Більшість українців проти територіальних поступок агресору

Частка українців, які готові до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності в травні–червні 2024 р. склала 32%, однак більшість громадян не згодні йти на жодні поступки агресору.

Читайте також: Оновлено критерії віднесення громад до територій відновлення

Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 16–22 травня та 20–25 червня 2024 року. Водночас, за даними соціологів, із травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Зокрема, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, а вже в травні – до 32%. У той же час станом на травень більшість українців, або 55%, – виступали проти жодних територіальних поступок.

Уточнимо, серед тих, хто загалом готовий до поступок, 73% хочуть відгородження від росії, щоб між Україною і росією були закриті кордони, візи та митниці (показник серед тих, хто проти жодних поступок – 79%). Щодо мети рф, то ці респонденти, як свідчить опитування, трохи менше відчувають екзистенційність загрози, але і серед них 46% вважають, що росія прагне знищити українську націю або здійснити фізичний геноцид (серед тих, хто проти жодних поступок – 68%). При цьому лише 5% поділяють проросійський наратив, що росія «прагне здійснити денацифікацію і демілітаризацію без посягання на незалежність України».

Коментуючи результати дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що у травні, коли соціологи запитували про готовність до територіальних поступок, повномасштабне вторгнення тривало вже понад два роки, росіяни почали масштабний наступ на Харківщині й були затримки з постачанням необхідної зброї. Також Україну намагалися розхитувати питанням про легітимність Президента, набув чинності Закон про мобілізацію тощо. «Тому те, що попри всі складнощі сучасних реалій більшість українців продовжують відкидати територіальні поступки, говорить, що склянка «наполовину повна». Безумовно, тривожні тренди є і на них необхідно виважено та конструктивно реагувати, але не варто і занадто драматизувати ситуацію, – зазначив він.

Читайте також: Проживання на території бойових дій – нова підстава надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

За його словами, також важливо, що в контексті можливих «поступок» українці проти «миру на будь-яких умовах». «Хоча і амбівалентність у поглядах респондентів є (і це – цілком нормальна ситуація для демократичних суспільств), але вона не така разюча, як її намагаються представляти, і результати опитування показують гнучкість українців у рамках можливого діалогу», – прокоментував А. Грушецький.

Підготувала Аліна Капуста,
спеціально для ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути