 20 грудня 2019 року на 8­й Конференції держав – учасниць ООН проти корупції було прийнято розроблену АРМА резолюцію «Посилення міжнародного співробітництва у сфері повернення активів та управління замороженими, арештованими й конфіскованими активами». Вона містить низку стратегічних рекомендацій із вдосконалення механізмів розшуку та управління і за своїм змістом спрямована на посилення незалежності інституцій, уповноважених займатися цією справою.

Окрім даної конференції представники Нацагенства також брали участь у спеціалізованих заходах таких утворень, як Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол), Платформа офісів з повернення активів держав – членів Європейського Союзу, Управління ООН з наркотиків та злочинності, Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

У плані ж вдосконалення правового забезпечення діяльності у сфері виявлення, розшуку та управління активами відомством забезпечувалося супроводження низки розроблених ним законопроектів, один із яких стосується внесення змін до Митного кодексу, які б дали АРМА можливість доступу до інформації про експортно­імпортні операції конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності через відповідні автоматизовані інформаційні й довідкові системи.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Вступники 2020 р. можуть отримати відстрочку від призову до 1 жовтня

У зв’язку з карантином, який було введено в Україні, весняний призов перенесено на травень-липень 2020 р. – розпорядження Уряду від 26.02.2020 р. № 179-р (зі змінами від 15.04.2020). Важливо, що п. 5 розпорядження визначено, що громадяни віком 18-19 років можуть бути призвані на службу лише за власним бажанням, яке підтверджується письмовою заявою.

Щодо випускників коледжів та університетів, то Міністерством освіти і науки спільно з Офісом Президента та Генеральним штабом напрацьовані рішення, що дозволять їм, у разі бажання продовжити навчання за наступним ступенем освіти, отримати відстрочку від весняного призову.

Міністерство освіти і науки надало відповідні роз’яснення Приймальним комісіям закладів фахової передвищої та вищої освіти щодо попередньої реєстрації вступників, які планують продовжити своє навчання, але підлягають призову. Попередня реєстрація дозволить таким вступникам отримати документальне підтвердження своїх намірів і на підставі довідки отримати відстрочку до 1 жовтня 2020 р.

Читати далі

В Україні

В Україні створять реєстр громадян, які безоплатно отримали по 2 гектари землі

У Держгеокадастрі взялися за створення реєстру громадян, які реалізували своє право на отримання земель сільськогосподарського призначення.

«До сьогодні в нашій державі, роздаючи сотні тисяч гектарів землі шляхом безоплатної приватизації, держава не має офіційного єдиного реєстру громадян України, які отримали безоплатно 2 гектари. Наразі триває процес створення такого реєстру», – зауважив Голова Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Роман Лещенко.

Уже на старті створення цього реєстру виявлені численні порушення такої приватизації, зокрема, реалізація безоплатного права на 2 га землі одними і тими ж людьми кілька разів у різних регіонах. Найближчим часом інформацію про цих осіб буде опубліковано.

Читати далі

В Україні

Збільшився мінімальний гарантований розмір аліментів

За повідомлення прес-служби Мін’юсту, з 1 липня змінився розмір виплат аліментів за рахунок збільшення прожиткового мінімуму.

Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум відтепер становить 1859 грн, а для дітей віком від 6 до 18 років – 2318 грн.

Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів становитиме для дітей:

  • до 6 років – 929,5 грн;
  • віком від 6 до 18 років – 1159 грн.

Ці показники слід враховувати, якщо із зарплати працівників потрібно утримувати аліменти не у твердій грошовій сумі, а в прив’язці до прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Зміна сум відрахувань відбувається автоматично, без звернень до органів державної виконавчої служби.

Читати далі

В тренді