Connect with us

В Україні

Аукціони з продовження договорів оренди: що це таке?

Дата публікації:

Світлана ПАНАІОТІДІ,
заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Як аукціони з продовження договорів оренди допомагають збільшувати місцеві бюджети. Перші результати нововведення. 

Як відомо, новим законодавством із передачі в оренду державного та комунального майна була запроваджена можливість продовжувати договори оренди на прозорих аукціонах. Це означає, що на відміну від попередньої практики, коли договір продовжувався «автоматично», зараз в інших потенційних орендарів є можливість взяти участь в аукціонах на продовження договорів оренди та шанс орендувати майно за вищою ціною, ніж та, яка була встановлена в попередньому договорі оренди.

Після прийняття всіх нормативних актів, що врегульовують детальну процедуру продовження договору оренди на аукціоні та регламентують дії орендодавця, орендаря та інших потенційних учасників аукціонів, в електронній торговій системі «Прозорро. Продажі» відбулися пробні аукціони. Уже маємо перші результати, які й спробуємо проаналізувати.

Наразі з понад двох тисяч оголошених «орендних» аукціонів було проведено 427. За результатами деяких із них уже й підписано нові угоди, деякі ще на етапі підписання протоколів та договорів.

Як проводяться аукціони на продовження договорів оренди?

Варто звернути увагу, що для того, аби продовжити договір оренди, орендар має звернутися до орендодавця із заявою про продовження договору. Ця заява подається не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення дії договору. Якщо орендар не подасть заяву у визначений строк, то він має звільнити орендоване приміщення. Власне тому то подача заяви про продовження і є обов’язковою для орендаря, якщо він хоче залишитися в своєму приміщенні. До заяви він має додати документи, перелік яких залежить від того, чи має право орендар продовжити договір без проведення аукціону, чи ні?

Як отримати інформацію про аукціон з оренди держмайна

Якщо договір оренди продовжуватиметься через аукціон, то від орендаря не вимагається додавати якісь документи. Якщо він здійснив невід’ємні поліпшення орендованого приміщення й хоче отримати відшкодування їх вартості, то тоді має ще подати документи, які підтверджують вартість цих робіт. За результатами розгляду заяви про продовження орендодавець вносить в електронну торгову систему «Прозорро.Продажі» інформацію про об’єкт, договір оренди щодо якого продовжується, приймає рішення про оголошення аукціону та оголошує аукціон на продовження договору оренди.

Перед публікацією оголошення про проведення аукціону орендодавець визначає стартову орендну плату, яка за законодавством не може бути нижчою за останню місячну орендну плату, встановлену договором, що продовжується. Тобто фактично стартова орендна плата встановлюється зазвичай на рівні останнього місячного показника. Це означає, що апріорі аукціони на продовжен ­ ня договорів оренди не можуть бути збитковими для держави та територіальних громад, оскільки ціна за результатами аукціону не буде меншою за останню місячну орендну плату.

Які результати аукціонів

Як згадувалося раніше, вже проведено понад 420 аукціонів на продовження договорів оренди. Як засвідчує публічний модуль аналітики «Прозорро.Продажі», в середньому стартова орендна плата під час цих аукціонів виросла в півтора раза. А є 7 аукціонів, де стартова орендна плата збільшилася в 10 і більше разів. Однозначно, це перемога, оскільки ціна стала ринковою. За результатами аукціонів на продовження договорів оренди вже підписано близько 190 нових договорів.

Ціна за новими договорами після проведення аукціонів на продовження договорів оренди збільшилася з 600 до 840 тисяч грн, тобто на 40%. Тому можна впевнено стверджувати, що аукціони виконують свою роль наповнення державного та місцевого бюджетів. З іншого боку, дуже чітко помітний вплив конкуренції на результати торгів. Так, у 63% аукціонів на продовження договору оренди ціна залишилася на рівні стартової місячної орендної плати й не збільшилася взагалі. Переважно через те, що цей об’єкт нікого, окрім поточного орендаря, не зацікавив.

Але, як уже зазначалося, були й інші випадки. Так, у 23-х аукціонах було два учасники і більше, у зв’язку з чим чинним орендарям потрібно було змагатися за свої об’єкти. Нові орендарі підвищили ціну в середньому в 3,2 раза. У 20 аукціонах чинні орендарі погодилися сплачувати нову ринкову орендну плату, сформовану за результатами аукціону, а в трьох — відмовилися.

Як бачимо, система дозволяє і новим орендарям орендувати майно, якщо вони пропонують орендну плату, більшу за ту, яка була в попередньому договорі. Та й чинні орендатори також не бояться боротися за об’єкти і платити ринкову ціну. Все чесно та прозоро.

Звичайно, не минулося без «зрад» та проблем під час проведення таких аукціонів. Так, 46 аукціонів визнані такими, що не відбулися. Це випадки, коли на аукціон не прийшов жоден учасник, зокрема, навіть чинні орендарі змінили свої наміри й не взяли участі у цих аукціонах. На щастя, відповідно до положень законодавства, орендодавець буде оголошувати повторний аукціон щодо передачі в оренду майна, причому стартова орендна плата залишиться в такому ж розмірі, який був встановлений на аукціоні на продовження договору оренди.

