В Україні
Авторське право проти штучного інтелекту. Хто переможе?
Олексій Арданов, начальник відділу авторського права і суміжних прав Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій
Що можуть спільно створити письменник у жанрі юридичних трилерів, авторка любовних романів і автор, який має невгамовну жагу до вбивства своїх головних героїв? Щонайменше – позов до суду.
Так от нещодавно світ облетіла новина: Джон Ґрішем, Джоді Піколт, Джордж Мартін і ще 14 американських літераторів зі світовими іменами, а також Гільдія авторів подали колективний позов до суду в США на розробника штучного інтелекту ChatGPT – компанію OpenAI, через порушення авторських прав. Як відомо, ChatGPT за запитом користувача аналізує доступну в інтернеті інформацію та генерує текст – починаючи від відповідей на прості чи складні питання й закінчуючи продукуванням літератури різного жанру.
Читайте також: Задля розвитку інфраструктури статистики утворено Національну раду
Тож 17 письменників і Гільдія авторів США, які ініціювали судовий процес, вважають незаконним використання їхніх творів без дозволу, зокрема відтворення для навчання ChatGPT, а також узагальнення текстів цих творів. На їхню думку, це призводить до появи незаконно згенерованих «похідних творів». А поки американські фантасти, романісти, есеїсти та сценаристи ініціювали створення ще одного бестселеру, який без сумніву вивчатимуть на уроках авторського права, проаналізуймо проблему врегулювання штучного інтелекту (ШІ) з точки зору авторського права.
Авторське право і штучний інтелект. У сфері авторського права існують певні винятки та обмеження. Йдеться про дозволені випадки використання творів без дозволу і/або виплати винагороди. Оскільки кожен конкретний випадок застосування ШІ щодо творів має свою специфіку – триває дискусія про можливість або неможливість поширення існуючих винятків та обмежень, зокрема щодо можливості автоматичної обробки та аналізу даних.
Декілька слів про правове регулювання. Директивою Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/790 від 17 квітня 2019 року передбачені винятки щодо відтворення творів та витягування даних із баз даних, здійснених науково-дослідними організаціями та установами зі збереження культурної спадщини для проведення глибинного аналізу тексту та даних творів чи інших об’єктів, до яких вони мають законний доступ, з метою наукових досліджень.
Ймовірно така опція буде все активніше застосовуватися для створення метаданих на різних майданчиках із цифровим контентом, де правовласник заздалегідь вирішуватиме чи дозволяти використання його контенту для тренування ШІ.
Національне законодавство. Україна нещодавно концептуально оновила законодавство у сфері авторського права. Закон «Про авторське право і суміжні права» передбачає, що в разі, якщо неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, є результатом використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, відповідний суб’єкт користується правом особливого роду (sui generis) на такий неоригінальний об’єкт, за умови дотримання ним прав суб’єкта авторського права або суміжних прав, твір або об’єкт суміжних прав якого зазнав використання у процесі генерування такого неоригінального об’єкта.
Цей же закон передбачає, що без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається, зокрема, виготовлення копій творів, що зроблені із законного джерела з метою пошуку тексту і даних, включених до наукових публікацій або пов’язаних з ними, для дослідницьких цілей. Це положення застосовується за умови, що використання творів не було прямо заборонено суб’єктами авторського права відповідним чином, зокрема за допомогою засобів, придатних для зчитування комп’ютером з цифрового контенту, що є доступним у мережі інтернет.
Читайте також: Рада з питань інтелектуальної власності засідатиме онлайн
Автори та штучний інтелект. Отже, з урахуванням законодавчих норм, можна припустити, що в судових спорах «автори проти штучного інтелекту» будуть враховуватися такі фактори: чи отримали розробники ШІ законний доступ до твору, якщо так – на яких умовах забезпечувався цей доступ? Чи використовувався ШІ з метою наукових досліджень, чи з комерційною метою (наприклад, ChatGPT має безкоштовну і платну версії); чи використовувалися об’єкти, згенеровані ШІ, з комерційною метою? Чи використано в об’єктах, згенерованих ШІ, форму вираження конкретних творів; якщо так, якими способами (відтворення, переробка тощо)? Якщо використовувалася форма вираження конкретних творів, чи підпадало таке використання під винятки або обмеження у сфері авторського права з урахуванням вимог так званого триступеневого тесту (або чи вважалося це добросовісним використанням за законодавством країн загального права, таких, як США)? Чи висловлювали автори свою незгоду включати твір в набори даних, які аналізує ШІ і чи було відомо розробнику ШІ про цю незгоду?
Замість висновків. Багато творців бачать у розвиткові ШІ цікаві можливості. Навіть «творчість» ШІ вже розвивається як самостійне явище, в якому так звані «ШІ-галюцинації» можна переосмислювати й пародіювати (наприклад, згенеровані ШІ зображення людей із 6-ма пальцями на руці або трьома ногами). Тому й частина літератури, згенерованої ChatGPT, лише за виражені в ній «несподівані» висловлювання та висновки, заслуговує принаймні на своє місце в жанрі «треш». Згадаймо популярний мем «бавовна», – він би не виник без Google Translate – одного із найпопулярніших перекладачів з ШІ.
Тому поряд з удосконаленням законодавства щодо ШІ, спрямованим на забезпечення балансу інтересів людей-творців, компаній, що представляють креативні індустрії, та суспільства в цілому, може розвинутися спільнота прихильників та ентузіастів творчості, заснованої на ШІ – з ліцензіями типу copyleft для поширення контенту – за аналогією зі спільнотами розробників програмного забезпечення Open Source чи дописувачів вільної енциклопедії Wikipedia.
Джерело: Юридичний вісник України
