Connect with us

В Україні

Банкам не слід вважати всіх політично значущих осіб клієнтами з високим рівнем ризику

Дата публікації:

Національний банк надав відповідь на звернення громадян, які є  публічними діячами (одна з категорій Politically Exposed Persons), в якій рекомендував банкам не використовувати формальний підхід під час роботи з національними політично значущими особами (PEP) та відносити усіх без винятку таких PEPs до категорії клієнтів з високим рівнем ризику ділових відносин.

«Банкам не потрібно вимагати документи, що підтверджують джерела статків національних політично значущих осіб, якщо рівень ризику ділових відносин із таким клієнтом є низький, у банку немає підозри щодо відмивання коштів чи фінансування тероризму, а рахунки, що відкриті в банку, використовуються переважно для отримання заробітної плати, соціальних виплат або обсяг фінансових операцій за всіма рахунками національних PEP у банку не перевищує 200 тис. гривень за квартал», – зауважив директор Департаменту фінансового моніторингу Національного банку Олексій Бережний.

НБУ наголосив, що формальний підхід під час встановлення та підтримання ділових відносин із національними PEP не відповідає міжнародним стандартам та рекомендаціям у сфері фінансового моніторингу. Невиправдане обмеження банком доступу політично значущих осіб до фінансових послуг може свідчити про неналежне виконання вимог закону про фінмоніторинг, адже в новому законі про фінансовий моніторинг виключено норму про обов’язкове встановлення високого ризику ділових відносин стосовно національних PEP.

Під час розроблення внутрішніх процедур із фінмоніторингу банки повинні використовувати ризик-орієнтований підхід. Наприклад, для встановлення джерел статків національних PEP банку буде достатньо отримати інформацію від клієнта, проаналізувати інформацію, яка вже є в банку, та отримати інформацію з публічних джерел із надійною репутацією, якщо:

– національний PEP обслуговувався в банку до набуття чинності законом про фінмоніторинг;

– з моменту припинення виконання ним визначених публічних функцій пройшло не менше 12 місяців;

– операції за рахунком є зрозумілими для банку, наприклад, проводяться в межах отриманої заробітної плати, соціальних виплат;

– PEP не проводить підозрілих фінансових операцій.

Можливими критеріями для встановлення банком високого ризику ділових відносин із PEP можуть бути:

– використання корпоративних механізмів (юридичних осіб та інших утворень) або ланцюга посередників для приховування бенефіціарної власності;

– використання членів сім’ї або пов’язаних осіб як законних власників активів PEP;

– наявність доступу до державних активів, коштів та фінансових операцій із ними;

– наявність контролю за дозвільними органами, які видають ліцензії та права концесії;

– здійснення вирішального впливу на діяльність фінансової установи;

– діяльність, пов’язана з державними закупівлями;

– отримання готівкових коштів у великих обсягах тощо.

НБУ проводитиме поглиблений аналіз регулярної інформації, яку банки надають про PEPs, зокрема банки мають до 14 квітня 2021 р. надати регулятору інформацію за 1 квартал 2021 р. про кількість PEPs, членів їхніх сімей, пов’язаних з ними осіб, а також про осіб, кінцевими бенефіціарами яких є політично значущі особи, члени їх сімей та пов’язані особи. Така інформація має відображатися з урахуванням попередньо здійсненої банками оцінки ризику проведення такими клієнтами фінансових операцій у банку.

Формальне присвоєння рівня ризику може свідчити про неналежну організацію внутрішньобанківської системи фінмоніторингу банку та відповідно оцінюватиметься Національним банком під час здійснення нагляду.

В Україні

Визначити статус олігархів пропонує Президент

Опубліковано

on

Президент України Володимир Зеленський запропонував Раді нацбезпеки та Офісу Глави держави у співпраці з Антимонопольним комітетом розробити новий законопроект щодо олігархів.

«Такого в нас в Україні не було. Вважаю, що сьогодні це один з пріоритетів – розробити фундаментальний законопроект про статус олігарха в нашій країні: що буде з такими людьми, які будуть впроваджуватися санкції, як олігархи будуть перетворюватися на бізнесменів. Тому що ми підтримуємо великий бізнес, будь-який бізнес в Україні. А вплив олігархів на Україну – на вибори, на економіку, на закони, на Верховну Раду – цього допустити більше не можна», – прокоментував В. Зеленський.

Читати далі

В Україні

Нотаріально посвідчений договір про відшкодування шкоди в разі ДТП убезпечить від проблем

Опубліковано

on

Нотаріальна палата України підготувала інфографіку про переваги укладення та нотаріального посвідчення договору про відшкодування шкоди в разі ДТП.

Підставою укладання договору є ст. 1187 ЦК України.

Шкода, завдана транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє цим транспортним засобом. Порядок відшкодування матеріальної та моральної шкоди може бути врегульовано шляхом укладення договору про відшкодування шкоди. Нотаріальне посвідчення договору убезпечує сторони від різноманітних проблем.

Договір може містити таку інформацію:

  • ПІБ, РНОКПП, місце проживання сторін;
  • час та місце ДТП;
  • розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу, визначеної за згодою сторін;
  • домовленість про порядок виплати матеріальної шкоди;
  • відомості про відсутність претензій між сторонами за завдану матеріальну шкоду за наслідками ДТП.

Документи, необхідні для оформлення договору:

  • паспорти та РНОКПП сторін;
  • згода другого з подружжя (у разі, якщо постраждалий ТЗ перебуває у спільній власності подружжя).

Переваги укладання та нотаріального посвідчення договору:

  • економія часу та коштів;
  • фіксація відсутності претензій сторін одна до одної;
  • можливе відстрочення чи розстрочення платежу, стягнення грошової компенсації за виконавчим написом нотаріуса – без судового розгляду;
  • гарантія дійсності договору, повна перевірка документів нотаріусом;
  • роз’яснення нотаріусом прав та обов’язків сторін договору;
  • згода чоловік/дружини, що є співвласником;
  • у разі втрати договору – можливо отримати дублікат.
Читати далі

В Україні

Залучених до ЗНО освітян вакцинуватимуть від COVID-19 у першу чергу

Опубліковано

on

Працівників освіти, залучених до проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2021 р., за їхнім бажанням, щеплюватимуть вакциною CoronaVac проти COVID-19 виробництва Sinovac Biotech.

«Проведення зовнішнього незалежного оцінювання з дотриманням заходів безпеки є важливим та необхідним етапом для початку вступної кампанії 2021 року. Дякую своїм колегам з Міністерства охорони здоров’я за те, що підтримали позицію щодо першочергової вакцинації освітян та працівників, які залучені до проведення ЗНО. Хочу наголосити, що вакцинування відбуватиметься добровільно. Наше основне завдання – організація безпечних умов для проходження тестування», – прокоментував Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.

Зазначається, що працівники освіти, які залучені до ЗНО та мають бажання вакцинуватися, можуть звертатися до структурних підрозділів з питань освіти обласних державних адміністрацій, а вони, у свою чергу, узагальнять списки та передадуть їх регіональним координаторам з вакцинації для подальшого детального планування.

Через 28 днів після щеплення першою дозою працівників сфери освіти, які матимуть бажання щеплюватися, вакцинують другою дозою з тієї ж партії вакцин CoronaVac, тобто за кожною особою, щепленою першою дозою, буде зарезервована друга доза із цієї ж партії.

Читати далі


Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Facebook

TWITTER

Календар юриста

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Telegram