Автоматична втрата мандата народним депутатом України – це занадто?

Конституційний Суд України надав Висновок 9-в/2019 у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до ст. 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) № 1027 вимогам ст.ст. 157 і 158 Конституції України.

Конституційний Суд України визнав Законопроект таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 157 Конституції України та відповідає вимогам ч. 2 ст. 157, ст. 158 Конституції України.

У Висновку зазначається, що припис ч. 3 ст. 84 Конституції України стосовно особистого голосування на засіданнях Верховної Ради України є юридичним імперативом, тобто беззастережною, категоричною вимогою для народного депутата України, оскільки представник народу в парламенті має здійснювати свої повноваження особисто.

Порушення цієї вимоги є спотворенням сутності представницької демократії. Дія народного депутата України всупереч такій вимозі, безсумнівно, повинна спричиняти його відповідальність як особи, яка вдалася до порушення зазначеного імперативу.

Отже, спробу встановити відповідальність народного депутата України за порушення припису ч. 3 ст. 84 Конституції України можна вважати такою, що має легітимну мету. Водночас запропонована в Законопроекті формула передбачає надання судові повноваження встановити лише сам факт того, мало місце чи ні «неособисте голосування».

Автоматична втрата мандата (без рішення Верховної Ради України) народним депутатом України (дострокове припинення повноважень народного депутата України) на підставі встановлення судом лише самого факту будь-якого «неособистого голосування» – безвідносно до характеру дії (дій) народного депутата України, обставин, за яких такий факт мав місце, без установлення природи неособистої участі народного депутата України та без урахування того, що стосовно поведінки народного депутата України можуть виявитися обставини пом’якшувального характеру – не відповідатиме вимозі домірності.

Конституційний Суд України, базуючись на своїй послідовній юридичній позиції, відповідно до якої «обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним)», зробив висновок, що будь-яке втручання в права людини навіть за наявності легітимної мети, всупереч вимозі домірності, неодмінно спричинятиме скасування або обмеження прав і свобод людини.

Також КС наголосив, що запропонована Законопроектом редакція ст. 81 Конституції України, якою пропонується вилучити з п. 6 її ч. 2 слова «виборчого блоку політичних партій», встановлює на конституційному рівні заборону на утворення виборчих блоків політичних партій, хоча відповідно до Конституції України «виборчий блок політичних партій» є окремим інститутом. У Висновку Суду зазначається, що у разі ухвалення запропонованої Законопроектом зміни до Конституції України громадяни України втратять свої права, які їм прямо або опосередковано гарантовано ст.ст. 38 та 81 Конституції України.

Ознайомитись з повним текстом Висновку 9-в/2019 та окремими думками суддів до нього можна перейшовши за посиланням.

Поділитися

Твітнути