Безпека й порядок у судах. Комплексна програма підготовки співробітників Служби судової охорони — компонент стратегічного розвитку Національної школи суддів України | LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Безпека й порядок у судах. Комплексна програма підготовки співробітників Служби судової охорони — компонент стратегічного розвитку Національної школи суддів України

Дата публікації:

Володимир МАЗУРОК,
проректор Національної школи суддів України, суддя Верховного Суду України у відставці, заслужений юрист України

Дванадцятого липня 2018 року Законом «Про судоустрій і статус суддів», ст. 160) було унормовано діяльність Служби судової охорони (далі — Служба, ССО), її статус, повноваження, порядок проходження. Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 р. № 1051/0/15-19 було затверджено Положення про Службу, яка відтоді має гарантувати безпеку громадян і порядок у приміщеннях судів під час розгляду справ. Здавалося б, усе тут зрозуміло, от тільки сама служба була створена не так давно й люди, які прийшли працювати сюди, у більшості своїй не завжди знають як діяти в тій чи іншій ситуації, оскільки судочинство, забезпечення безпеки в судах стало для них новою сферою діяльності. Відтак і народилася ідея долучити до цього процесу Національну школу суддів України, яка повинна була (паралельно із суддями та працівниками апаратів судів) навчити, «влити в цю атмосферу» новопризначених працівників Служби судової охорони, яка сьогодні, можна сказати, вже відбулася — створено територіальні органи ССО в регіонах, взято під охорону понад 470 установ системи правосуддя в усіх 24-х областях України.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Як усе починалося

Для скоординованої подальшої роботи та з метою забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя та ефективної взаємодії зі Службою судової охорони в листопаді 2019 року на зустрічі керівництва Національної школи суддів України та Служби судової охорони обговорювалися питання організації співпраці, зокрема, щодо проведення спільних занять керівників структурних підрозділів ССО із суддями та працівниками апаратів судів. Опісля, згідно з досягнутими домовленостями, Національна школа суддів України спільно із ССО провела в Києві, Львові та Харкові низку круглих столів, які були присвячені висвітленням питань функціонування Служби судової охорони в системі правосуддя України. Під час дискусій судді, працівники апаратів судів разом зі співробітниками Служби обговорили нагальні питання забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Ще до завершення 2019 року було з’ясовано потреби Територіального управління Служби судової охорони в місті Києві та Київській області в організації та проведенні підготовки його співробітників викладачами Національної школи суддів України. Тоді й було започатковано здійснення підготовки командирів і заступників командирів підрозділів столичного територіального управління Служби судової охорони.

У Харкові було проведено семінар для працівників апаратів місцевих та апеляційних судів і співробітників Служби, який був присвячений обговоренню питань взаємодії суду та судової охорони із забезпечення безпеки громадян під час судових процесів. До цього заходу долучилися представники Консультативної місії Європейського Союзу, які на прикладі Фінляндії показали особливості комунікації правоохоронних органів у європейських країнах зокрема, взаємодії із представниками засобів масової інформації.

20 січня 2020 року ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук затвердив План підготовки співробітників, який був узгоджений з Головою Служби судової охорони Валерієм Бондарем (загалом було заплановано проведення 20 занять). Уже через декілька днів в Києві пройшов семінар– практикум щодо психологічних особливостей спілкування та ефективної комунікації працівників Служби з відвідувачами судів. В анкетах зворотного зв’язку, які слухачі та слухачки заповнили по завершенню семінару, було зазначено потреби проведення спільних занять співробітників Служби судової охорони з працівниками суду для налагодження взаємодії, обговорення й вирішення спільних питань, спілкування із представниками засобів масової інформації, тощо.

Подальші кроки

У подальшому аналогічні заходи було проведено в усіх регіонах України. Так, у місті Дніпрі відбулися семінар і круглий стіл для судових охоронців з вивчення антикорупційного законодавства та способів взаємодії з працівниками апаратів судів у процесі забезпечення громадського порядку в судових установах. Львівське регіональне відділення провело цілу серію семінарів для співробітників ССО, на яких вивчалася судова система України, законодавство про судоустрій і статус суддів.

Після оголошення карантинних заходів у містах Києві, Львові, Івано–Франківську, Чернівцях, Тернополі, Ужгороді та Хмельницькому було проведено низку онлайн занять — круглих столів, вебінарів, семінарів–практикумів для співробітників Служби судової охорони з актуальних питань, що виникають у роботі ССО.

Щодо власне результатів проведених занять, то до завершення 2020–го року Національна школа суддів України провела 30 занять: круглих столів, семінарів, практикумів, вебінарів, дистанційних відеозанять, підготовку на яких пройшло більше півтисячі співробітників ССО.

Плани на майбутнє

Варто зазначити й те, що в четвертому кварталі 2020 року було розпочато розроблення нових тренінгів для співробітників щодо побудови ефективної команди у Службі та забезпечення особистої безпеки суддів і членів їхніх сімей, працівників апаратів судів, громадської безпеки. До підготовки зазначених тренінгів, окрім працівників Національної школи суддів України, залучено суддів, працівників апаратів судів, співробітників секретаріату Вищої ради правосуддя та центрального органу управління Служби судової охорони.

У 2020 році відповідно до положень чинного законодавства Національна школа суддів України та Служба судової охорони визначили основні напрямки спільної роботи щодо виконання взаємопов’язаних функцій і завдань у Меморандумі про співпрацю, який підписали ректор Микола Оніщук і Голова Валерій Бондар. Головними цілями Меморандуму визначено поєднання зусиль сторін, спрямованих на підвищення професійного рівня співробітників Служби судової охорони, суддів і працівників апарату судів; формування пропозицій щодо удосконалення нормативної бази у сфері забезпечення охорони органів та установ системи правосуддя; забезпечення безпеки учасників судового процесу й особистої безпеки суддів.

Науково–методична рада Національної школи суддів України наприкінці 2020 року схвалила Стратегію розвитку суддівської освіти в Україні на 2021–2025 роки, якою передбачено розробку комплексної програми підготовки співробітників Служби судової охорони.

Для цього буде додатково визначено потреби в підготовці співробітників Служби судової охорони, впроваджено локальне регулювання змісту та організації такої підготовки, розробку нових курсів для її проведення, підготовку тренерів (викладачів) для вишколу співробітників Служби.

У планах Національної школи суддів України на поточний рік — розробка та проведення понад 80 занять для близько 2 тисяч співробітників ССО та включення до Плану їхньої підготовки додатково вивчення правила етичної поведінки; окремих аспектів спілкування співробітників із суддями, працівниками апарату суду, прокурорами, адвокатами, присяжними та іншими учасниками судового процесу та відвідувачами суду; особливостей виконання завдань співробітниками судової охорони в разі винесення рішення судом про обмеження вільного доступу осіб до зали судових засідань під час розгляду судової справи тощо.

Відзначимо й те, що підготовка особового складу Служби судової охорони відбувається системно згідно з Порядком підготовки, погодженим Головою Служби та затвердженим ректором Національної школи суддів України 28 лютого 2020 року. Самі ж заняття проводяться в усіх регіональних відділеннях Національної школи суддів України як для співробітників Служби судової охорони, так і спільні заняття керівників структурних підрозділів цієї Служби із суддями та працівниками апаратів судів.

На початку 2021 року Національна школа суддів України спільно зі Службою судової охорони провела офлайн та онлайн підготовку і підвищення рівня кваліфікації співробітників Територіального управління Служби в місті Києві та Київській області, присвячену ефективній комунікації у професійній діяльності. Викладачка — очільниця управління інформаційного забезпечення Вищої ради правосуддя Оксана Лисенко у своїй презентації акцентувала увагу співробітників і співробітниць на значимості комунікаційної діяльності органів судової влади. Викладачка звернула увагу на ключові меседжі комунікації, типові комунікаційні помилки, надала практичні поради щодо запобігання та подолання кризових ситуацій. Львівське регіональне відділення Національної школи суддів України у співпраці з регіональним представництвом Консультативної місії Європейського Союзу провели чотириденну серію онлайн семінарів для співробітників територіальних управлінь Служби судової охорони в Тернопільській та Івано–Франківській областях, у ході яких було обговорено статистичні дані щодо довіри громадськості до суду, важливість зміцнення іміджу судової влади та забезпечення безпеки в судах, як для працівників судів, так, і для відвідувачів судів.

Важливість знань правил і норм спілкування як на вході до суду, так і в приміщенні суду обговорено на прикладі реальної ситуації, що відбулася між відвідувачами суду та працівниками судової охорони, продемонстрованої у відеозапису. Значна частина занять була проведена практичним психологом і експертом з комунікацій, які довели до співробітників знання про конфлікти, їх учасників, відповідальність сторін за розв’язання конфліктів і способи запобігання конфліктних ситуацій на роботі, вивчили правила й норми комунікації співробітників охорони з представниками ЗМІ, а також інформацію щодо спілкування з людьми з інвалідністю в ході виконання службових обов’язків.