Для того, аби вирішити зазначені проблеми та для уникнення зловживань, законодавці встановили запобіжники в постанові Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна». Зокрема, чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди. Щоб скористатися цим своїм правом, він обов’язково бере участь в аукціоні. За результатами проведення аукціону ЕТС «Прозорро.Продажі» визначає найвищу цінову пропозицію за лот, після цього чинний орендар має право погодитися сплачувати найвищу цінову пропозицію шляхом подання письмової заяви про таку згоду разом із підписаним протоколом аукціону. Тоді він визнається переможцем аукціону та укладає додаткову угоду про продовження договору оренди майна.

Разом із тим, якщо чинний орендар не має фінансових ресурсів на те, аби платити найвищу орендну плату за об’єкт, то він має право подати попередню згоду на сплату другої за розміром цінової пропозиції. Ця попередня згода має запобігати ситуації, коли переможець навмисно (штучно) підвищує орендну плату на аукціоні для виселення свого конкурента — чинного орендаря. Якщо ж чинний орендар не погоджується сплачувати найбільшу орендну плату або другу найбільшу орендну плату, то він втрачає своє переважне право.

У тому випадку, якщо переможець аукціону та другий його учасник занадто підвищили ціну, щоб зірвати конкурс, та не підписали договір, то оголошується повторний аукціон на продовження договору оренди на тих же умовах, що й попередній аукціон. Це також дозволяє уникнути зловживань учасників аукціону, пов’язаних зі штучним підвищенням ціни для виселення чинного орендаря. Такий механізм використання переважного права має на меті надання додаткових можливостей чинному орендарю для захисту свого права на орендоване майно.

Ці запобіжники вже доводять свою ефективність, оскільки проведено вже понад 400 аукціонів з продовження договорів оренди, а на комісію з розгляду скарг стосовно організації та проведення аукціонів щодо передачі в оренду державного та комунального майна було подано лише 3 скарги (на час написання цього матеріалу), що стосуються аукціонів на продовження. Основним завданням цієї комісії, яка працюватиме як постійно діючий колегіальний орган, буде опрацювання всіх скарг та пропозицій, які надійшли від учасників аукціонів, орендодавців, майданчиків, та слідкування за ефективністю процедури передачі державного і комунального майна в оренду.

Отож, аукціони на продовження договорів оренди в системі «Прозорро.Продажі» вже показали перші результати, розвіявши цим самим усі побоювання, які були присутні при запуску реформи. Так, у більше, ніж половині випадків поточні орендарі спокійно продовжують договір на тих самих умовах. Водночас, якщо поточна ціна явно не ринкова, то на аукціони приходять нові гравці й підвищують її до ринкового рівня. А далі — це вже залежить від учасників: чи хтось новий отримає цей орендний контракт чи його збереже поточний орендар на нових умовах. Випадки є й такі, і такі. Як бачимо, нова система працює в форматі win-win для всіх: старі орендарі отримали можливість прозоро продовжувати контракти, нові учасники — мають право доступу до об’єктів, а державні та місцеві бюджети — додаткові надходження.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Від декларацій — до реального економічного зростання

Опубліковано

on

Днями чинний український уряд відзначив свою першу річницю. Звітуючи про зроблене за цей час, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відмітив знаковість затвердження Національної економічної стратегії — 2030, додавши при тому, що наразі «нереалізований потенціал нашої країни складає 1 трлн доларів США». Це сміливе твердження й стало лейтмотивом визначення завдання влади — реалізувати цей потенціал.

Головна ідея цього документа полягає в амбітній візії — привести Україну до клубу розвинених та успішних держав. Редакція ЮВУ спробувала проаналізувати важливий документ, що матиме велике значення для всієї держави, зокрема, і для юристів. Адже документ визначає стратегічні кроки розвитку промисловості, агросектору, видобутку корисних копалин, інфраструктури, транспорту, енергетичного сектору, інформаційно-комунікаційних технологій, креативних індустрій, а також вносить певні новації щодо правового регулювання, зокрема впровадження принципу верховенства права в системи правотворення та правозастосування.

Чи потрібен такий документ Україні? Думаю, так, потрібен.

Сьогоднішній економічний розвиток нашої держави відбувається під впливом різновекторних факторів. З одного боку військова агресія Російської Федерації, яка призвела до численних економічних втрат. Зокрема, РФ анексіювала Крим, окупована частина територій Донбасу. У цьому ж ряду втрата контролю над великими об’єктами промисловості, руйнація інфраструктури, збільшення бюджетних видатків на оборону та соціальну підтримку біженців. З іншого боку, існують й біди української економіки, що полягають у численних непрямих економічних втратах, олігархізації економіки, поєднанні всього цього з високим рівнем корупції та несприятливим бізнес-кліматом, «втечею» капіталів, значною девальвацією національної валюти та мізерним рівнем інвестицій.

