В Україні
Бізнес в умовах карантину. Влада підтримує підприємців словами, а вони очікують конкретної допомоги
В умовах коронакризи, як не дивно, активізувалися представники малого та середнього бізнесу, що складають основу економічних підприємницьких відносин в країні. Їх цікавить буквально все, зокрема, як краще вести бухгалтерію — з бухгалтером у штаті чи на аутсорсингу? Теж саме стосується і юристів, економістів, різного роду експертів та аудиторів тощо. Доля багатьох із них залежить від стану інфраструктури бізнесу, його наближення до споживача. Нині в соціальних мережах з’являється все більше постів на підтримку міні-бізнесу— сімейних пекарень, маленьких виробництв крафтових сирів, домашніх соусів, кав’ярень, книгарень, перукарень, взуттєвиків, ремонтників та готельників. Водночас ви не знайдете закликів на підтримку певного бізнесу — аптечного, алкогольного, тютюнового, ігрового, енерго- та пального бізнесу тощо. Занадто висока в цих видах бізнесу доля готівки.
Щоб пережити цей економічно складний період, власники малого бізнесу радять клієнтам звертати увагу на продукцію один одного. На відміну від великих компаній зі значним обігом, малі фірми мають більш обмежені можливості, а їх власники вкладають у справу весь свій час, заощадження та натхнення. Характерно, що одразу після оголошення карантину багато з них запустили безкоштовну доставку товарів і послуг у будь-які локації в межах міст та містечок із забезпеченням засобів захисту та мінімізацією соціальних контактів. Продати автомобіль, влізти в борги, шити маски замість суконь — що тільки не робить малий український бізнес, аби лише вижити під час карантину. Але скорочень і збитків уникнути не вдається фактично нікому. Тому-то інтернет-магазини трансформуються в браун-мікси кави, кавових аксесуарів чи кур’єрську службу.
Далі про взаємодопомогу серед малих підприємців, яка на черзі. Карантин став серйозним викликом для невеличких українських виробництв, які базуються на ручній праці. Мабуть, тому криза зблизила виробників та шанувальників такої продукції. Як зазначив письменник Андрій Бондар, в багатьох країнах світу під час пандемії коронавірусу крафтові виробники отримують допомогу в рамках економічних програм. І завдяки такій підтримці бізнеси тримаються на плаву. Наші підприємці про це лише мріють, сподіваючись на себе і своїх локальних покупців. Бо насправді на українському ринку давно вистачає якісних вітчизняних товарів, а чимало українців досі обирають імпорт тільки через хибну впевненість, що там (за бугром) все краще і смачніше. Хоча варто зазначити, що в цілому бізнес скорочується, зменшується виручка від продажу товару, надання послуг чи виконання робіт. При тому, як зазначають експерти, ціни за товари, послуги або виконані роботи не йдуть у гору. Водночас зменшується й вартість оренди — надходження до бюджету, хоча звіти Податкової служби кажуть про протилежне. Та й інвестори нас почали цуратися. За даними Нацбанку, в поточному році спостерігається не приплив, а відтік з України прямих іноземних інвестицій — мінус 3,2 млрд доларів за січень—липень 2020 року! Та й навряд чи прийде фінансова допомога від Євросоюзу, бо ВВП країн ЄС у II кварталі 2020 року впав суттєво (на понад 14 %). Євростат підтверджує, що це найбільше падіння з початку ведення статистики (з 1995 року). Європейська економіка увійшла в рецесію і як довго вона триватиме — невідомо. Та повернемося на круга свої. На жаль, Кабмін Д. Шмигаля так до цих пір і не вирішив жодної ключової проблеми стагнації реального сектора економіки України. Й замість отримання інвестицій, українська влада нарощує кредитні борги, а жорсткі заходи карантину через коронавірус добивають залишки промислового виробництва і той самий малий і середній бізнес. На цьому тлі відбувається знецінення українських активів при заявленій масштабній приватизації. Тож влада й далі залазитиме в кредитні борги, аби покрити дефіцит держбюджету, чи встановлюватиме нові податки.
Криза COVID-19 суттєво посилила й існуючу нерівність: серед українців чимало людей втратили роботу, багато бізнесів закрилися або знаходяться на грані виживання. Й усе більше й більше підприємців пробують шукати справедливості та рівності перед законом, в тому числі в справі сплати податків. Внутрішні доходи держави підвищуються за рахунок перегляду існуючих податкових пільг, яких ще чимало в податковому законодавстві. Відмова від них — це не лише питання встановлення рівності та справедливості, це ще й питання розширення податкової бази та сплати податків тими, хто завжди жив за рахунок державної допомоги. А ті, хто ховає активи за кордоном, мають сплатити податки в країні їх виникнення, тобто тут, в Україні. З іншого боку, наразі активно розвивається цифрова економіка. Ефективне оподаткування цифрової торгівлі та запровадження мінімального рівня податків багатопрофільних підприємств безумовно закріпить потенціал для збільшення внутрішніх доходів держави, яка має, до того ж, протидіяти податковому шахрайству з ПДВ, акцизів та інших податків. Зрештою, це має бути завданням топ-чиновників, які отримують досить конкурентні, як на наш час, зарплати. Нам же своє робить, як казав класик. Держава обіцяє підтримку бізнесу. Тож чекаємо від Кабміну на реальні кроки, щоб реально підкріпити сказане конкретикою — політикою на підтримку малого й середнього бізнесу.
Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ
Джерело: Юридичний вісник України