Сьогодні, є нагальна потреба в доповненні існуючих завдань Національної школи суддів України щодо забезпечення підготовки висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя.

Чинним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» серед завдань Національної школи суддів України не передбачено здійснення підготовки співробітників Служби та підвищення рівня їхньої кваліфікації. Оскільки у Верховній Раді України зареєстрованого проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання окремих питань проходження служби у Службі судової охорони», то є необхідність внести зміни до зазначеного Закону про здійснення Національною школою суддів України підготовки співробітників Служби та підвищення рівня їхньої кваліфікації.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

2,25 млрд грн отримано від приватизації об’єктів у 2020 р.

Опубліковано

on

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив Міністерству економіки спільно з Фондом державного майна протягом місяця підготувати перелік об’єктів для приватизації на 2022-2023 роки.

У Фонді поінформували, що доходи від приватизації об’єктів у 2020 році склали 2,25 млрд грн, а цьогоріч від аукціонів планують залучити до 12 млрд грн, що сумарно більше, ніж було залучено за останні 5 років.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: Які державні об’єкти не підлягатимуть приватизації?

«Минулого року ми продемонстрували успішний досвід приватизації. Цього року стоїть ще більш амбітне завдання – приватизація великих державних підприємств. Залучення приватних інвестицій у розвиток компаній сприятиме створенню нових робочих місць та реалізації потенціалу у відповідних галузях економіки. Уже зараз необхідно планувати наступні кроки в цьому напрямку», – прокоментував Д. Шмигаль.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також:  Підписання акта підсумкової перевірки без його затвердження органом приватизації не є доказом виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта приватизації

Читати далі

В Україні

Рекламу азартних ігор контролюватиме і Держпродспоживслужба

Опубліковано

on

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька та Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий підписали Меморандум, відповідно до якого сторони спільно контролюватимуть виконання вимог законодавства про рекламу азартних ігор рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами.

Читайте також: Всеукраїнська інформаційна кампанія із захисту прав споживачів фінпослуг

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

В рамках меморандуму відбуватиметься обмін інформацією та досвідом у сферах діяльності сторін. Також сторони спільно працюватимуть над розробленням проектів нормативно-правових актів, що стосуються предмету меморандуму, та їх подальшим впровадженням.

«Це питання є надзвичайно чутливим для багатьох українських родин. Тому так важливо, щоб реклама азартних ігор була виключно в рамках, визначених законом. Співпраця з профільною комісією допоможе нам бути більш ефективними в здійсненні такого контролю», – прокоментувала В. Магалецька.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, Держпродспоживслужба також контролюватиме виконання мовного закону.

Читати далі

В Україні

Розділяй і володарюй: навіщо “Слуги” “обрізають” МВС

Опубліковано

on

Новому міністру внутрішніх справ Денису Монастирському окреслили першочергове завдання — розділити відомство та вивести Національну гвардію України, Державну прикордонну та, ймовірно, Державну міграційну служби із системи МВС. При цьому НГУ планують підпорядкувати безпосередньо Президентові.

Ідея віддати Нацгвардію особисто главі держави — не нова. Володимир Зеленський ще в серпні 2019 року подав у парламент відповідний законопроект як невідкладний. Однак Арсену Авакову вдалося відбитися — не без допомоги голови профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності – того ж Дениса Монастирського.

LEX.ЮРИСТ

Сучасна онлайн-платформа для юриста.
Оновлення щоденно.

ДОКЛАДНІШЕ

Читайте також: На Банковій обговорюють можливе звільнення Авакова

Завдання для нового очільника МВС

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Через декілька днів після звільнення Арсена Авакова та призначення очільником МВС Дениса Монастирського в «Слузі народу» почали «нарізати» йому завдання. Так, в ефірі каналу «Україна 24» голова фракції «СН» Давид Арахамія заявив, що одним з головних завдань Монастирського стане поділ МВС. «У нас як у правлячої коаліції є план інституційний, що такі великі міністерства треба розбивати на кілька інстанцій. Нацгвардія повинна бути роз’єднана з поліцією і прикордонна служба також. Одне з таких головних завдань, які будуть стояти перед міністром — зробити поділ цих частин», — сказав Арахамія.

Депутат додав, що Нацгвардію та прикордонну службу точно заберуть із МВС. А щодо Міграційної служби — питання відкрите. Водночас Арахамія визнав, що саме екс-міністр Арсен Аваков був проти такого поділу, і «ця дискусія триває вже два роки».