За останні шість років Україні вдалося лише відновити макроекономічну стабільність, певною мірою локалізувати основні негативні фактори. Хоча рівень загальнодержавних видатків (а це власне головний чинник витрат у вигляді стабільно високої платні чиновникам), за останні роки скоротився з майже 50% від ВВП 2014-го до приблизно 40% 2019 року. Чесно кажучи, це ще вкрай далеко від оптимальних для України показників. Вони мають бути на рівні третини від ВВП, принаймні так нам рекомендують міжнародні експерти. Адже закон економічного зростання вказує на те, що має бути пряма залежність між рівнем перерозподілу ВВП через публічні фінанси та віддачею окремих секторів економічного зростання. Іншими словами, правоохоронні та антикорупційні органи, на утримання яких щороку держава спрямовує не менше 5 відсотків держбюджету, мають відпрацьовувати свій «хліб» або зникнути, бути заміненими на нові, більш ефективні. Або та ж судова система, яка «споживає» не менший обсяг коштів і при цьому особливо не стимулює своєю діяльністю розвиток економіки та захист інвестицій, також вимагає чергових реформ. І ця проблема стоїть перед нами протягом всіх років української незалежності.

Повертаючись власне до документа, зазначу, що проект Стратегії містить фактичний опис схеми ухилення від оподаткування та розмивання бази оподаткування через низькоподаткові юрисдикції, а монополізація цілих секторів української економіки є суттєвою загрозою для безпеки та розвитку. Тому в проекті Стратегії згадується про монополії, які потрібно більш детально описати, як і пов’язані з ними загрози та шляхи їх нівелювання. Зокрема, завданнями державної політики в цьому напрямку мають бути: проведення незалежної оцінки діяльності монополій та їх вплив на економічну безпеку країни, посилення інституційної спроможності та незалежності АМКУ; суттєве та швидке зменшення частки державних банків у банківському секторі, які наразі займають у ньому домінуюче становище із часткою понад 50% тощо. Вкрай важливим є забезпечити зменшення залежності від російського ринку, зокрема, треба забезпечити контроль над експортом критичних для РФ товарів та послуг та обмежувати їх. Варто також більш комплексно оцінювати економічні загрози, передбачити реальні кроки, які дозволять пришвидшити розвиток економіки та забезпечити макроекономічну стійкість і гнучкість відповідей при фінансовоекономічних шоках.

Як було заявлено, найближчим часом розробники проекту Стратегії мають передати його на погодження Радою національної безпеки і оборони та введення у дію Указом Президента. Тоді країна нарешті отримає стратегічний документ, який визначатиме економічні загрози, надасть можливість здійснювати постійний їх моніторинг та надасть рекомендації щодо нівелювання загроз, кризових ситуацій. Адже краще маленькими кроками йти до успіху, аніж власними руками створювати нову революційну ситуацію.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Нові програми держпідтримки аграріїв з бюджетом у 500 млн

Опубліковано

on

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав напрями державної підтримки сільгоспвиробників у 2021 р.

«Для забезпечення стабільності та передбачуваності державної підтримки ми зберегли основні програми – це підтримка розвитку галузей тваринництва, садівництва, фермерства, здешевлення кредитів та купівлі сільгосптехніки. Водночас, ми врахували сучасні реалії і побажання виробників, запропонувавши нові програми, які створюватимуть позитивний ефект для економіки України. За нашими розрахунками нові програми, такі як підтримка зрошення, матимуть попит серед аграріїв у зв’язку з близьким відкриттям ринку землі», – зауважив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

П’ять основних напрямів підтримки з загальним бюджетом в 4 млрд грн:

  • часткова компенсація вартості с/г техніки вітчизняного виробництва;
  • фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів;
  • фінансова підтримка розвитку, садівництва, виноградарства та хмелярства;
  • фінансова підтримка розвитку фермерських господарств;
  • державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Крім основних програм підтримки, передбачається низка нових з бюджетом у 500 млн грн:

  • державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції;
  • компенсація втрат посівів на Одещині;
  • державна підтримка зрошення;
  • підтримка органічного виробництва;
  • державна підтримка розвитку картоплярства;
  • нішеві культури.

Якщо попит на нові програми буде зростати, на наступний рік фінансування може суттєво збільшитись.

Читати далі

В Україні

Консультативні висновки ВРП публікуватимуть і на сайті Парламенту

Опубліковано

on

Як повідомляє Вища рада правосуддя, відтепер консультативні висновки ВРП будуть розміщувати серед інших документів, які супроводжують законопроекти на сайті Верховної Ради.

Відповідно до чинного законодавства України одним з основних повноважень ВРП є надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

ВРП звертає увагу, що оприлюднення консультативних висновків забезпечить можливість врахування позицій суддівської спільноти під час ухвалення законів про судоустрій і статус суддів та сприятиме діалогу між трьома гілками влади.

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2020
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram