В Україні
БЕБ: «I did it again»
Євген Магда, політолог та викладач, директор «Інституту світової політики»
Політична гра довкола Бюро економічної безпеки триває давно й ведеться вона не в інтересах України. Тож я не вперше торкаюся проблеми функціонування БЕБ. Як на мій погляд, перетворення податкової міліції часів Януковича на правоохоронний орган європейського ґатунку застрягло на півдорозі.
Восьмого квітня відбувся черговий сеанс імітації бурхливої діяльності навколо Бюро економічної безпеки: через завершення терміну повноважень у тимчасового виконувача обов’язків директора бюро Сергія Перхуна Кабінет Міністрів призначив… правильно, нового т.в.о. директора керівника БЕБ Максима Кутергу. А далі КМУ знову повернув Сергія Перхуна на посаду виконувача обов’язків голови Бюро економічної безпеки.
Реальне перезавантаження Бюро економічної безпеки – один із маркерів для продовження фінансування України. Ухвалення нового закону про перезавантаження стало однією з умов для України в програмі розширеного фінансування МВФ. До цієї реформи «прив,язана» підтримка ЄС. Хоча термін проведення конкурсу затягнувся через проблеми з фінансуванням, але зараз він перебуває на фінішній прямій. МВФ продовжив маяк завершення конкурсу до кінця липня.
Західні партнери прямим текстом вимагають від України посилення контролю за комплаєнсом та виявленням тяжких фінансово-економічних злочинів. Відзначу, що на думку експертів, новий закон про БЕБ створює надійні механізми прозорості, підзвітності та сумлінності. Завдяки його ухваленню БЕБ має зосередитися на тяжких економічних та фінансових злочинах та разом із Державною податковою службою ефективно протидіяти порушенням у податковій та митній сферах. Поки це існує лише на папері, а в реальності ситуація не настільки ідеальна.
Амбітні цілі, узгоджені із західними партнерами, перед БЕБ ставилися давно. Бюро мало стати кардинально новим, чистим органом, метою якого є захист української економіки. Проте окремим нашим чиновникам ця ситуація видалася малоперспективною. Для них, звісно. Тому БЕБ підпало під неофіційний вплив радника Офісу президента Андрія Гмиріна, потім – Олега Татарова. Наприклад, першого заступника голови бюро Віталія Гагача, депутата парламенту, перший заступник керівника комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк називав кумом Татарова.
Також розслідувачі з «Межі» встановили, що нинішній очільник БЕБ Сергій Перхун потрапив до БЕБ у 2023 році завдяки Віталію Гагачу (який був безпосереднім керівником Перхуна в Донецькій обласній прокуратурі). Зараз однією з ключових фігур у бюро є Олександр Ткачук, який раніше також працював під керівництвом Гагача. Це – керівник детективів БЕБ, скандальний силовик, який влітку 2024 року потрапив у ДТП, внаслідок якої водійка іншої машини – молода жінка, втратила ноги. Ткачук же досі не поніс відповідальності, що дозволяє медіа говорити про кругову поруку правоохоронців. Державне Бюро розслідувань, яке займається цією справою, та прокуратура досі не висунули Ткачуку звинувачень, хоча минуло вже 9 місяців. Водночас можна знайти чимало інформації про розкішний спосіб життя Ткачука, елітну нерухомість та поїздки за кордон на відпочинок під час війни.
Очевидно, що очищення БЕБ від корумпованих співробітників має стати пріоритетом у роботі нового директора. Ухвалений парламентом закон про БЕБ посилює вимоги до конкурсної комісії щодо відбору кандидатів на посаду керівника бюро, надаючи право вирішального голосу незалежним експертам з міжнародним досвідом. Незалежні експерти також відіграватимуть важливу роль як у процесі атестації існуючого персоналу в оцінці його чеснот та професійної компетенції, так і в роботі кадрових комісій при відборі нового персоналу.
Читайте також: Кримінальний процесуальний закон не містить заборони про зміну цивільного позову в ході судового розгляду
Наразі конкурсна комісія обирає із 30 кандидатів. Вибирати є з кого, адже потенціал БЕБ як правоохоронного органу потужний, фронт робіт значний. Після призначення новий керівник БЕБ затвердить процедури атестації та сформує атестаційну комісію для атестації керівників підрозділів та територіальних управлінь та їхніх заступників.
На порядку денному насправді просте питання: чи зможе новий директор очистити бюро від впливу О. Татарова та його скандальних протеже? Від відповіді на нього залежить чи з’явиться в Україні новий, справді незалежний правоохоронний орган, здатний забезпечити внутрішнім та зовнішнім інвесторам законність та рівні правила гри? Успішний перезапуск бюро стане одним із ключових маркерів для економічної підтримки України вже зараз, а після завершення бойових дій – для формування інвестиційного клімату.
Джерело: Юридичний вісник України