Новий міністр внутрішніх справ Денис Монастирський поки що не коментує таких планів. Виступаючи в Раді перед призначенням, він був достатньо обережним, згадавши лише, що «Національна гвардія — це одна з опор української державності і внутрішньої стабільності». «Нацгвардія важлива, надважлива державна інституція, оскільки вона нарівні з поліцією бере участь в охороні громадського порядку та забезпеченні публічної безпеки. Саме тому законодавство, міністр внутрішніх справ координує зусилля поліції та Нацгвардії для забезпечення спільного спокою та безпеки», — у цих словах не пролунало навіть натяку на майбутній розподіл міністерства.

Історія «з бородою»

Нині МВС координує роботу таких окремих центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) як то Національна поліція, Державна служба знадзвичайних ситуацій, Державна міграційна служба, Державна прикордонна служба та Національна гвардія України. Усі ці ЦОВВ мають своїх очільників і формально є самостійними. Але координація їхньої роботи та представництво в Кабміні були за міністром внутрішніх справ.

У команді Зеленського з першого дня у владі говорили про необхідність вивести з системи МВС майже 300-тисячну «армію» всіх ЦОВВ — попри те, що сам Президент називав Авакова одним з найефективніших міністрів. Однак ще 29 серпня 2019-го Володимир Зеленський подав до Верховної Ради як невідкладний законопроект No 1007 про підпорядкування Національної гвардії безпосередньо главі держави. Після появи такого документу глава МВС Арсен Аваков, нібито, навіть погрожував звільненням.

Уже у вересні того самого року на той час керівник Офісу Президента Андрій Богдан озвучив більш «м’яку» модель, запропонувавши розділити Національну гвардію на три частини — під керівництвом Міністерства внутрішніх справ, Міноборони та Президента. У відповідь у МВС офіційно попередили, що таке рішення розвалить Нацгвардію. Там пояснювали, що гвардійці і так перебувають у президентській вертикалі: «Для будь-якого українського військового Президент, який за Конституцією Верховний головнокомандувач ЗСУ, є вищим керівником… Нацгвардія логічно та природно перебуває в структурі МВС саме тому, що несе правоохоронну функцію в тому числі. Загалом 14 із 19 функцій, які покладені законом на Нацгвардію, є правоохоронними за своєю суттю», — наголошували в міністерстві.

В оточенні Арсена Авакова говорили, що Нацгвардія в складі МВС — це ефективна модель, руйнування якої принесе значно більше шкоди, аніж користі. Додаючи, що ця ідея продиктована політикою та конкретними планами — посилити вплив Президента та його офісу на правоохоронну систему. Парламентський «десант» Авакова теж вирішив іти в «законодавчу атаку». Так, у 2020 році було зареєстровано законопроект, яким пропонували надати Нацгвардії повноваження затримувати цивільних правопорушників, складати протоколи, проводити особисті огляди та здійснювати інші невластиві військовим функції. Проте у травні того самого року цей проект закону депутати провалили. Не вистачило голосів навіть скерувати на доопрацювання.

Після звільнення Богдана та за нового керівництва в ОП не полишили планів розгляду Радою законопроекту No 1007 про пряме підпорядкування Нацгвардії главі держави. За інформацією ЗМІ в профільному комітеті з правоохоронної діяльності ВРУ з 2020 року його двічі намагалися включити в порядок денний. Уперше — в червні минулого року, вдруге — на початку цього року. Тоді ж очільник комітету Денис Монастирський запевняв, що в остаточному варіанті порядку денного питання так і не з’явилося. Але тепер, після звільнення Авакова, все може змінитися.

Плани на осінь

Після призначення Монастирського міністром внутрішніх справ у комітеті Ради з правоохоронної діяльності звільнилася місце голови. За інформацією деяких джерел у комітеті, наразі розглядають дві ймовірні кандидатури на цю посаду. А саме призначення буде восени, коли розпочнеться нова сесія ВРУ й черговий політичний сезон.

«Це — Олександр Бакумов (голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності комітету з питань правоохоронної діяльності (його прізвище також називали серед кандидатів на посаду голови МВС, — ред.), а також Сергій Іонушас (зараз заступник голови комітету, — ред.). Від того, хто стане новим керівником комітету, залежатиме дуже багато, зокрема і сценарій розподілу МВС. В ОПУ хочуть більше Іонушаса, бо він — «кварталівський» (на офіційному сайті «Укрпатенту» Іонушас значиться патентним повіреним Володимира Зеленського, реєстрував такі його торговельні марки, як «Слуга народу», «Країна У», «Квартал 95», «Студія «Квартал 95», «Ліга Сміху», «Чисто news» та інші, — ред.). Бакумова ж вважають людиною Авакова», — розповів один із членів комітету.

Ще один співрозмовник у провладній фракції додав, що «на Банковій давно хочуть розділити «монстра» і зроблять це». «Проблем із проходженням законопроекту про розподіл на комітеті не буде — за будь-якого нового голови. Зірвати плани може лише «війна з олігархами». Якщо це «основне нарізне сполучення деталі» рване, то взагалі нічого «проходити» на комітетах не буде. Якщо ж ні, то МВС розділять на «удільні князівства», — вважає депутат.

Натомість його колега по фракції Олександр Бакумов заявив свого часу, що питання позбавлення МВС координаційних функцій щодо згаданих ЦОВВ ще потрібно вивчати.

«Говорити зараз, що щось від чогось будуть відокремлювати — це неправильно. Ані Національна гвардія, ані Прикордонна служба не входять до складу МВС. МВС лише координує діяльність центральних органів виконавчої влади, включаючи НГУ, прикордонників, Службу надзвичайних ситуацій, Міграційну службу і так далі. Насправді в нас хибне уявлення про МВС як «монстра». Згадані ЦОВВ і так самостійні, мають своїх очільників, які несуть персональну відповідальність. Якщо ж ми говоримо про те, щоб прибрати координацію, питання треба вивчати. Звісно, це потенційно можливо, однак ми повинні зважити: що буде корисного від того, якщо ми заберемо цю координацію, — зазначив він. — Координацію втратити не можна. Бо якщо ми дамо свободу кожному органу, то це поставить питання ефективної роботи та публічної безпеки. Якщо говорити про надання більшої самостійності, можливо, давайте це розглядати».

Депутат наголосив, що Нацгвардія і Прикордонна служба як військові формування в принципі й так підпорядковані Верховному головнокомандувачу — Президентові України. Головне, на думку Олександра Бакумова — не допустити втрати ефективності цих органів: «Бо кожен із них — і прикордонники, і Нацгвардія — виконують правоохоронну функцію. Одні — на кордоні, під час оперативно-розшукових заходів, інші — це більше безпека та правопорядок. Якщо ми знайдемо раціональні зерна, що треба зовсім виокремити ці ЦОВВ з координації, підкреслюю, виключно координації, бо жодного прямого підпорядкування немає, ми повинні детально проаналізувати: що в результаті ми отримаємо після ухвалення цих рішень».

Читайте також: Сім років міністра Авакова — від Печерських пагорбів до столиці Слобожанщини?

Його колега, перший заступник голови цього комітету, член фракції «Голосу» Андрій Осадчук також вважає, що дане питання потрібно добре вивчити. «Наша система МВС досить масивна, але постає питання: відокремлення будь-якої складової покращить чи погіршить ефективність її роботи? Думаю, однозначної відповіді точно немає», — зазначив він. Натомість з ідеєю перепідпорядкувати Нацгвардію Президенту, то тут, на думку депутата, все досить очевидно: «Не може глава держави керувати Нацгвардією за будь-яких умов. Я вважаю, це прямо суперечить Конституції. Мене наразі більше хвилює якість лідерства в усіх підрозділах МВС, аніж формальна структура».

Разом із тим у «Голосі» не всі погоджуються з такою позицією. Зокрема, представниця правоохоронного комітету Олександра Устінова схвально оцінює ініціативу розподілу МВС. «Це питання (про виведення ЦОВВ, — ред.) намагалися поставити на розгляд комітету неодноразово. Але одразу виникли скандали та крик! Зрозуміло, Аваков був завжди проти — бо це фактично була його маленька «армія». Тепер, після призначення Д. Монастирського, думаю, є всі шанси провести це рішення через наш комітет, — переконана вона. — Раніше розклад сил був таким: третина — люди Авакова, ще третина — Президента, а решта — ті, кому все одно. Якщо це буде подано як ідею Президента, це зроблять. Я особисто такий крок теж підтримую».

Замість післяслова

Додамо також, що наші співрозмовники з оточення Авакова назвали такі плани (вивести Нацгвардію та прикордонників з-під координації МВС) «катастрофою для безпеки країни». «Ми намагалися ці «наполеонівські» плани стримати. Тепер вони їх втілять у життя. Нехай потім спробують втримати вулицю, кордон і мир. Розділяй і володарюй в умовах продовження війни з Росією — це не просто помилка, це буде катастрофою», — резюмував наш співрозмовник.

Анна СТЕШЕНКО, журналіст

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link